Постанова № 71248306, 20.12.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 401/3644/16-ц

№ провадження 22-ц/781/2167/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Баранець А. М.

Доповідач Мурашко С. І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.12.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Мурашка С.І.

суддів - Гайсюка О.В., Голованя А.М.

за участі секретаря - Яковлєвої Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Світловодське автотранспортне підприємство 13507», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Світловодська міська рада, про зобов'язання передати гуртожиток у комунальну власність за апеляційною скаргою ОСОБА_7 поданої в інтересах ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2017 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Світловодське автотранспортне підприємство 13507» та просив зобов'язати відповідача передати будівлю гуртожитку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у комунальну власність територіальної громади міста Світловодська Кіровоградської області.

Позивач зазначав, що з 1991 року зареєстрований та проживає у зазначеному гуртожитку в кімнаті під №1, до якої вселився з своєю сім'єю, як працівник на той час державного Світловодського автотранспортного підприємства 13507.

У 1995 році в результаті приватизації (корпоратизації) державне Світловодське автотранспортне підприємство 13507 було перетворене у ВАТ «Світловодське АТП 13507» (пізніше ПрАТ).

В результаті гуртожиток передано до статутного капіталу ВАТ «Світловодське АТП 13507», як об'єкт соціально-побутового призначення.

04 вересня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до вимог ч.2 ст.4 цього Закону, громадяни, які на законних підставах проживають у гуртожитках державної форми власності, гуртожитках, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 цього з Закону України, всі гуртожитки, на які поширюються дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад.

Згідно ст.1 цього ж Закону, його дія не поширюється на гуртожитки, що знаходяться у приватній власності, крім гуртожитків, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Таким чином, гуртожиток має бути переданий у власність територіальної громади міста Світловодська.

Нормами Закону України «Про загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки», передбачено передачу гуртожитків комунальної власності в період 2012-2015 років.

Незважаючи на зазначені норми Закону, до цього часу адміністрація відповідача ініціативи щодо передачі гуртожитку у власність територіальної громади не проявляє.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Світловодське автотранспортне підприємство 13507» відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позовні вимог задовольнити.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній обставини, представник ПрАТ «Світловодське автотранспортне підприємство 13507» ОСОБА_8 заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав письмові заперечення.

Треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та представник Світловодської міської ради у судове засідання апеляційного суду не з'явились про час і місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку, направили до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Враховуючи положення ч.2 ст.372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу без участі третіх осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу №1120 від 23 жовтня 1995 року Регіонального відділення фонду Держмайна України по Кіровоградській області, Державне підприємство «Світловодське автотранспортне підприємство 13507» перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Світловодське автотранспортне підприємство 13507».

Відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого зазначеним наказом, 27 об'єктів нерухомого майна, серед яких малосімейний гуртожиток розташований за адресою: м.Світловодськ, вул.Комсомольська, 33-б, увійшли до статутного капіталу акціонерного товариства «Світловодське АТП-13507».

01 грудня 2004 року на підставі рішення виконкому Світловодської міської ради за №1287 від 26 листопада 2004 року, ВАТ «Світловодське АТП-13507» отримало свідоцтво № 152 на право власності будівлі гуртожитку по вул.Комсомольська 33-б, м.Світловодськ та зареєстровано право колективної власності в бюро технічної інвентаризації за №416-3 від 01 грудня 2004 року м.Світловодська.

Орган місцевого самоврядування міста Світловодська не звертався до власника гуртожитку - ПрАТ «Світловодське АТП-13507» із заявою про передачу гуртожитку у власність територіальної громади на добровільних (договірних) умовах безоплатно, або на умовах попередньої оплати і своєї думки щодо цього не висловив.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

У ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».

Законом України від 04 вересня 2008 року № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» внесено зміни до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та дозволено приватизувати житло в гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад.

Законом України від 08 вересня 2011 року № 3716-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» уточнено порядок передання гуртожитків у комунальну власність з метою наступної приватизації житлових приміщень законними мешканцями гуртожитків.

Із системного аналізу згаданих нормативно-правових актів вбачається, що вони спрямовані, зокрема, на регламентацію правовідносин з приводу реалізації права громадян на житло шляхом передання їм у приватну власність житлових приміщень державного житлового фонду та гуртожитків.

Зазначений процес приватизації став необхідним у зв'язку зі зміною суспільних правовідносин у житловій сфері та переходом житла із державної власності у приватну власність громадян.

При цьому як Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» так і Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що спори, які виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду та щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків, вирішуються судом.

Крім того, Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що рішення суду є однією з підстав для передання гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону, у власність територіальних громад.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 зазначеного Закону (в редакції Закону №1999-VІІІ від 05.04.2017 року) визначено, що передача гуртожитків, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані такими товариствами до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, у власність територіальних громад здійснюється на добровільних (договірних) умовах або, у разі відмови органів управління (уповноважених осіб) власників гуртожитків від такої передачі, - за рішенням суду за поданням органу місцевого самоврядування.

Оскільки гуртожиток в якому знаходиться кімната позивача включений до статутного капіталу ПрАТ «Світловодське АТП-13507», передача гуртожитку у власність територіальної громади повинна здійснюватись на добровільних (договірних) умовах, а в разі відмови ПрАТ «Світловодське АТП-13507» від такої передачі, - за рішенням суду за поданням органу місцевого самоврядування.

Даних про те, що ПрАТ «Світловодське АТП-13507» відмовилося передати гуртожиток у власність територіальної громади на добровільних (договірних) умовах матеріали справи не містять, Світловодська міська рада з таким позовом до суду не зверталася, тому підстав для задоволення позову немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст.374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 поданої в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду на підставах визначених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді О.В.Гайсюк

А.М.Головань