Ухвала суду № 71253573, 29.11.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"29" листопада 2017 р. Справа № 911/1362/15

за заявою Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфольг-Україна”, м. Біла Церква

2) Арбітражного керуючого ОСОБА_1, м. Київ

3) Української універсальної біржі, м. Полтава

4) Товариства з обмеженою відповідальністю “Інлімітед”, м. Херсон

5) Товариства з обмеженою відповідальністю “Байнер груп”, м. Київ

про визнання результатів аукціону недійсними

В межах провадження у справі про банкрутство № 911/1362/15

Суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1362/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародні інвестиційні технології” про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфольг-Україна”, провадження в якій порушено ухвалою суду від 28.04.2015 р.

Постановою господарського суду Київської області від 15.10.2015 р. визнано банкрутом ТОВ “Ерфольг-Україна” та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_2, зобов’язано ліквідатора ТОВ “Ерфольг-Україна” протягом встановленого Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строку, за результатами роботи, подати до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс банкрута, який відповідає фактичному фінансовому та майновому стану останнього та пояснювальну записку до нього.

05.07.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області до суду із заявою звернулось ПАТ “Дельта Банк” про визнання результатів проведеного Українською універсальною біржею 27.06.2017 р. аукціону з продажу майна ТОВ “Ерфольг-Україна” недійсними.

Крім того, 05.07.2017 р. представником ПАТ “Дельта Банк” подано заяву про забезпечення вимог кредитора.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2017 р. розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними та розгляд заяви про забезпечення вимог кредитора призначено на 06.09.2017 р.

06.09.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатор ТОВ “Ерфольг-Україна” ОСОБА_2 подав відзив на заяву про визнання недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ "Ерфольг-Україна", проведеного 27.06.2017 р. Українською універсальною біржею.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2017 р. розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними та розгляд заяви про забезпечення вимог кредитора відкладено на 20.09.2017 р.

19.09.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області Українська універсальна біржа подала відзив на заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2017 р. розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними та розгляд заяви про забезпечення вимог кредитора відкладено на 18.10.2017 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2017 р. розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними та розгляд заяви про забезпечення вимог кредитора відкладено на 29.11.2017 р.

29.11.2017 р. через канцелярію суду ліквідатором банкрута подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

В судовому засіданні, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу та розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:

Заява ПАТ “Дельта Банк” про визнання недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ "Ерфольг-Україна" вмотивована тим, що кредитор вважає, що другий повторний аукціон було проведено з порушенням норм Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в зв’язку з чим, його результати можуть бути визнані судом недійсними. В обґрунтування своєї заяви кредитор посилається на те, що ліквідатор банкрута не узгодив з АТ «Дельта Банк» умови та порядок проведення другого повторного аукціону. Крім того, 15.06.2017 р. кредитором було подано до господарського суду заяву про скасування аукціону, заяву про забезпечення вимог кредитора шляхом скасування другого повторного аукціону та заборонити ліквідатору вчиняти дії направлені на реалізацію майна боржника. однак 26.06.2017 р. зазначені заяви було відхилено судом. Вказане підтверджує, що АТ «Дельта Банк» не тільки не надав згоди на проведення другого повторного аукціону, а намагався зупинити проведення другого повторного аукціону з метою недопущення реалізації заставного майна за заниженою вартістю. Окрім того, кредитор наполягав на задоволенні скарги на ліквідатора банкрута щодо надання доступу до заставного майна, з метою здійснення незалежної оцінки суб’єктом діяльності, що акредитована в ФГВФО. І як наслідок, кредитор зазначає, що майно банкрута в супереч вимогам статті Закону було реалізоване за заниженою вартістю, що призвело до значних втрат заставного кредитора.

Окрім наведеного, кредитор зазначає, що суб’єкт оціночної діяльності ОСОБА_3 здійснив оцінку майна в березні 2016 р., а оскаржуваний аукціон відбувся в червні 2017 р., таким чином з моменту оцінки до проведення прилюдних торгів пройшло більше року, отже можна вважати, що під час проведення аукціону звіт про оцінку втратив свою чинність.

Так, на думку кредитора, перелічені вище факти порушення чисельних норм Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” свідчать про порушення процедури підготовки торгів, порядку проведення аукціону та кінцевих результатів торгів, порушення прав та інтересів банку та інших учасників аукціону, що охороняються законом, а це, в свою чергу, відповідно до статті 55 Закону є підставами для визнання результатів аукціону недійсними.

Ліквідатором банкрута 06.09.2017 р., в свою чергу, подано відзив на заяву про визнання результатів аукціону недійсними, в якому ліквідатор зазначає, що протоколом зборів комітету кредиторів ТОВ «Ерфольг - Україна» № 3 від 23.11.2015 р., серед іншого, було затверджено склад ліквідаційної маси ТОВ «Ерфольг - Україна», а також прийнято рішення про проведення конкурсу, щодо обрання кандидатури оцінювача майна ТОВ «Ерфольг - Україна». За результатами прийнятих рішень комітетом кредиторів ТОВ «Ерфольг - Україна» ліквідатором було розміщено оголошення в друкованому офіційному видані «Голос України» з переліком вимог затверджених комітетом кредиторів ТОВ «Ерфольг - Україна» наголошую на тому, що пропозиція ПАТ «Дельта Банк», що оцінювач повинен бути акредитованим Фондом гарантування вкладів була відхилена комітетом кредиторів, що підтверджує протокол зборів комітету кредиторі № 3 від 23.11.2015 р. В подальшому на адресу ліквідатора надійшло ряд пропозицій оцінювачів, за результатами в присутності конкурсної комісії, а саме представників комітету кредиторів було обрано ФОП ОСОБА_3, що підтверджується протоколом проведення конкурсу від 11.03.2016 р. Наголошую на тому, що представник ПАТ «Дельта Банк» був присутній на зборах комітету кредиторів, та приймав рішення щодо обрання оцінювача майна ТОВ «Ерфольг - Україна», про що свідчить підпис представника ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 За результатами вчинених дій, оцінювачем ФОП ОСОБА_3 проведено оцінку майна ТОВ «Ерфольг - Україна» станом на 28.12.2015 року - за результатами якої встановлено, що вартість заставного майна, складає 19 954 216,00 грн. Проте, ПАТ «Дельта Банк» не погоджуючись з даним рішення щодо обрання оцінювача майна ТОВ «Ерфольг - Україна» звернулося з клопотанням про призначення оцінювача кандидатура якого акредитована Фондом гарантування вкладів України. Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2016 р. ліквідатора банкрута було зобов’язано повторно провести конкурс з вибору оцінювача майна ТОВ «Ерфольг - Україна». На виконання ухвали суду 11.03.2016 р. в присутності конкурсної комісії, яка складається з членів комітету кредиторів боржника, обрано суб’єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості майна ТОВ Ерфольг-Україна, за результатами проведення якого переможцем конкурсу визначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, кандидатуру якого, крім інших членів конкурсної комісії, підтримано представником ПАТ ОСОБА_6. Так, оцінювачем проведено повторно оцінку майна ТОВ «Ерфольг - Україна» за результатами якої вартість заставного майна ПАТ «Дельта Банк» станом на 25 березня 2016 року складає 19 939 604,00 грн. Після чого, керуючись приписами статті 57 Закону ПАТ «Дельта Банк» звернулося з клопотанням до господарського суду про призначення суб’єкта оціночної діяльності акредитованого Фондом Гарантування вкладів фізичних осіб. Проте, ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2016 р. в задоволення клопотання ПАТ «Дельта Банк» - відмовлено.

Відносно здійснення продажу майна банкрута ліквідатор у вказаному відзиві зазначає: ліквідатором було укладено договір з організатором аукціону (переможець конкурсу з відбору організатора аукціону) Українською універсальною біржею № Б-27/03/17-ДН від 27.03.2017 р., відповідно до умов якого замовник (ліквідатор) доручає, а організатор зобов’язується вчинити усі необхідні дії з організації та проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Ерфольг-Україна» у відповідності до вимог ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В подальшому, як визначено Законом, перший аукціон з продажу майна банкрута проводиться у вигляді цілісного майнового комплексу за ціною сукупних вимог кредиторів. Згідно додаткової угоди № 1 до договору проведення аукціону від 27.03.2017 р. перший аукціон у вигляді ЦМК проводився без зниження початкової вартості на аукціону за загальною ціною 920 196 956, 88 грн. Проте, у відповідності до розміщеного оголошення на офіційному сайті Вищого господарського суду від 04.04.2017 р. - перший аукціон з реалізації майна банкрута у вигляді ЦМК - не відбувся, у зв’язку з відсутністю учасників. На підставі додаткової угоди № 2 від 04.04.2017 р. укладеної з організатором аукціону - на організатора покладено обов’язок провести другий аукціон з реалізації майна ТОВ «Ерфольг - Україна» у вигляді ЦМК, за наступними умовами: початкова вартість майна знижена на 20% відносно початкової вартості на попередньому аукціоні та встановлюється у розмірі 736 157 565, 50 грн.; повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості майна але не нижче граничної вартості що становить 50% від початкової вартості майна; крок аукціону складає 1 %. Проте, а ні повторний, а ні другий повторний аукціон з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу не відбулись, у зв’язку з відсутністю заявок на участь. У зв’язку з чим, на виконання вимог закону, та дотримання балансу інтересів кредиторів, зокрема прав ПАТ «Дельта Банк», майно банкрута яке включене до складу ліквідаційної маси було розділено на лоти, у відповідності від виду активів, а саме на 4 лоти: заставне майна, (нерухому та рухоме майно); оборотні активи, а саме запаси, та інше майно; дебіторська заборгованість (а саме, право вимоги за договорами); цінні папери наявні у банкрута. З метою дотримання строку дії оцінки майна банкрута, а саме шестимісячного строку дії, ліквідатором було замовлено у суб’єкта оціночної діяльності, а саме: у ФОП ОСОБА_3 актуалізацію оцінки майна, згідно вимог національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав». Після чого, суб’єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 надано актуальну оцінку майна станом на 01.04.2017 р. де встановлено, що ринкова вартість заставного майна ПАТ «Дельта Банк» (лот № 1) складає 21 494 265,79 грн. Таким чином, на першому аукціоні з реалізації майна частинами, було встановлено початкову вартість майна, яке є предметом забезпечення вимог ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 21515012,05 грн., без можливості зниження початкової вартості майна. Проте, аукціон з реалізації майна, а саме лоту № 1 (заставне майно) не відбувся. Другий аукціон, з реалізації майна ТОВ «Ерфольг - Україна» частинами було проведено у відповідності до вимог Закону та Додаткової угоди № 5 до договору проведення аукціону, а саме із зниження початкової вартості майна банкрута на 20% від початкової вартості встановленої на попередньому аукціоні, але не нижче 50% граничної вартості майна на попередньому аукціоні. Проте, а ні перший аукціон а ні другий аукціон з реалізації майна банкрута з полотованим майном, не відбулись у зв’язку з відсутністю учасників, про що свідчить оголошення на сайті ВГСУ. В подальшому для реалізації майна боржника проведено другий повторний аукціон, призначений на 27.06.2017 р., який проводився за наступних умов, зниження початкової вартості майна боржника 20% від вартості майна на попередньому аукціоні, а саме: 13769607,71 грн., з можливістю зниження початкової вартості до моменту виявлення переможця аукціону, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 66 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». За результатами, проведеного аукціону було реалізовано майно боржника, зокрема заставне майно ПАТ «Дельта Банк» за ціною 3442401,97 грн. що підтверджує оголошення на сайті ВГСУ. За результатами проведеного аукціону, у відповідності до статті 69 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника» складено протокол проведення аукціону, на підставі якого з покупцем Лоту № 1, укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майна. Таким чином, другий повторний аукціон з реалізації майна ТОВ «Ерфольг-Україна» від 27.06.2017 р., проведений з дотриманням вимог ст.ст. 43, 44, 57, 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не порушує права та інтереси ПАТ "Дельта Банк", як забезпеченого кредитора, оскільки оцінка майна банкрута здійснена ліквідатором у відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не передбачає права обирати заставним кредиторам порядок і умови реалізації заставного майна. Крім того, що стосується тверджень заявника відносно здійснення реалізації майна банкрута без згоди заставного кредитора, ліквідатор зазначив, що майно банкрута було реалізовано на аукціоні за наявності наданої судом згоди (ухвала від 03.08.2016 р.).

На підтвердження своїх заперечень, ліквідатором банкрута долучено до відзиву копії наступних документів: договорів купівлі-продажу майна згідно результатів другого повторного аукціону; повідомлень про результати проведення аукціону; протоколу засідання комітету кредиторів від 14.07.2017 р.

19.09.2017 р. організатором аукціону подано відзив на заяву про визнання недійсними результатів аукціону, в якому зазначає, що проведений аукціон в жодному відношенні не порушує права та законні інтереси забезпеченого кредитора – ПАТ «Дельта Банк», оскільки оцінка майна банкрута здійснена ліквідатором у відповідності до норм Закону та на замовлення банку, забезпеченим кредитором надано згоду на реалізацію майна, кошти отримані від реалізації майна направлені на погашення кредиторських вимог, а стаття 42 Закону не передбачає право обирати заставному кредитору порядок і умови реалізації заставного майна. Крім того, ухвалою суду від 03.08.2016 р. також надано згоду на продаж майна, яким забезпечено вимоги ПАТ «Дельта Банк». Окрім наведеного, відповідачем-3 вказано, що підставами для визнання в судовому порядку результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону. Проте, на думку відповідача-3, заявником не доведено та необґрунтовано наявності порушень визначених законодавством правил проведення аукціону, які б могли порушити права та законні інтереси заявника.

На підтвердження своїх заперечень, організатором аукціону долучено до відзиву копії наступних документів: протоколів №№ 1, 2, 3 про проведення другого повторного аукціону; проекти текстів договорів купівлі-продажу.

Окрім наведеного вище, ліквідатором банкрута було подано для долучення до матеріалів справи копію договору про проведення аукціону; копію акту приймання-передачі майна (права власності на нерухоме та рухоме майно); копію договору відступлення права вимоги; докази повідомлення боржників про відступлення права вимоги.

Розглянувши заяву ПАТ «Дельта Банк» про визнання результатів аукціону з продажу майна ТОВ «Ерфольг-Україна», що відбувся 27.06.2017 р., недійсними, проаналізувавши подані відповідачами заперечення, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:

27.06.2017 р. Українською універсальною біржею проведено другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ «Ерфольг-Україна» (банкрут) частинами з початковою вартістю лоту № 1 (заставне майно) зменшеною на 20 % від початкової вартості попереднього аукціону, продаж здійснювався з можливістю зменшення початкової вартості у відповідності до частини четвертої статті 66 Закону. Проведенню вказаного аукціону передувало: проведення першого аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу з початковою вартістю сукупною всіх визнаних судом грошових вимог кредиторів – 920196956,88 грн. без можливості зниження початкової вартості (28.04.2017 р., не відбувся, у зв’язку з відсутністю заяв на участь), проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу з початковою вартістю зменшеною на 20 % від початкової вартості попереднього аукціону – 736157565,50 грн. (11.05.2017 р., не відбувся у зв’язку з відсутністю заяв на участь); проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу з початковою вартістю зменшеною на 20 % від початкової вартості попереднього аукціону – 558926052,00 грн. (18.05.2017 р., не відбувся у зв’язку з відсутністю заяв на участь); проведення аукціону з продажу майна банкрута частинами з початковою вартістю згідно оцінки майна згідно якої лот № 1 (заставне майно) 21515012,05 грн. без можливості її зниження (30.05.2017 р., не відбувся у зв’язку з відсутністю заяв на участь); проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута частинами з початковою вартістю зменшеною на 20 % від початкової вартості попереднього аукціону – лот № 1 (заставне майно) 17212009,64 грн. без можливості зниження (08.06.2017 р., не відбувся у зв’язку з відсутністю заяв на участь).

Згідно з оголошенням на сайті Вищого господарського суду України про проведення другого повторного аукціону 27.06.2017 р., замовником аукціону є арбітражний керуючий – ліквідатор ТОВ «Ерфольг-Україна» ОСОБА_2 (далі - арбітражний керуючий, ліквідатор), статус аукціону – другий повторний.

Відповідно до протоколу № 1 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна від 27.06.2017 року об’єктом продажу є, зокрема лот № 1 – майно, яким забезпечено вимоги ПАТ «Дельта Банк», переможцем аукціону – ТОВ «Інлімітед», ціна продажу лоту № 1 – 3442401,96 грн.

Відповідно до третьої частини статті 55 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” результати аукціону, проведеного з порушенням вимог Закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Статтею 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Згідно із ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.

Частиною п’ятою названої статті визначено, що організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Разом з тим, як вбачається з заяви про визнання недійсними результатів аукціону, заявник посилається на порушення вимог Закону саме арбітражним керуючим ОСОБА_2 – ліквідатором банкрута (замовник аукціону) під час підготовки до проведення аукціону, що полягають в здійсненні продажу майна без згоди заставного кредитора; здійснення продажу за заниженою вартістю; встановлення початкової вартості згідно недійсного звіту про оцінку майна.

Відповідно до частини четвертої статті 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом”, суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники:

Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому.

Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Отже, повноваження ліквідатора банкрута та організатора аукціону відповідно до положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не є тотожними. Тому дії ліквідатора при здійсненні ним своїх повноважень щодо оцінки майна банкрута, вчинені до призначення і проведення аукціону з продажу майна, не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання результатів аукціону недійсними. (Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2015 року у справі № 922/1191/13).

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” також визначено в якій саме спосіб підлягають відновленню порушені під час продажу нерухомого майна банкрута права та законні інтереси зацікавлених осіб.

Так, в разі незгоди з організацією та проведенням аукціону, зацікавлена особа має право оскаржити до суду рішення організатора аукціону про скасування аукціону, про анулювання результатів аукціону, про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів, а також результати аукціону.

Аналіз норм Закону та вимога, яка заявлена в заяві ПАТ «Дельта Банк», зміст самої заяви, свідчать про обрання позивачем способу захисту порушеного права шляхом подачі заяви про визнання результатів проведеного Українською універсальною біржею 27.06.2017 р. аукціону з продажу майна ТОВ «Ерфольг-Україна» недійсними. До предмету доказування недійсності результатів аукціону з продажу майна банкрута входять встановлення обставин недотримання організатором аукціону вимог, які ставляться ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

З огляду на викладене, посилання ПАТ «Дельта Банк» на неправомірні дії ліквідатора в ході ліквідаційної процедури ТОВ «Ерфольг-Україна», в тому числі – і під час замовлення ним аукціону з продажу майна банкрута, в контексті ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не можуть бути предметом дослідження судом заяви, вимогою якої є “визнання результатів аукціону недійсними”.

Разом з тим, оцінку діям ліквідатора банкрута господарським судом Київської області надано, про що зазначено в ухвалі суду від 26.06.2017 р., якою скаргу ПАТ “Дельта Банк” від 21.10.2016 р. № 18.5/2280 на дії ліквідатора банкрута – ОСОБА_2 залишено без задоволення, заяву ПАТ “Дельта Банк” від 15.06.2017 р. № 23.1/375 про скасування аукціону залишено без задоволення, заяву ПАТ “Дельта Банк” від 15.06.2017 р. № 23.1/374 про забезпечення вимог кредитора залишено без задоволення, клопотання ПАТ “Дельта Банк” від 26.06.2017 р. № 23.1/400 про рецензування залишено без задоволення, клопотання ПАТ “Дельта Банк” від 26.06.2017 р. № 23.1/399 про оцінку залишено без задоволення, заяву ПАТ “Дельта Банк” б/н, б/д про оскарження звіту про оцінку майна залишено без задоволення. Дана ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 р. та є такою, що набрала законної сили.

Як вбачається з ухвали господарського суду Київської області від 26.06.2017 р., під час розгляду скарги на дії ліквідатора банкрута в даній справі судом було встановлено наступне:

ПАТ “Дельта Банк” відповідно до листа-погодження продажу заставного майна у вигляді цілісного майнового комплексу від 27.07.2016 р. № 18.5/1905 надано згоду на продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що дорівнює сукупності всіх визнаних судом грошових вимог до банкрута, без можливості пониження початкової вартості. Разом з тим, в зазначеному листі банком вказано, що у випадку якщо перші прилюдні торги з реалізації майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу не відбудуться, здійснити продаж майна, що забезпечує вимоги АТ “Дельта Банк” окремими лотами за вартістю та на умовах, окремо погоджених письмово з заставним кредитором.

Таким чином, банком було надано згоду на продаж майна, що є предметом забезпечення його вимог до ТОВ “Ерфольг-Україна”, отже не є необхідним в повторному наданні такої згоди.

Аналогічної позиції притримується Вищий господарський суд України в постанові від 07.06.2017 р. в справі № 921/609/15-г/10.

Крім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

У відповідності із частинами першою та другою статті 44 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута наступними способами: проведення аукціону, продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу майна банкрута здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу майна банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно із статтею 43 Закону майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до вимог частини першої статті 57 Закону початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що оцінка майна боржника здійснюється відповідно до Закону, виключно ліквідатором боржника, а згода забезпеченого кредитора на реалізацію майна, передбачена статтею 42 Закону не пов'язана із наданням заставному кредитору права обирати порядок і умови реалізації даного майна.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 06.10.2015 р. у справі № 904/7236/13.

З огляду на все наведене вище, судом було встановлено відсутність в діях ліквідатора банкрута порушення норм Закону та, відповідно, скаргу ПАТ “Дельта Банк” на дії ліквідатора ТОВ “Ерфольг-Україна” - арбітражного керуючого ОСОБА_2 залишено без задоволення, як необґрунтовану та безпідставну.

Крім того, згідно вказаної ухвали суду предметом розгляду в судовому засіданні 26.06.2017 р. була також заява ПАТ “Дельта Банк” про оскарження звіту про оцінку майна, якою останній просить суд винести ухвалу про визнання звітів, які виконані суб’єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 про оцінку заставного майна АТ “Дельта Банк”, такими, що втратили чинність у зв’язку із спливом строку дійсності звітів, заборонити арбітражному керуючому здійснювати будь-які дії направлені на реалізацію заставного майна, що не погоджені з уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Дельта Банк”. Розглянувши, в тому числі дану заяву, судом враховуючи здійснений порядок визначення суб’єкта оціночної діяльності задля залучення для визначення ринкової вартості майна ТОВ “Ерфольг-Україна” з метою подальшого його продажу в ліквідаційній процедурі та те, що кандидатуру визначеного суб’єкта оціночної діяльності беззаперечно підтримано представником банку, що підтверджується протоколом проведення конкурсу з відбору суб’єкта оціночної діяльності, який буде залучений для визначення ринкової вартості майна ТОВ “Ерфольг-Україна” з метою продажу в ліквідаційній процедурі від 11.03.2016 р. (том справи 3, а.с. 2-4 справи про банкрутство), а також враховуючи, що ПАТ “Дельта Банк” реалізував своє право, передбачене частиною третьою статті 57 Закону звернулось з клопотанням про визначення незалежної оцінки майна банкрута до суду, проте останнє ухвалою від 03.08.2016 р. було залишено без задоволення (ухвала є такою, що набрала законної сили), виходячи з приписів Закону, які передбачають обов’язок саме ліквідатора визначати початкову вартість майна для виставлення в подальшому його на продаж, зокрема вказана заява залишена без задоволення (ухвала від 26.06.2017 р.).

Відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факт відсутності порушень Закону у вищевказаних діях ліквідатора, які на думку кредитора, є протиправними, і на які заявник посилається як на підставу для визнання результатів аукціону недійсними, встановлено рішенням суду, отже є преюдиціальним, тобто таким, що не потребує доказуванню.

Враховуючи викладене вище та посилання заявника (ПАТ “Дельта Банк”) на неправомірні, на думку останнього, дії замовника аукціону - ліквідатора банкрута, за відсутності посилань на інші обставини, як на підставу заяви про визнання недійсними результатів аукціону, така заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 42,43 ГПК України, Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 47 ГПК України, судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів частини першої статті 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи, що відповідно до ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного, повного то об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом було також досліджено практику Верховного суду України щодо застосування норм права під час розгляду аналогічних спорів та встановлено відсутність станом на сьогодні висновку Верховного суду України відносно розгляду заяв про визнання результатів аукціону недійсними в справі про банкрутство. Разом з тим, за аналогією встановлено наявність висновків Верховного суду України щодо оскарження прилюдних торгів. Так, зокрема в постанові від 23.09.2014 р. № 3-112гс14 вказано: «Законом № 606-ХIV встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону № 606-ХІV й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення – статті 58, 62 Закону України “Про виконавче провадження”), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням.

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт

2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України “Про нотаріат”).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1– 3 та 6 статті 203 ЦК України (частина

1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Що стосується порушень вимог статті 58 Закону № 606-ХІV, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.».

Крім того, в постанові Верховного суду України від 29.06.2016 р. № 6-370цс16 зазначено: «правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі – Тимчасове положення). Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24– 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).».

Таким чином, згідно висновків Верховного суду України, викладених, зокрема, в постановах від 23.09.2014 р. № 3-112гс14 та від 29.06.2016 р. № 6-370цс16, підставами для визнання торгів недійсними є саме недотримання вимог Закону щодо процедури, порядку проведення торгів, в той час як, дії замовника торгів оскаржуються окремо, отже не є підставою для визнання результатів торгів недійсними.

З огляду на все наведене вище, за результатами розгляду заяви ПАТ “Дельта Банк” про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ “Ерфольг-Україна”, що відбувся 27.06.2017 р., судом встановлено відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви, з мотивів, що в ній викладені.

Крім того, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення вимог кредитора шляхом накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд

ухвалив:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” від 04.07.2017 р. № 23.1/408 (вх. № 13506/17) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфольг-Україна”, Арбітражного керуючого ОСОБА_1, Української універсальної біржі, Товариства з обмеженою відповідальністю “Інлімітед”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Байнер груп” про визнання результатів проведеного Українською універсальною біржею 27.06.2017 р. аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерфольг-Україна” недійсними залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Суддя А.В. Лопатін