Ухвала суду № 71243686, 26.12.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"26" грудня 2017 р. Справа № 922/2965/17

Суддя-доповідач Лакіза В.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро", вул. Артема, буд.24, кв.28, м. Харків, 61002, (3840Х),

на рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2017р. у справі № 922/2965/17,(суддя Швидкін А.О.), прийнятого о 15:20год. в м. Харкові, повний текст складено 06.11.2017р.,

за позовом ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, вул.Щорса, буд. 36-Б, м. Київ, 01133,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національний банк України, вул. Інституцька, 9, м.Київа, 01007,

до ТОВ "Паритет-Агро", вул. Артема, буд. 24, кв. 28, м. Харків, 61002,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" про стягнення заборгованості по генеральному кредитному договору № 699004014891007 від 06.06.2013 про стягнення частини заборгованості у розмірі 3686836,70 грн., яка складається із суми процентів 3560604,45 грн. та 126232,25грн. пені.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.11.2017 року у справі №922/2965/17 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет- Агро" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором №699004014891007 від 06.06.2013 у розмірі 3686836,70 грн., яка складається із суми процентів 3560604,45 грн. та 126232,25грн. пені, витрати по сплаті судового збору в сумі 55302,55грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2017р. у справі №922/2965/17 в частині нарахування пені за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 126232,25 грн. та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір пені за несвоєчасне повернення процентів у розмірі на 33%.

Одночасно скаржник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, з наступних підстав.

15.12.2017р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.

Пунктом 11 частини 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 93 ГПК України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, скаржник звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду Харківської області 19.12.2017р., що вбачається з відтиску штампу вхідної кореспонденції господарського суду, який міститься на першому аркуші апеляційної скарги.

З наведеного вбачається, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 93 ГПК України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) строку на оскарження рішення місцевого господарського суду.

В обґрунтування підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги зазначає, що відповідач вже вчасно звертався з даною апеляційною скаргою до суду, проте, 29.11.2017р. ним було отримано ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2017р. про повернення апеляційної скарги, а апеляційна скарга може бути подана повторно у разі усунення недоліків, то в даному обставини пропущення строку на апеляційну оскарження є поважними.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами 2,3 статті 256 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992 року).

Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зважаючи на невеликий проміжок часу з пропуску строку на апеляційне оскарження та з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін суд апеляційної інстанції вважає, що строк ним пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.

Разом з тим, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону, що діяла станом на момент подання позову) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2082,85 грн., що є меншим, ніж передбачений законодавством, чинним станом на момент подання апеляційної скарги.

Одночасно з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в обґрунтування якого посилається на наявність у ТОВ "Сигма Україна" перед ТОВ "Паритет-Агро" заборгованості у розмірі 6828114,21 грн., на підтвердження чого надано договір поставки від 28.11.2016р. № ИС11, оборотно-сальдову звітність по рахунку 361 за серпень 2016 року-листопад 2017 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, станом на момент подання апеляційної скарги), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Поняття "фінансовий стан підприємства" визначено у спільному наказі Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України № 49/121 від 26.01.2001, яким затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (надалі- Положення).

Пунктом 1.1. Положення визначено, що фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Положення, основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.

Судова колегія зазначає, що апелянтом не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування поданої заяви, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про існування загрози банкрутства підприємства, несприятливих умов праці, а також відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення, крім того, не надано доказів відсутності грошових коштів на рахунках ТОВ "Паритет-Агро", зокрема, банківських довідок про відсутність необхідної суми коштів.

Таким чином, клопотання скаржника є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо можливого строку відстрочення судового збору, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для його задоволення, у зв'язку з чим дане клопотання підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), зокрема без доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Агро» слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" на рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2017р. у справі № 922/2965/17залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач В.В. Лакіза