Постанова № 71251479, 20.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-12712 Головуючий у1-й інстанції - Писанець В.А.

Єдиний унікальний номер 757/48218/16-ц Доповідач - Пікуль А.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року у справі за позовом Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради до ОСОБА_4 про визнання договору укладеним,-

в с т а н о в и л а:

Виконавчий комітет Бобрицької сільської ради у вересні 2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання укладеним з 27 грудня 2013 року Договору про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бобриця, разом з розрахунком величини пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бобриця, між Виконавчим комітетом Бобрицької сільської ради та ОСОБА_4 у запропонованій позивачем редакції (а.с.4-9; 48-53).

У якості підстав пред'явленого позову позивач вказав, що ОСОБА_4, будучи замовником будівництва житлового будинку загальною площею 388,3 кв. метрів, в порушення вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту з органом місцевого самоврядування не укладав, участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бобриця не брав.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за безпідставністю заявленого позову.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (а.с.145-150).

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення представника позивача, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, пояснення представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

ОСОБА_4 виступав у якості замовника будівництва житлового будинку загальною площею 388,3 кв. метрів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Виконавчий комітет Бобрицької сільської ради супровідним листом від 25.07.2016 вих. № 1-19/314 направив ОСОБА_4 пропозицію укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Бобриця (разом з проектом договору та розрахунком).

16 серпня 2016 року до Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради надійшла заява ОСОБА_4 від 11.08.2016 про відмову від укладення отриманого договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Бобриця.

Будівництво належного відповідачу житлового будинку в селі Бобриця фактично було завершене у квітні 2011 року, декларація про готовність об'єкта до експлуатації була зареєстрована 27 грудня 2013 року, до цього моменту та на момент реєстрації позивач не звертався до відповідача з вимогою про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села.

Враховуючи наведені обставини у контексті положень ч.9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до яких договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, районний суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради про визнання договору укладеним.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом проведена неправильна оцінка доказів та невірно застосовані до спірних правовідносин норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК (у редакції, чинній на час ухвалення рішення) та ст.13 ЦПК (у редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року) принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, суд не може встановлювати наявність чи відсутність порушення права без звернення особи, поданого відповідно до вимог процесуального закону.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У даному випадку, позивач, діючи на власний розсуд пред'явив до ОСОБА_4 вимогу про визнання укладеним з 27 грудня 2013 року Договору про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бобриця, разом з розрахунком величини пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бобриця, між Виконавчим комітетом Бобрицької сільської ради та ОСОБА_4 у запропонованій позивачем редакції.

З наявних у справі, досліджених районним судом, письмових доказів не вбачається, що указаний договір з 27 грудня 2013 року був укладений сторонами. У розпорядженні суд немає доказів щодо вчинення сторонами обопільних дій, направлених на укладення указаного договору до означеної дати, та дій, які свідчать про виконання умов такого договору.

Ухилення ОСОБА_4 від виконання обов'язку, покладеного на нього ч.2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не свідчить про те, що договір на вимогу Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради був укладений, а вимог про виконання замовником будівництва обов'язку укласти договір про пайову участь в рамках даного позову не заявлено.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги на те, що районним судом невірно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та не врахована практика Верховного Суду України з розгляду даної категорії спорів, відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підставдля скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бобрицької сільської ради залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 26 грудня 2017 року.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома