Постанова № 71253793, 20.12.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 718/1848/17

Головуючий у 1-й інстанції: Мізюк В.М.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

20 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі ГУ ПФУ в Чернівецькій області ) в якому просив: визнати незаконними дії відповідача щодо відмови провести йому перерахунок пенсії, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеної в довідці "Про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), виданої Чернівецькою ОДА № 70 від 31.03.2017 року, з урахуванням нарахованих та виплачених сум, з яких було сплачено єдиний податок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зобв'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням індексації заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що Порядком призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 та Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 врахування суми індексації та компенсації за невикористану відпустку, до розрахунку пенсії державного службовця, не передбачено.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, яке мотивоване тим, що на всі виплати, включені у довідку № 70, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже вони мапють бути включені в розрахунок пенсії.

За приписами частини першої статті 311 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов, згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01.04.2017 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернівецькій області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» і йому призначено пенсію на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб затвердженим Постановою КМУ № 622 від 14.09.2016 року згідно якого останній отримує пенсію розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що не заперечується і відповідачем.

Пенсія розрахована відповідачем на підставі виданої роботодавцем довідки про заробітну плату, форма якої затверджена постановою правління ПФУ від 17.01.2017 року № 1-3. Однак, при призначенні позивачу пенсії, органом пенсійного фонду були враховані не всі складові його заробітної плати, а саме: не було враховано індексацію заробітної плати та компенсацію за невикористану відпустку.

З даного приводу позивач звернувся до відповідача із заявою про донарахування пенсії за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення пенсії таких складових заробітної плати як: індексації заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки в сумі 13 761,30 грн., виплачених за рахунок коштів на оплату праці, на підставі довідки встановленого зразка про складові заробітної плати.

15.06.2017 року Кіцманським управлінням обслуговування громадян ГУ ПФУ в Чернівецькій області, позивачу відмовлено у проведені перерахунку у зв'язку з тим, що такі види грошового забезпечення як індексація заробітної плати та компенсація за невикористані відпустки не є складовими заробітної плати державних службовців, а тому не передбачено враховувати при обчисленні пенсії державного службовця інші виплати.

Вказана відмова слугувала підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.

Зазначені обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що до складу заробітної плати для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, виходить зі слідуючого.

З 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), яким визначено загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям.

Статтею 90 цього Закону визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Кабінету міністрів України № 622 від 14.09.2016 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, яким визначено умови пенсійного забезпечення державних службовців починаючи 3 01.05.2016 року.

Згідно цього Порядку право на призначення пенсії державного службовця мають особи, яким до набрання чинності Закону України Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІ не призначалась пенсія за віком за нормами ЗУ «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

Пункт 4 Порядку встановлює, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 01.05.2016 року.

Згідно ст.33 розділу IV Закону України «Про оплату праці», в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація доходів громадян здійснюється згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 з метою часткового або повного відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковим для всіх підприємств та організацій незалежно від форм власності.

Відповідно до частини 5 ст.95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Окрім того, відповідно до ст.1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року №108/95-ВР (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом №400/97 ВР-максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Як встановлено судом, довідкою наданою позивачу підтверджується те, що на всі виплати, які до неї включено, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а отже такі виплати мають бути включені у заробіток особи для обчислення пенсії.

Відтак є безпідставними твердження апелянта, що розрахунок пенсії позивачу необхідно було обраховувати за виключенням із заробітної плати індексації та компенсації за невикористану відпустку.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2017 року без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно статті 328 КАС України.