Ухвала суду № 71255649, 22.12.2017, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1328/17

Провадж.№ 2/481/533/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2017 р. Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новий Буг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новобузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, треті особи , що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новобузького відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ( далі відділ ДВС) про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що у провадженні відділу ДВС перебувало виконавче провадження № 31969163, відкрите на підставі виконавчого листа виданого Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області по справі № 2-999/11 від 15.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 40108 гривень 52 копійки, з яких заборгованість за кредитним договором 39711 гривень 41 копійок, судові витрати 397 гривень 11 копійок .

24 травня 2012 року головним державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження.

Виконавче провадження № 31969163 було завершене на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»

Позивачка є власницею 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.12.2009 року.

Посилаючись на те, що належне їй нерухоме майно обтяжено арештом на виконання рішення суду, позивач просила зняти арешт з належного їй на праві власності майна.

Ухвалою суду від 30.11.2017 року в справі залучені як треті особи, без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, який є стягувачем за виконавчим документом та ОСОБА_3, ОСОБА_4, які разом з позивачкою є солідарними боржниками.

В судове засідання позивачка не з’явилась, подала заяву про розгляд її позову в її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача відділу ДВС ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, проте подав заперечення на позов, зазначивши, що на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України провадження в цій справі підлягає закриттю, так як не підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Дослідивши заперечення відповідача, письмові докази, додані до позову, суд приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на підставі рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 2-999/11 15.02.2012 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок заборгованості за кредитним договором від 10.01.2008 року № 2с08, укладеним між кредитною спілкою «Надія» та ОСОБА_4 39711 гривень 41 копійок, в рахунок оплати судового збору 397 гривень 11 копійок , а всього 40108 гривень 52 копійки.

Виконавчий лист пред’явлений боржником до примусового виконання до відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, державним виконавцем Станкевичем В.О. відкрито виконавче провадження № 31969163, в рамках якого постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24 травня 2012 року накладено арешт на все майно, яке належить боржниці ОСОБА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить їй .

З єдиного реєстру виконавчих проваджень ОСОБА_1 дізналась про те, що виконавче провадження № 31969163 завершене у зв’язку з винесенням державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»

Відповідно до ч.1, 3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент звернення позивача з позовом) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі виявлення порушень порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Частиною 5ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до роз’яснень, викладених у частині 1 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» (далі Постанова), у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

У п.2 Постанови зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21.04.1999 року «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04.11.2010 року № 2677-VI).

Із роз’яснень, викладених у п.5 Постанови вбачається, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками ( володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено ст.60 ( в даний час ст.59) Закону України «Про виконавче провадження» .

У зв’язку з цим, боржник не може пред’явити такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та за законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

У разі пред’явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, а помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

У даному випадку позивач є боржником за виконавчим провадженням № 31969163

Таким чином, суд вважає, що оскільки позивач є стороною виконавчого провадження, то питання зняття арешту повинно бути предметом розгляду в порядку передбаченому розділом VII ЦПК України щодо оскарження дій або бездіяльності державного виконавця.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255, ст.ст.258-260, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Новобузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зняття арешту, закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 днів з дня отримання її копії.

Суддя