Постанова № 71251469, 21.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 759/10805/16-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Шум Л.М.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/12789/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Пікуль А.А.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» Брицької Наталії Володимирівни на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року про закриття провадження за скаргою Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» в частині оскарження рішення старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка РоманаАнатолійовича про стягнення виконавчого збору та скасування пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження, заінтересована особа ОСОБА_6, -

в с т а н о в и л а :

16 травня 2017 року Державне підприємство «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» звернулося до суду зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста КиївГоловного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка РоманаАнатолійовича, заінтересована особа ОСОБА_6, в якій просило: визнати незаконним рішення старшого державного виконавця про стягнення з боржника у виконавчому провадженні № 53768303 виконавчого збору в розмірі 2 933,33 грн. та скасувати пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження № 53768303 від 18 квітня 2017 року; визнати незаконним рішення старшого державного виконавця про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 53768303 в межах суми 32 516,66 грн. та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 19 квітня 2017 року.

В обґрунтування вимог скарги посилалося на те, що старший державний виконавець Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюк Роман Анатолійович невірно визначив та вказав у постанові про відкриття виконавчого провадження суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню, так як, в силу положень ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується в розмірі 10% від суми, яка фактично стягнута, а на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження на користь ОСОБА_6 жодних коштів стягнуто не було. Державним виконавцем порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» і в частині дотримання порядку направлення боржнику копій процесуальних рішень, прийнятих в ході виконавчого провадження, так як постанова про арешт майна Державному підприємству «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» не була направлена. Зазначили, що постанова про арешт майна не містить детального розрахунку суми боргу, в межах якої накладено арешт, оскільки, в сукупності, заборгованість перед ОСОБА_6 і сума стягнутого за постановою про відкриття виконавчого провадження виконавчого збору є меншими на 250,00 грн., ніж та сума боргу, що зазначена в постанові про арешт.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року закрито провадження за скаргою Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» в частині оскарження рішення старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка РоманаАнатолійовича про стягнення виконавчого збору та скасування пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 квітня 2017 року.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» Брицька Наталія Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу в частині оскарження рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору і скасування пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням положень чинного законодавства. Закриваючи провадження за скаргою в частині оскарження рішення про стягнення виконавчого збору, суд першої інстанції послався на норми Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року, і не може застосовуватися при оцінці законності рішень і постанов державного виконавця, прийнятих в 2017 році. Вказала, що за даною скаргою оскаржується не постанова про стягнення виконавчого збору як окремий виконавчий документ, а визначений виконавцем розмір збору, вказаний в пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження. Зазначила, що за змістом частини 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 2016 року, рішення виконавця щодо виконання рішень інших органів, у тому числі, постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, оскаржуються до відповідного адміністративного суду, проте у цій справі Державним підприємством «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» оскаржується не рішення виконавця, прийняте в ході виконання постанови про стягнення виконавчого збору, в рішення, прийняте в рамках виконавчого провадження про стягнення заборгованості на користь фізичної особи ОСОБА_6, а тому, положення частини 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 2016 року на ці правовідносини не поширюють свою дію, що не було враховано судом першої інстанції.

В судовому засіданні представник Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» Брицька Наталія Володимирівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Старший державний виконавець Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста КиївГоловного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюк РоманАнатолійович та заінтересована особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника скаржника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2017 року стягнуто з Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі в розмірі 29 333,33 грн..

На виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2017 року, 01 березня 2017 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 759/10805/16-ц.

Постановою старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка РоманаАнатолійовича від 18 квітня 2017 року відкрито виконавче провадження №53768303 з виконання виконавчого листа № 759/10805/16-ц.

В пункті 3 постанови зазначено, що з боржника Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» підлягає стягненню виконавчий збір в розмірі 2 933,33 грн..

16 травня 2017 року Державне підприємство «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» звернулося до суду зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка Романа Анатолійовича про стягнення виконавчого збору в розмірі 2 933,33 грн. та просило, крім іншого, визнати таке рішення незаконним і скасувати пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №53768303 від 18 квітня 2017 року.

Скаргу Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» було прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 13 листопада 2017 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року закрито провадження за скаргою Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» в частині оскарження рішення старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка Романа Анатолійовича про стягнення виконавчого збору та скасування пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 квітня 2017 року.

Постановляючи дану ухвалу, суд першої інстанції посилався на положення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», зазначаючи, що постанова про стягнення виконавчого збору є самостійним виконавчим документом, а тому, підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства, що, в силу положень ст. 205 ЦПК України, є підставою для закриття провадження за цією скаргою як такою, що не підлягає розгляду судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам процесуального законодавства, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Перелік обставин, які є підставою для закриття провадження у справі, що розглядається судом в порядку цивільного судочинства, встановлений частиною 1 ст. 255 ЦПК України, зокрема,суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так, в рамках виконавчого провадження №53768303 здійснюється виконання виконавчого листа № 759/10805/16-ц про стягнення з Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі в розмірі 29 333,33 грн..

Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 447 ЦПК України визначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В правовій позиції Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-30цс16, яка, в силу ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для врахування іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, роз'яснено, що у випадку, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Враховуючи, що в рамках виконавчого провадження №53768303 виконується рішення суду у цивільній справі, для оскарження рішень державного виконавця, прийнятих в ході здійснення такого виконавчого провадження, законом прямо встановлено певний порядок, а саме: в порядку цивільного судочинства, шляхом подання скарги у відповідності до визначеної розділом VII ЦПК України процедури.

Суд першої інстанції вищевикладені обставини справи не врахував та належної оцінки їм не надав, не звернув уваги на те, що в рамках виконавчого провадження №53768303 здійснюється виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, не визначився з встановленим законодавством порядком оскарження дій виконавця при виконанні таких рішень, в зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що скарга Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» в частині оскарження рішення старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка РоманаАнатолійовича про стягнення виконавчого збору та скасування пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, суд помилково послався на положення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та дійшов висновку про те, що зазначена в пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження вказівка про стягнення виконавчого збору може розцінюватися за своєю правовою природою як самостійний виконавчий документ, який підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства, так як вказане твердження не відповідає чинному законодавству, з огляду на таке.

Так, з 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 2016 року, який встановив, що після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Постанова старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Борисюка Романа Анатолійовича від 18 квітня 2017 року, в пункті 3 якої зазначено про стягнення з боржника у виконавчому провадженні №53768303 виконавчого збору, прийнята у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» від 2016 року, за процедурою стягнення виконавчого збору, що визначається статтею 27 цього Закону.

При цьому, норми Закону України «Про виконавче провадження» від 2016 року, на відміну від Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року, не передбачають, що стягнення виконавчого збору відбувається в окремому виділеному виконавчому провадженні.

З огляду на таке, відсутні правові підстави стверджувати про те, що постанову, в якій зазначено про стягнення виконавчого збору, варто розцінювати як самостійний виконавчий документ, який не відноситься до виконавчого провадження, в рамках якого її було прийнято.

Враховуючи все вищевикладене, оскільки з матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» звернулося до суду з приводу оскарження рішення державного виконавця, що було прийняте в ході виконання судового рішення у цивільній справі, так як чинним законодавством встановлено конкретний порядок оскарження таких рішень, а саме в порядку цивільного судочинства за процедурою, визначеною в розділі VII ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно визначився з правовою природою відносин, що є предметом розгляду в даній справі, помилково застосував положення п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України та закрив провадження за скаргою в цій частині.

За правилом ст. 379 ЦПК України, у разі скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» Брицької Наталії Володимирівни є частково обґрунтованими, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому, відповідно до ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» Брицької Наталії Володимирівни задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року про закриття провадження за скаргою в частині оскарження рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору скасувати та направити справу до Святошинського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядкудо Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Судді: