Рішення № 71250342, 21.11.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12039/16-ц

№ провадження 2/646/539/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.11.2017 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

за участю секретаря Писаренка Я.С.

позивача ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі місцевого суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, уточненим під судового розгляду, яким просить визнати факт свого постійного проживання з матір’ю ОСОБА_3, померлою 19 березня 2014 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 19 березня 2014 року померла її мати -ОСОБА_3. Своїм заповітом, посвідченим державним нотаріусом Першої харківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 заповідала їй все своє майно, де б таке не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2. На час відкриття спадщини позивач постійно проживала зі спадкодавцем, доглядала мати до часу смерті, прийняла спадщину та фактично використовувала її. Однак, у визначений термін вона не звернулась до нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину. Коли позивач звернулась до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області, то їй було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначено, що у відповідності листа КП «Жилкомсервіс» на час відкриття спадщини спадкоємиця ОСОБА_1 не проживала постійно із спадкодавцем ОСОБА_3

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, підтримали позовні вимоги, пояснили про обставини, викладені в позові.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Правилами частини 1 статті 224 передбачена умова проведення заочного розгляду справи у разі неявки в судове засідання позивача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши учасників, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) встановив наступне.

Згідно із ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина 1 ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Принцип змагальності в цивільному судочинстві забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача та свідоцтвом про одруження.

19 березня 2014 року померла мати позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії I-ВЛ № 434296, виданого 21.03.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме: однокімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, де проживала матір позивача.

Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Першої харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 14.09.2007 за реєстровим № 2-4094, ОСОБА_3 заповідала все своє майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буди належати та на що вона буде мати право-її дочці ОСОБА_1.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.06.2016 за № 220/02-31 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6, вивчивши документи, подані ОСОБА_1, для оформлення спадщини після смерті матері позивача ОСОБА_3, померлої 19.03.2014, відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв’язку з тим, що спадкоємницею був пропущений строк, встановлений для прийняття спадщини. Крім того, на час відкриття спадщини спадкоємиця ОСОБА_1 не зареєстрована разом із спадкодавцем ОСОБА_3.

З листа КП «Жилкомсервіс» № 5955/2/0705 від 28.03.2016, вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, з 15.02.1984 по день смерті.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України судом розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які проживають в сусідніх квартирах, підтвердили факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, разом зі своєю матір’ю ОСОБА_3 по день її смерті, яка померла 19 березня 2014 року. Та від значили, що крім того позивачка тривалий час працювала консьєржем в їхньому будинку.

Відповідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У суду не має підстав ставити під сумнів показання свідків.

Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами відповідно до правил ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач проживала у спірній квартирі зі своєю матір’ю ОСОБА_3, померлою 19 березня 2014 року, тому її вимоги визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 218, 223, 224 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з матір’ю ОСОБА_3, яка померла 19 березня 2014 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_4.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Іншими особами рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.А. Єжов