Рішення № 71253282, 19.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5397/16-ц 22-ц/774/1657/К/17

Справа № 210/5397/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1657/К/17 суддя Чайкіна О.В.

Категорія - 26 ( І ) Суддя-доповідач – ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря - Кислиці І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 залізорудний комбінат" на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 13 червня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 залізорудний комбінат", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (на теперішній час - Криворізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області) про відшкодування моральної шкоди.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 залізорудний комбінат" - ОСОБА_5,

позивач ОСОБА_4,

представник відповідача ОСОБА_3 відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області – ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 залізорудний комбінат" (надалі – ПАТ «Кривбасзалізрудком»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (на теперішній час - Криворізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області), про стягнення моральної шкоди, посилаючись на отримання ним професійного захворювання внаслідок роботи протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці. Висновком МСЕК у 2015 році йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 30% .

Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в шкідливих умовах праці, просив суд: стягнути з відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком»на його користь моральну шкоду у розмірі 217 500, 00 грн., а з Відділення Фонду – 217 500,00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 13 червня 2017 рокупозов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 18 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на недоведеність позивачем обставин справи, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема відсутні докази в підтвердження наявності факту заподіяння йому моральної шкоди у зв’язку з протиправною поведінкою відповідача. Також, зазначає, що позивач працював й на іншому підприємстві де підпадав під дію шкідливих факторів, а тому ПАТ «Кривбасзалізрудком» не повинен відшкодовувати моральну шкоду. Крім того, на думку представника відповідача, визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є неспівмірним та не відповідає засадам виваженості та справедливості.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» - ОСОБА_5, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, позивача ОСОБА_4, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, представника відповідача ОСОБА_3 відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області – ОСОБА_6, яказаперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, працюючи протягом 18 років 5 місяців в умовах впливу запиленості повітря робочої зони та виробничого шуму у параметрах, що перевищували гранично допустимі, із яких: з 15.06.1989 року по 14.11.1996 року на шахті «Сєвєрна» РУ ім.Кірова та з 19.07.1997 року по 31.08.2015 року на шахті «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком», отримав професійні захворювання.

Рішенням ЛЕК НДІ Промислової медицини від 25 червня 2015 року у ОСОБА_4 встановлена наявність професійних захворювань з діагнозом – 1) хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.), група «В». Легенева недостатність першого-другого ст.; 2) нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху).

Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 08 жовтня 2015 року встановлена причина зазначених професійних захворювань – робота в шкідливих умовах праці: запиленості повітря робочої зони та виробничого шуму у параметрах, що перевищували гранично допустимі (а.с. 4-7).

Висновком МСЕК від 01.12.2015 року ОСОБА_4 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в загальному розмірі 30 % (25% - ХОЗЛ, 5% - туговухість) з наступним переоглядом 01 грудня 2016 року (а.с. 47).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов’язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв’язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями.

Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз’ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.

Порушення відповідачем положень ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачено обов’язок підприємства забезпечити безпечні й нешкідливі умови праці встановлено Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 08 жовтня 2015 року (а.с. 4-7), а тому доводи відповідача про відсутність його вини у спричиненні моральної шкоди позивачу безпідставні.

При цьому, добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов’язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв’язку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити амбулаторний та стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв’язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманих професійних захворювань, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, відсоток втрати ним професійної працездатності, стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

У зв’язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача про необґрунтованість розміру моральної шкоди колегія суддів вважає безпідставними.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, в редакції на час ухвалення оскаржуваного рішення суду, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОСОБА_3 залізорудний комбінат» - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 13 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2017 року.

Головуючий:

Судді: