Рішення № 71243212, 18.12.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2017 р. Справа № 926/3765/17

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» м. Чернівці

до відповідача фізичної особи-підприємця Луцака Тодора Лазаровича с. Чагор, Глибоцького району, Чернівецької області

про стягнення 1551,29 грн.

Суддя Бутирський А.А.

Представники сторін:

Від позивача - Миронов С.І. - представник (довіреність від 29.12.2016 р.)

Від відповідача - не з'явився

У судовому засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» м. Чернівці звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Луцака Тодора Лазаровича с. Чагор, Глибоцького району, Чернівецької області про стягнення 1551,29 грн. заборгованості, з них: 691,58 грн. основного боргу, 577,18 грн. пені, 239,89 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 42,64 грн. 3 % річних, що виникли у результаті неналежного виконання відповідачем умов договору від 15.01.2013 р.

Ухвалою від 21.11.2017 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 06.12.2017 р.

Ухвалою від 06.12.2017 р. розгляд справи відкладено на 18.12.2017 р.

18.12.2017 р. відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, відзив на позов не представив, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 18.12.2017 р. позивач підтримав позовні вимоги.

Розгляд справи здійснюється згідно положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка діє з 15.12.2017 р.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2013 року між Публічним акціонерним товариство "Чернівцігаз" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Луцаком Т.Л. (споживач) було укладено договір про постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП - ПР - 264516 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газута газоспоживаючого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договороу (п.1.2 договору).

Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п.4.1 договору).

Сторони домовились, що ціна газу розрахована відповідно до п.п.4.1 і 4.2 договору є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунки за газ згідно з умовами договору (п.4.4 договору).

Згідно з пунктом 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору шляхом оплати повної вартості договірних обсягів постачання газу наступного розрахункового періоду не пізніше ніж за десять календарних днів до його початку. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 1 - го числа місяця, наступного за розрахунковим. Сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання газу" вони розуміють недоплату споживачем вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений на розрахунковий період з постачальником обсяг газу.

Відповідно до п.10.1 договору сторони погодили, що останній набирає чинності з дня його укладення та діє до 31.12.2013 року, умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладання, а саме - з 01.01.2013 року. Сторони встановили, що всі попередні договори на постачання природного газу, які діяли між ними до 01.01.2013 року втрачають свою силу з 01.01.2013 року, а останнім днем дії цих попердніх договорів є 31.12.2012 року. При цьому, сторони встановили, що оплата споживачем вартості газу по попередніх договорах, та яка не зарахована постачальником в оплату попередніх договорах, зараховується постачальником в оплату по цьому договору.

Позивач надав відповідачу послуги з постачання природного газу відповідно до договору протягом березня-травня 2015 року, що підтверджено підписаним сторонами актами приймання - передачі природного газу за відповідний період на загальну суму 691,58 грн.

Отриманий газ не оплочений, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 691,58 грн.

Пунктом 6.2.2 договору сторони узгодили, що у разі порушення споживачем строків оплати передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Також, відповідно до пункту 10 додатку 3 Договору, строк позовної давності по договору, щодо стягнення зі споживача заборгованості та пені встановлюється тривалістю у десять років, а пеня нараховується споживачу протягом десяти років, що передують моменту звернення з позовом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо проведення розрахунку за отриманий товар, у зв'язку з чим з нього слід стягнути 691,58 грн.

Згідно частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи, що сторонами у договорі встановлено збільшений строк позовної давності, у спірних правовідносинах застосовується збільшена позовна давність строком в десять років, встановлена умовами укладеного між сторонами договору.

Згідно із п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що за правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Таким чином, враховуючи, що сторонами у договорі встановлено інший порядок нарахування штрафних санкцій (пені), ніж визначено частиною 6 статті 232 ГК України, у спірних правовідносинах застосовуються умови нарахування пені, визначені в укладеному між сторонами договорі, тобто протягом десяти років, що передують моменту звернення з позовом.

Частиною 2 статті 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок пені, інфляційних і 3% річних наданий позивачем та враховуючи умови договору і вимоги чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 577,18 грн. за період 02.04.2015 р. - 30.04.2017 р., збитки завдані інфляцією в сумі 239,89 грн. та 3% річних в сумі 42,64 грн. правомірно.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Луцака Тодора Лазаровича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Чернівцігаз"м.Чернівці вул. Винниченка, 9-А, код ЄДРПОУ 03336166 - 691,58 грн. основного боргу, 577,18 грн. пені, 239,89 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 42,64 грн. 3 % річних та 1600,00 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 26.12.2017 року

Суддя А.А. Бутирський