Постанова № 71243227, 19.12.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 року Справа № 904/1739/17

м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Іванов О.Г., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р., ухваленого суддею Рудовською І.А. у справі № 904/1739/17

за позовом Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області

до публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, м. Дніпро

про стягнення 1229,74 грн. безпідставно отриманих грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення місцевого господарського суду:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 1 229,74 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умови Договору № 24 від 05.01.2010р. з посиланням на норму статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р. у справі №904/1739/17 відмовлено в задоволенні позову (а.с.57-59).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017р. (головуючий суддя Євстигнеєв О.С., судді Кощеєв І.М., Кузнецов В.О.) відмовлено Інгульському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р. у справі № 904/1739/17 (а.с.69)

Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2017р. у справі №904/1739/17 скасовано ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017р., справу направлено на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі стадії прийняття апеляційної скарги до розгляду (а.с.91-94).

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Інгульське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги (а.с.63-64).

На думку апелянта на суть прийнятого рішення вплинуло те, що місцевий господарський суд не задовольнив клопотання про витребування у Банка інформацію щодо наявності на поточному рахунку пенсіонера всієї зарахованої суми пенсійної виплати за травень 2016р. станом на час звернення Управління з заявою про повернення суми зарахованої пенсії. Зазначає, що листом від 12.05.2016р. Управління звернулось до Банку з проханням повернути пенсію ОСОБА_1 за травень 2016. у розмірі 1 237, 02 грн. з нарахованими на неї відсотками, у зв’язку зі смертю одержувача. ОСОБА_2 повернув суму в розмірі 7, 28 грн. Таким чином вважає, що ОСОБА_2 безпідставно отримав грошові кошти в розмірі 1 229, 74 грн. та не повернув їх позивачу згідно до п. 13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою КМ України № 1596 від 30.08.1999р.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 113-114) відповідач вважає доводи апелянта необґрунтованими та заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Просить рішення господарського суду залишити без змін та розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. відновлено строк на подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу до розгляду; замінено позивача у справі його правонаступником - Інгульським об’єднанням управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 31.10.2017р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.

На адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.110).

Розглянувши вищезазначені клопотання про розгляд справи без участі представників позивача і відповідача, колегія суддів вирішила їх задовольнити, оскільки матеріали справи достатні для об’єктивного, повного і всебічного вирішення спору.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 30.10.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв’язку з перебуванням у відрядженні судді Березкіної О.В.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.10.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Чимбар Л.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2017р. розгляд справи було відкладено до 19.12.2017р.

У судовому засіданні 19.12.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору, відповідно до пункту 4 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів і одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999, установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри.

Із метою отримання зарахованих грошових коштів та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р.№ 1596 "Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 04.07.1998 р. № 734", 05.01.2010 р. між Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі – позивач, фонд) та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (далі – відповідач, банк) укладено Договір № 24 (а.с. 14-16) (далі - Договір), відповідно до параграфу 1 статті 1 якого банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (з наступними змінами) (далі - Порядок).

Згідно з параграфом 2 статті 3 Договору банк зобов'язується забезпечити зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду.

Відповідно до параграфу 3 статті 1 Договору взаємовідносини між фондом та банком з питання виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах регулюються Порядком, цим договором та договорами про зміну договору, що є його невід'ємними частинами.

У параграфі 1 статті 10 Договору сторони погодили, що договір набирає чинності з 01.01.2010 р. і діє до 01.01.2011 р.

На виконання умов Договору сума пенсії, належних ОСОБА_1 перераховувалась на її поточний рахунок, який відкритий у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

12.05.2016р. Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва надіслало відповідачеві розпорядження про повернення пенсійних коштів, нарахованих на ім'я ОСОБА_1 за червень 2016 року у розмірі 1237,02 грн., у зв'язку із смертю пенсіонера, дата смерті 27.04.2016р. (а.с. 25)

У відповідь відповідач надіслав листа №20.1.0.0.0/7-20160513/4810 від 13.05.2016 року, в якому повідомив про те, що вимога позивача виконана в межах залишку грошових коштів, наявного на рахунку, в сумі 7,28 грн. (а.с. 12)

Таким чином, кошти в сумі 1229,74 грн. не були повернуті на рахунок ПФУ, внаслідок чого позивач звернувся із позовною заявою про стягнення з відповідача вказаних коштів, що і є причиною виникнення спору.

Колегією суддів, встановлено, що відповідно до виписки по картці/рахунку: 4731217106034711 і додатковим рахункам за період з 01.05.2016 по 13.05.2016, відкритих на ім’я ОСОБА_1 29.10.1955р.н. 06.05.2016р. на її рахунок були зараховані кошти у розмірі 1 2937,02грн, частина з яких (1 000,00грн; 200,00 грн) були зняті готівкою в банкоматі; на суму 22,45грн було здійснено списання коштів в аптеці та 7,29грн було автоматично списано для погашення заборгованості по картці. 13.05.2016р. 7,28 грн були повернуті за запитом ФОНДУ РЕФ (а.с. 26). Вищезазначена виписка була додана до відзиву на позовну заяву, яка отримана місцевим господарським судом 06.03.2017р.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає встановленим, що спір пов'язаний з банківськими правовідносинами, які виникли між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та правонаступником Управління ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва, Інгульським об’єднаним управлінням ПФУ м. Миколаєва Миколаївської області з приводу обслуговування поточного рахунку 4731217106034711 відкритого на ім’я пенсіонера ОСОБА_1, на підставі Договору № 24 від 05.01.2010р., постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р.№ 1596 "Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 04.07.1998 р. № 734", Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (з наступними змінами).

Доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

Відповідно до пункту 13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного операційного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та органам праці та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Таким чином, Порядком №1596 передбачений обов'язок уповноваженого банку щодо повернення зарахованих на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками грошових коштів лише у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенси та грошової допомоги.

Аналогічні норми передбачені в &4 статті 8 Договору №24, відповідно до якого, суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи Банку повертають відповідно органам Фонду або Департаменту, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

Управлінням ПФУ в Ленінському районі м.Миколаєва та ПАТ КБ «ПриватБанк» умовами Договору № 24 визначені основні умови для повернення коштів установами банку відповідача: 1) надходження письмового розпорядження Управління ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва із повідомленням про смерть пенсіонера; 2) наявність коштів на поточному рахунку померлого пенсіонера.

За наявності вказаних вище підстав відповідач повинен повернути позивачу суми пенсій та грошової допомоги, які зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками.

року в повному обсязі.

Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст.1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно ч. 5 ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Положеннями п. п. 1.4., 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валют, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року передбачено, що власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Згідно з положеннями глав 5, 12 Інструкції, стягувачами, що мають право ініціювати списання коштів з рахунків клієнтів без їх відома, є органи державної виконавчої служби (на підставі виконавчих документів, установлених законами України) та органи державної податкової служби (щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою чи територіальною громадою).

Відповідно до п. п. 1.3., 1.39., 1.40. ст. 1, п. 7.1.2. ст. 1 та ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" грошові кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх врахування на рахунок переходять у власність отримувача; примусовим списанням є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; стягувачем вважається особа, яка може бути ініціатором переказу коштів з рахунка платника на підставі виконавчих документів, визначених законом; банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів на поточному рахунку, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Згідно статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Положеннями п. 22.9. ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту, у разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Як зазначалося вище, 1 225,45 грн, які обліковувалась на поточному рахунку пенсіонера, 06.05.2016р. були отримані особами, які володіли банківською карткою, шляхом зняття готівки за допомогою платіжної картки із використанням банкоматів.

На день оброблення розпорядження позивача на рахунку ОСОБА_1 перебували кошти в сумі 7, 28 грн., які і були повернуті на рахунки ПФУ.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не є власником коштів, перерахованих Фондом. Банк зобов'язаний зарахувати відповідні суми на особові карткові рахунки одержувачів і за невиконання цього обов'язку ОСОБА_2 несе відповідальність, передбачену Порядком і Договором. Саме одержувачі є власниками коштів, перерахованих Фондом, і ОСОБА_2 не має права ними розпоряджатись без згоди і розпоряджень власників.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду щодо неможливості виконати належним чином розпорядження позивача та повернути пенсію ОСОБА_1 за травень 2016 року, врахувавши при цьому правову позицію, висловлену Вищим господарським судом України у постановах від 15.10.2015р. №904/1931/15 та від 02.11.2015р. №904/3561/15 при вирішенні справ з аналогічних правовідносин.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права яке проявилося в незадоволенні місцевим господарським судом клопотання позивача про витребування у відповідача у порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України доказів, а саме відомостей про наявність всієї зарахованої суми пенсійної виплати за травень 2016 року на поточному рахунку пенсіонера станом на час звернення Управління з заявою про повернення суми зарахованої пенсії, яка відповідно до вимог статті 60 Закону України від 07.12.2000р. № 2121 «Про банки та банківську діяльність» інформація відносить до банківської таємниці і відсутня у позивача, яке місцевим господарським судом було проігноровано, що призвело до неповного з’ясування обставин і прийняття рішення з огляду на наявність в матеріалах справи виписки о картці/рахунку: 4731217106034711 і додатковим рахункам за період з 01.05.2016 по 13.05.2016, відкритих на ім’я ОСОБА_1 29.10.1955р.н. (а.с. 26), яка була надана відповідачем до відзиву на позовну заяву і отримана місцевим господарським судом 06.03.2017р. Відповідні доводи, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу приймаються до уваги колегією суддів, як такі, що відповідають фактичним обставинами справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм матеріального права в частині того, що банком безпідставно утримуються кошти, стягнення яких становить предмет позовних вимог з тих підстав, що відповідно до етапі 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Кошти, перераховані банком на рахунок фізичної особи ОСОБА_1, померлої 13.05.2016р., правомірно, відповідно до умов договору, а тому не підлягають стягненню з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", як безпідставно отримані, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

Розглядаючи справу, місцевий господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об’єктивно з’ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права і дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог і відмовив в задоволені позову.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що під час перегляду апеляційним господарським судом не було встановлено порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права у відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду у справі 904/1739/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 242, 269, 270, 273, 275 - 276, 281, 282 – 284, 288 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р. у справі № 904/1739/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р. у справі № 904/1739/17 – залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення подається в порядку, визначеному статтею 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26.12.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов

Суддя Л.О.Чимбар