Постанова № 71243174, 18.12.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2017 Справа № 904/1201/15

м.Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №252 від 06.06.2016;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №93 від 28.12.2016;

від третьої особи: ОСОБА_3, представник, довіреність №10-01/1544 від 28.12.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 у справі №904/1201/15 (суддя Суховаров А.В.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (надалі – ПАТ "ВТБ Банк") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфат" (надалі – ТОВ "Фосфат") про звернення стягнення на предмет застави за договорами застави обладнання №13ВД/3-2 від 24.05.2011 та №13ВД/3-3 від 24.05.2011, що належить на праві власності ТОВ "Фосфат", в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (надалі - ПАТ "ДЗМД") за кредитним договором №13ВД від 24.05.2011, шляхом реалізації предмету застави з прилюдних торгів за початковою ціною, яка буде визначена в судовому процесі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 порушено провадження у справі №904/1201/15 за вищезазначеним позовом; до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ПАТ "ДЗМД".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2015 у справі №904/1201/15 призначено судову експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено, а справу направлено судовому експерту ОСОБА_4 (04050, м.Київ, вул. Пимоменка, 5).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2015 провадження у справі №904/1201/15 поновлено у зв'язку з поверненням справи разом з експертним висновком до господарського суду.

Відповідач не погодився з висновками проведеної експертизи, вважав їх такими, що не відповідають дійсності, про що повідомив суд.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2016 у справі №904/1201/15 призначено повторну судову експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено, а справу направлено до Незалежного інституту судових експертиз (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корп. 3, офіс 7).

У серпні 2017 року справу повернуто до господарського суду Дніпропетровської області з висновком судового експерта Незалежного інституту судових експертиз №8859 від 04.08.2017, у зв'язку з чим ухвалою суду від 11.08.2017 провадження у справі №904/1201/15 поновлено.

ПАТ "ДЗМД", не погодившись з висновками проведеної експертизи, звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про призначення повторної судово-товарознавчої експертизи, на вирішення якої запропонував поставити наступні питання:

1) яка ринкова вартість обладнання, що є предметом застави за договором застави №13ВД/З-2 від 24.05.2011?

2) яка ринкова вартість обладнання, що є предметом застави за договором застави №13ВД/З-3 від 24.05.2011?

та проведення судово-товарознавчої експертизи доручити Дніпропетровсь-кому науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м.Дніпро, вул.Січеславська Набережна (до перейменування - вул. Набережна Леніна) буд. 17, з посиланням на ті обставини, що в даній експертній установі маються фахівці, що мають відповідні дозволи, кваліфікацію, досвід на проведення даного роду експертиз та належним чином виконують свої обов’язки.

Вимоги ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" щодо проведення судово-товарознавчої експертизи обґрунтовані посиланнями значною розбіжністю в сумах вартості предмету застави, визначених судовою товарознавчою експертизою, проведеною судовим експертом ОСОБА_4, та повторною товарознавчою експертизою, проведеною судовим експертом Незалежний інститут судових експертиз ОСОБА_5 Разом з тим, третя особа вказує, що проведення повторної судової-товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 12.01.2016, та складання висновку судовим експертом Незалежного інституту судових експертиз ОСОБА_5 відбувалось поза межами строку дії повноважень вказаного судового експерта.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 у справі №904/1201/15 призначено повторну судову експертизу, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. яка вартість предмета застави за договором застави обладнання №13ВД/З-2 від 24.05.2011?

2. яка вартість предмета застави за договором застави обладнання №13ВД/З-3 від 24.05.2011?

Проведення експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м.Дніпро, вул. Січеславська набережна, буд. 17).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 провадження у справі №904/1201/15 зупинено.

Не погодившись з вищезазначеними ухвалами, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд їх скасувати, справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого її розгляду.

Апелянт зазначає, що:

- третя особа, заперечуючи проти висновків двох експертів, подала до суду клопотання про призначення у справі судової експертизи, мотивуючи невідповідністю вартості предмету застави діючим умовам ринку, однак, нею не надано жодного доказу в спростування висновків експертів, в той час як банком залучено до матеріалів справи копії висновків, які були виготовлені на замовлення банку та які підтверджують висновок експерта під час проведення повторної експертизи;

- суд першої інстанції не навів обґрунтувань необхідності призначення у справі третьої судової експертизи, оскільки не вказав, чому висновки двох попередніх експертиз не є прийнятними для суду;

- недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв’язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідач та третя особа проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважають їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вже зазначено вище, ПАТ «ВТБ БАНК» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Фосфат» про звернення стягнення на предмет застави.

У процесі розгляду справи було проведено дві судові експертизи (перша судова експертиза та повторна судова експертиза), метою яких було встановлення ринкової вартості предметів застави відповідно до двох договорів застави: договору застави №13ВД/3-2 від 24.05.2011 та договору застави №13ВД/3-3 від 24.05.2011. Судові експертизи призначені відповідно до ухвал суду від 26.03.2015 та 12.01.2016.

Третьою особою було заявлено клопотання про призначення ще однієї повторної судової експертизи у зв’язку з тим, що вона не погоджується з висновками двох попередніх судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 у справі №904/1201/15 призначено у справі судову експертизу. На вирішення судової експертизи поставлено ті ж самі питання, які вже були досліджені за результатами двох попередніх експертиз. Обов'язок щодо оплати вартості робіт по проведенню судової експертизи покладено на ТОВ «Фосфат». Провадження у справі зупинено.

Як вбачається із матеріалів справи третя особа, заперечуючи проти висновків двох попередніх експертиз, подало до суду клопотання про призначення у справі ще однієї судової експертизи, мотивуючи невідповідністю вартості предмету застави діючими умовами ринку. Однак, нею не надано доказів в спростування висновків експертів, в той час як банком долучено до матеріалів справи копії звіту про експертну оцінку ринкової вартості основних засобів Консалтингової компанії "BFC" з відповідними висновками, які були виготовлені на замовлення банку (а.с. 157-176, т.7), на що місцевий господарський суд увагу не звернув та не надав їм належної оцінки.

Згідно ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, який діяв на момент винесення місцевим господарським судом оскаржуваних ухвал, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»).

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу (п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України України №4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»)

Відповідно до п. 12 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У п. 9 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначаються, зокрема, обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви проведення судової експертизи та перелік питань, що потребують роз'яснення.

Таким чином, враховуючи вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, господарський суд зобов'язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії, як призначення експертизи, з викладенням обставин, що входять до предмету доказування у справі та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань.

При винесенні ухвали про призначення у даній справі судової експертизи, місцевий господарський суд виходив з того, що для з'ясування питання щодо вартості предмета застави необхідно дослідити предмет застави в натурі, що потребує спеціальних знань та що в матеріалах справи наявні декілька експертних висновків, результати яких мають значні розбіжності, а отже викликають сумніви у їх правильності. До того ж, суд зазначив, що станом на момент здійснення експертних досліджень в рамках повторної судово-товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 12.01.2016, судовий експерт Незалежного інституту судових експертиз ОСОБА_5 не мав відповідних повноважень на здійснення експертних досліджень з огляду на закінчення строку дії відповідного свідоцтва про присвоєння йому кваліфікації судового експерта, а відтак врахування результатів експертних досліджень, здійснених неуповноваженою на це особою, не вбачається можливим при розгляді даної справи.

Проте суд першої інстанції не навів обґрунтувань необхідності призначення у справі третьої судової експертизи, оскільки не вказав, чому висновки першої експертизи не можуть бути враховані судом при прийнятті рішення.

У зв'язку з викладеним, оскаржувану ухвалу не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права, що призвело до безпідставного зупинення провадження у справі.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак безпідставне призначення третьої судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи, яке в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області знаходиться з лютого 2015.

Виходячи з вищенаведеного судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для призначення у справі третьої судової експертизи та зупинення провадження у справі є необґрунтованим, отже, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 у справі №904/1201/15 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі підлягають скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права; справу слід передати на розгляд Господарському суду Дніпропетровської області.

З огляду на викладене та керуючись п.6 ч.1 ст. 275, п.4 ч.1 ст.280, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 у справі №904/1201/15 щодо зупинення провадження у справі та призначення у справі судової експертизи скасувати.

Справу №904/1201/15 передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Питання стосовно розподілу 3 200 грн. судового збору, сплаченого Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" за апеляційне оскарження ухвал місцевого господарського суду Господарському суду Дніпропетровської області вирішити за результатами вирішення спору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 26.12.2017).