Постанова № 71243169, 20.12.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2017 року Справа № 904/11921/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання : Саланжій Т.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1939 від 26.10.2017 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №52-16/09 від 11.01.2017 р., представник;

від позивача: ОСОБА_3, довіреність №1784 від 26.10.2017 р., представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", на рішення господарського суду Дніпропетровської області ухваленого суддею Васильєв О.Ю. 26.10.2017 року, повний текст якого складений 26.10.2017 року у справі № 904/11921/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця, м. Дніпро

До: Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

Про: стягнення 70 516, 08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у даній справі (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з відповідача - Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191000) на користь позивача - Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця (49600, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237): 68 820, 96 грн. - плати за користування вагонами ; 1 695, 12 грн. збору за зберігання вантажу та 1 378, 00 грн. витрат на сплату судового збору .

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим що позивач вірно ( відповідно до п.12 Правил ) розрахував розмір плати за користування вагонами ( виходячи з того , що плата за користування вагонами та контейнерами розраховується за загальний час затримки всіх вагонів на станції ) ; заначив що помилковими є твердження відповідача стосовно того , що при розрахунку такої плати слід враховувати час затримки вагонів по кожному із актів про затримку вагонів окремо ,а не за загальний час затримки всіх вагонів ; оскільки такі твердження не ґрунтуються на вимогах вищенаведеного чинного законодавства та підзаконних актів .

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідач) із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року по справі 904/11921/16 і прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" відмовити повністю.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на наступне.

Відповідач, зокрема і у відзиві на позовну заяву і у поясненнях по результатам ознайомлення з положенням (поясненням) про зайнятість колій та графіками виконаного руху заперечував проти твердження, що затримка вагонів відбулась з його вини і наполягав, що зайнятість колій на станції призначення була спричинена саме Залізницею, внаслідок недотримання нею вимог Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ «ПІВДГЗК» та станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі по тексту - ЄТП) в частині систематичного порушення нормативу обробки вагонів у комерційному та технічному відношенні, також Відповідач звертав увагу Суду першої інстанції на той факт, що Позивач постійно, без належних на те правових підстав, порушує процес відправки до станцій призначення вагонів, які пройшли обробку, що в свою чергу приводе до накопичення цих вагонів на коліях і як наслідок відбувається неправомірне затримання вагонів на станціях підходу.

Крім того, важливим фактом є те, що одні й ті ж самі спірні вагони затримувалися на станції Тік чотири рази. При цьому, в певні проміжки часу між дією спірних наказів про затримку, колії на станції призначення (Кривий Ріг) не були зайняті з вини Вантажовласника.

Так, з аналізу інформації, що містять в собі графіки виконаного руху вбачається, що в проміжки часу між закінченням затримки вагонів за одним наказом і початком наступної затримки за наступним наказом, акти загальної форми ГУ-23 щодо затримки вагонів на станції Кривий Ріг з вини ПАТ «ПІВДГЗК» відсутні- в період часу з 15:00год. 25.06.2016 (акт загальної форми №№3795-3809) до 09:20год. 26.06.2016 (акти загальної форми №№3830-3832) колії не були зайняті з вини вантажоодержувача, відповідно були вільними на протязі 18 годин, в період часу з 21:40 год. 26.06.2016 (акти загальної форми №№3835-3841) до 13:00год. 27.06.2016 (акти загальної форми №№3894-3900) колії не були зайняті під актами загальної форми, відповідно були вільними на протязі 15 годин.

Звертає увагу на те, що відповідач просив суд першої інстанції витребувати у Позивача пояснення та відповідні докази щодо не виконання ними вимог ст. 41 Статуту залізниць України, якою передбачено обовязок залізниці доставити вантаж за призначенням. Однак, в матеріалах справи №904/11921/16 відсутні належні та допустимі докази не виконання Залізницею в зазначені проміжки часу вимог ст. 41 Статуту залізниць України.

Позивачем не надано доказів з яких причин спірні вагони не направлялись на станцію призначення, а знаходились на станціях зазначений час і лише потім були затримані на підставі спірних наказів.

Вирішення питання, щодо наявності у Залізниці можливості або її відсутності доставити спірні вагони на станцію призначення з урахуванням ситуації, що склалася на станції призначення в момент затримки спірних вагонів на станціях підходу, відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.06.2014 №07.01-11/96/775/14 та судової практики, що склалася при розгляді судом подібних справ, потребує спеціальних знань.

Крім того, відповідач зазначав, що згідно п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься.

Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Як вбачається, вищезазначена норма оперує поняттями «станція призначення» та «підхід до станції призначення». Станцією призначення є ст. Кривий Ріг. Відповідно до Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці (витяг наявний в матеріалах справи) підходами до ст. Кривий Ріг є станції Кривий Ріг-Західний та Кривий Ріг-Головніїй. що підтверджується схемою станції Кривий Ріг (стор.9 Єдиного Технологічного процесу).

За актами затримки вагонів форми ГУ-23а вагони, що прямували на адресу позивача, затримувались відповідачем на станції Тік.

Оскільки станція затримки вагонів не є станцією призначення та не є підходом до станції призначення, відповідно, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для стягнення з відповідача не правомірно нарахованих позивачем збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами, що були затримані на станції Тік Придніпровської залізниці.

Отже, для всебічного, повного та обєктивного розгляду даної справи, а також враховуючи, що сума позовних вимог для Відповідача є досить значною. Відповідачем заявлені клопотання про призначення судових експертиз. Однак, ці клопотання залишені судом без задоволення.

Також, слід зазначити, що в повідомленнях про затримку спірних вагонів на ст. Тік зазначено, що їх «...затримано через неможливість приймання їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення».

Відповідно до п. 6 Договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-відправних станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Тобто, зобов'язання щодо доставки вантажу, що надійшов на адресу відповідача. покладено повністю на позивача. Зазначеними вище довідками відповідач підтверджує можливість отримати ним спірні вагони, а от сам факт затримки цих вагонів свідчить лише про те, що позивачем не належним чином виконуються взяті на себе зобовязання по Договору щодо доставки вагонів своїм локомотивом Вантажоодержувачу.

Таким чином, причини затримки вагонів, вказані позивачем у актах загальної форми ГУ-23, не відповідають дійсності і документально не підтверджені. позивачем не доведено наявності вини ПАТ «ПІВДГЗК» у затримці вагонів на станціях підходу, будь-які докази, що ПАТ «ПІВДГЗК» відмовлялось приймати вказані вагони у матеріалах справи відсутні, навпаки, існують докази (довідки), що колії на ст. Допоміжна були вільними і останній готовий був прийняти затримані вагони.

Наявність вини вантажовласника (ПАТ «ПІВДГЗК») є обов'язковою умовою для нарахування плати за користування вагонами (ст.614 ЦК України).

Що стосується відсутності технічної можливості у Позивача накопичування вагонів на станції призначення, то слід зазначити, що відповідно до п.13 Правил користування вагонами і контейнерами (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999за №113), плата за користування з вантажовласника не стягується у разі затримки вагонів у випадках які залежать від залізниці.

З викладеного вбачається, що затримка вагонів за спірними наказами відбулася з причин, які не залежать від ПАТ «ПІВДГЗК», оскільки останній довів, що він мав можливість прийняти вагони. Таким чином, затримка вагонів відбулася у зв'язку з відсутністю технічної можливість накопичування даних вагонів на станції призначення, тобто в даному випадку вина ПАТ «ПІВДГЗК» відсутня.

Відтак, суд, задовольнивши позовні вимоги позивача в повному обсязі без врахування вищезазначених обставин справи, неправомірно застосував до спірних правовідносин положення ст. 119 Статуту залізниць України, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Крім того, невірно прийняв за основу для прийняття оскаржуваного рішення пояснення поїзного диспетчера, який, є посадовою особою позивача, без технологічного та юридичного доведення правомірності його дій (рішення), Судом порушено ст.ст. 33,34 ГПК України.

Із зазначеною позицією Відповідача погодився й господарський суд Дніпропетровської області по справі №904/4202/16 (вступило в законну силу). Так, в рішенні суду від 08.08.2016 по даній справі зазначено: «...відповідач стверджує, що був готовий прийняти спірні вагони, які були затримані залізницею на підходах до ст. Терни, оскільки на час початку дії наказу №686 (станція Савро діяв з 29.11.2015 08:30 год. по 30.11.2015 14:20 год., а всього 29:50 год.) по станції ОСОБА 1 були вільними колії приймання 2, 3. 4. 5,1, 7; на час початку дії наказу №683 (станція Кривий Ріг Західний, діяв з 29.11.2015 06:18 год. по 30.11.2015 05:10 год.. а всього 22:52 год.) по станції ОСОБА 1 були вільними колії приймання 2, 3, 4, 5,1, 7.

Позивач з цього приводу зазначає, що наявність вільних колій на час початку дії наказів про затримку вагонів не означає того, що залізниця зобов'язана прийняти вагони на ці колії, оскільки на станції має бути вільною частина колій для здійснення маневрових робіт, проходження інших потягів. Це питання відноситься до технології роботи залізниці і для цього потрібні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Суд не погоджується з позицією позивача, оскільки позивач вважає свої дії по затримці вагонів обґрунтованими, посилаючись лише виключно на думку диспетчера з руху поїздів, який на власний розсуд приймає рішення про неможливість приймання вагонів на 6 вільних колій. Позивач вважає, що суд не має втручатись в дії диспетчера, оскільки для цього потрібні спеціальні знання.

Але при такому підході складається ситуація, що дії диспетчера у будь-якому разі вважаються вірними і не піддаються сумніву, а суд немає права давати оцінку його діям.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд вважає, що позивачем має бути доведена суду правомірність дій диспетчера по відмові прийняти вагони на вільні колії виходячи як з технічної так і юридичної точки зору, але позивач цього не здійснив...».

В той же час, відповідач в підтвердження готовності прийняття затриманих вагонів надав суду першої інстанції довідки зайнятості колій на ст. Допоміжна на момент видачі спірних наказів відповідно, до яких буди вільні колії, тобто ПАТ «ПІВДГЗК» готовий був прийняти вагони.

З викладеного вбачається, що затримка вагонів за спірними наказами відбулася з причин, які не залежать від ПАТ «ПІВДГЗК», оскільки останній довів, що він мав можливість прийняти вагони. Таким чином, затримка вагонів відбулася у зв'язку з відсутністю технічної можливість накопичування даних вагонів на станції призначення, тобто в даному випадку вина ПАТ «ПІВДГЗК» відсутня.

2)Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні відносно правильності розрахунку зазначає: «...суд вважає за необхідне зазначити, що Правилами користування вагонами не передбачена відповідальність по платі за користування вагонами окремо за затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника і за затримку вагонів на коліях призначення, а тільки за загальний час; тобто, вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника, знаходяться у користуванні чи розпорядженні вантажовласника; у такому разі, розмір плати за користування вагонами обчислюється за загальний час затримки вагонів з вини вантажоодержувача: (час з моменту передачі наказу на затримку вагонів до моменту закінчення затримки на підході до станції призначення , згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції).... Пунктом 12 Правил користування вагонами передбачено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що позивач вірно (відповідно до п. 12 Правил) розрахував розмір плати за користування вагонами (виходячи з того, що плата за користування вагонами та контейнерами розраховується за загальний час затримки всіх вагонів на станції); одночасно суд вважає помилковими твердження відповідача стосовно того, що при розрахунку такої тати слід враховувати час затримки вагонів по кожному із актів про затримку вагонів окремо, а не за загальний час затримки всіх вагонів; оскільки такі твердження не грунтуються на вимогах вищенаведеного чинного законодавства та підзаконних актів...».

Відповідач категорично не погоджується із зазначеною позицією суду виходячи з наступного.

Відповідно до п.12 Правил користування вагонами та контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає: час затримки вагонів з його вини

та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Предметом позову є стягнення плати за користування вагонами, затриманих на станції підходу.

Згідно п.п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів та їх номери.

Відтак, по факту кожної затримки, відповідно до вищезазначених приписів законодавства, складається чітко визначена низка документів, а саме наказ, акт про затримку форми ГУ - 23а, повідомлення про затримку та акт загальної форми ГУ-23.

Отже, при здійсненні нарахування плати за користування вагонами, затриманого на станції підходу за окремим наказом в розрахунок повинен братися лише час затримки спірних вагонів за цим конкретним наказом.

При цьому, як зазначав скаржник вище, між наказами про затримку були наявні проміжки часу (18 та 15 годин) на протязі яких колії на станції призначення не були зайняті за актами загальної форми, тобто затримка сталася з вини відповідача.

Таким чином, позивачем розрахунок плати за користування здійснено в порушення приписів п. 12 Правил користування вагонів та контейнерів. У зв'язку з чим плата за користування є завищеною на 58 225,44 грн. (з ПДВ).

З огляду на зазначене відповідач вважає, що у господарського суду Дніпропетровської області були відсутні правові підстави для стягнення з ПАТ «ПІВДГЗК» плати за користування вагонами затриманими на станції підходу в повному обсязі.

Крім того, під час винесення оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо одночасного нарахування збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами.

Вимоги позивача про стягнення з ПАТ «ПІВДГЗК» збору за зберігання вантажу необгрунтовані, при цьому слід зауважити, що: одночасне стягнення або вимога про одночасне стягнення плати за користування вагонами та їх зберігання це дії. які не можуть співпадати у часі і одне виключає інше - не можливо одночасно користуватися річчю, яка зберігається у іншої особи - залізниці; визначення поняття «зберігання вантажу», в розумінні Позивача, не збігається з розумінням цього терміну наданого у ч.І ст. 936 Цивільного кодексу України та п.1 Правил зберігання.

Однак судом першої інстанції не були прийняті до уваги доводи Відповідача та не враховані приписи ст. 936 ЦК України, 306 ГК України, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку, щодо правомірності одночасного стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2012 №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має грунтуватись на повному з'ясуванні такого:

-чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються:

-чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відтак, оскаржуване рішення винесене судом першої інстанцій з порушенням вимог ст. 119 Статуту залізниць України, вимог, передбачених Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2012 №6 «Про судове рішення».

Вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, п.п. 2, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами та контейнерами, ст.ст. 119, 121 Статуту залізниць України, ст. 4", 34, 43 ГПК України, рішення винесено без повного та всебічного дослідження доказів, що наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 по справі №904/11921/16, підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у від 20.11.2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є., апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 04.12.2017 року.

04.12.2017 року оголошено перерву до 20.12.2017 року.

20.12.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судових засіданнях представники учасників процесу надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у справі №904/11921/16 слід залишити без змін з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, відповідач) у лютому 2017 року здійснило перевезення порожніх вагонів, одержувачем яких було Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - одержувач, позивач).

28.11.13р. між ДП Придніпровська залізниця (правонаступником якого є ПАТ Українська залізниця, залізниця) та ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат (власник колії) укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч про експлуатацію залізничної підїзної колії Відкритого акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат, яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом (п.1 договору).

Передача (здача) вагонів для підїзної колії здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу 1,5 год.;

- маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу 5,0 год.;

- маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу 4,5 год.;

- передача розбірних поїздів за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на підїзну колію передаються старшим прийомо-здавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п.5. договору).

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна (п. 6. договору).

Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному звязку повідомляє старшого прийомо-здавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п.8. договору).

Час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п.11. договору).

Відповідно до п. 15 договору, власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки згідно з правилами зберігання вантажів.

Згідно з п. 20 договору договір укладено на строк з 11.12.2013 до 10.12.2014 включно.

18.08.2014 сторонами підписано та скріплено печатками додаткову угоду № 6, відповідно до якої п. 20 договору викладено в наступній редакції: 20. Цей договір укладається терміном на 5 років з 11.12.2013 до 10.12.2018 включно.

15.12.2015 додатковою угодою № 9 до договору, у зв'язку з проведенням реєстрації ПАТ Укрзалізниця, яке згідно з Законом України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця, сторони дійшли згоди назву договору викласти в редакції:

Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат, яка примикає до станції Кривий Ріг філії Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця. (п. 1 додаткової угоди № 9). Преамбулу діючого договору в частині Залізниця викласти в наступній редакції:

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, (далі - залізниця), в особі виконуючого обов'язки першого заступника начальника регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 11.12.2015 № 2057, Положення про регіональну філію Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця і виконуючого обов'язки начальника структурного підрозділу Служба комерційної роботи та маркетингу регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця ОСОБА_5, який діє па підставі довіреності від 11.12.2015 № 2049, Положення про регіональну філію Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, з однієї сторони, (п. 2 додаткової угоди № 9).

У червні 2016 року залізницею було прийнято до перевезення порожні вагони на адресу одержувача - ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат згідно з накладними, наявними в матеріалах справи (т.1, а.с.50-101). Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказом № 657 від 24.06.2016 о 6 год. 38 хв. були затримані вагони (№№ голова 54064167 хвіст 535688838 у кількості 52 вагони індекс поїзда 4666-87-4672) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (т.1, а.с.31 ).

За наказом № 668 від 26.06.2016 о 10 год. 10 хв. були затримані вагони (№№ голова 54064167 хвіст 535688838 у кількості 52 вагони індекс поїзда 4666-87-4672) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (т1., а.с.38 ).

За наказом № 674 від 27.06.2016 о 13 год. 15 хв. були затримані вагони (№№ голова 54064167 хвіст 533688838 у кількості 52 вагони індекс поїзда 4666-87-4672) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (т1., а.с.42 ).

За наказом № 679 від 28.06.2016 о 23 год. 35 хв. були затримані вагони (№№ голова 54064167 хвіст 535688838 у кількості 52 вагони індекс поїзда 4666-87-4672) на станції Тік Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (т.1, а.с.46 ).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів Тік у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту було складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 10 від 24.06.2016, № 11 від 26.06.2016, № 12 від 27.06.2016 та № 13 від 28.06.2016 (т.1, а.с.32, 40, 44, 48 ).

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3002 (акт форми ГУ-23а № 10 від 24.06.2016) отримане відповідачем 24.06.2016 о 8:00 год. (т.1, а.с.37 ).

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3002 (акт форми ГУ-23а № 11 від 26.06.2016) отримане відповідачем 26.06.2016 о 11:20 год. (т.1, а.с.41 ).

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3002 (акт форми ГУ-23а № 12 від 27.06.2016) отримане відповідачем 27.06.2016 о 14:15 год. (т.1, а.с.45 ).

Повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3002 (акт форми ГУ-23а № 13 від 28.06.2016) отримане відповідачем 29.06.2016 о 0:30 год. (т.1, а.с.49 ).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 10 від 24.06.2016 затримані вагони, що прибули поїздом № 3002 24.06.2016 об 04 год.08 хв. відправлені поїздом № 3001 - 30.06.2016 о 9 год. 30 хв. (т.1, а.с.32 ).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 11 від 26.06.2016 затримані вагони, що прибули поїздом № 3002 24.06.2016 об 04 год.08 хв. відправлені поїздом № 3001 - 30.06.2016 о 9 год. 30 хв. (т.1, а.с.40 ).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 12 від 27.06.2016 затримані вагони, що прибули поїздом № 3002 24.06.2016 об 04 год.08 хв. відправлені поїздом № 3001 - 30.06.2016 о 9 год. 30 хв. (т.1, а.с.44 ).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 13 від 28.06.2016 затримані вагони, що прибули поїздом № 3002 24.06.2016 об 04 год.08 хв. відправлені поїздом № 3001 - 30.06.2016 о 9 год. 30 хв. (т.1, а.с.48 ).

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесенння на відповідальність вантажовласника Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" № 3761 від 24.06.2016, № 3762 від 24.06.2016, № 3763 від 24.06.2016, № 3764 від 24.06.2016, № 3772 від 24.06.2016, № 3765 від 24.06.2016, № 3788 від 24.06.2016, № 3789 від 25.06.2016, № 3795 від 25.06.2016, № 3796 від 25.06.2016, № 3797 від 25.06.2016, № 3798 від 25.06.2016, № 3799 від 25.06.2016, № 3800 від 25.06.2016, № 3801 від 25.06.2016, № 3802 від 25.06.2016, № 3803 від 25.06.2016, № 3804 від 25.06.2016, № 3805 від 25.06.2016, № 3808 від 25.06.2016, № 3807 від 25.06.2016, № 3806 від 25.06.2016, № 3830 від 26.06.2016, № 3809 від 25.06.2016, № 3832 від 26.06.2016, № 3831 від 26.06.2016, № 3835 від 26.06.2016, № 3836 від 26.06.2016, № 3837 від 26.06.2016, № 3838 від 26.06.2016, № 3839 від 26.06.2016, № 3840 від 26.06.2016, № 3841 від 26.06.2016, № 3868 від 27.06.2016, № 3869 від 27.06.2016, № 3870 від 27.06.2016, № 3871 від 27.06.2016, № 3872 від 27.06.2016, № 3873 від 27.06.2016, № 3874 від 27.06.2016, № 3875 від 27.06.2016, № 3876 від 27.06.2016, № 3888 від 28.06.2016, № 3889 від 28.06.2016, № 3890 від 28.06.2016, № 3891 від 28.06.2016, № 3892 від 28.06.2016, № 3894 від 28.06.2016, № 3895 від 28.06.2016, № 3896 від 28.06.2016, № 3897 від 28.06.2016, № 3898 від 28.06.2016, № 3899 від 28.06.2016, № 3900 від 28.06.2016, № 3907 від 28.06.2016, № 3908 від 28.06.2016, № 3909 від 28.06.2016, № 3920 від 28.06.2016, № 3921 від 28.06.2016, № 3922 від 28.06.2016, № 3923 від 28.06.2016, № 3924 від 28.06.2016, № 3925 від 28.06.2016, № 3953 від 29.06.2016, № 3954 від 29.06.2016, № 3955 від 29.06.2016, № 3956 від 29.06.2016, № 3957 від 29.06.2016, № 3958 від 29.06.2016, № 3959 від 29.06.2016, № 3960 від 29.06.2016, № 3961 від 29.06.2016, № 3964 від 29.06.2016, № 3965 від 29.06.2016, № 3966 від 29.06.2016, № 3967 від 29.06.2016, № 3968 від 29.06.2016, № 3969 від 29.06.2016, № 3970 від 29.06.2016, № 3971 від 29.06.2016, № 3972 від 29.06.2016, № 3975 від 29.06.2016, № 3973 від 29.06.2016, № 3974 від 29.06.2016 стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Кривий Ріг і до закінчення їх затримки (т.1, а.с.102-194 ).

Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.

Згідно з абзацом 1 статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника. Відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (т.1, а.с.195-211).

За весь час затримки вагонів на підходах до станції Кривий Ріг з вини вантажовласника позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування спірними вагонами у загальній сумі 68 820 грн. 96 коп., яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 02079384, 14079390, 02079385 (відомості представником відповідача підписані із застереженням про готовність прийняти вагони на підїзну колію) (т.1, а.с.212-216) та збір за зберігання вантажу у сумі 1 695 грн. 12 коп. за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 05079060, 05079059 (картки представником відповідача підписані із застереженням про готовність прийняти вагони на підїзну колію) (т.1, а.с.217-218).

Скаржник вважає , що при розрахунку такої плати слід враховувати час затримки вагонів по кожному із актів про затримку вагонів окремо, а не за загальний час затримки всіх вагонів .

Але, за приписами ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Положеннями 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Статтею 119 Статуту залізниць України визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно п. 8 Правил зберігання вантажів збір та пп. 2.1. п. 2 Тарифного керівництва № 1 за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо); збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (одиниці) справляється в розмірі 5, 90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної.

Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділі 1 Тарифного керівництва № 1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Згідно п. п. 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (п. п. 9, 10 Правил).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Згідно п. 12 вказаних Правил, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Судом встановлено і доводами апеляційної скарги не спростовано, що станцією Тік Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами № 657 від 24.06.2016, № 668 від 26.06.2016, № 674 від 27.06.2016 та № 679 від 28.06.2016 відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за Відомостями форми ГУ-46 №№ 02079384, 14079390, 02079385 у загальній сумі 68 820 грн. 96 коп. та збір за зберігання вантажу у сумі за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 05079060, 05079059 у сумі 1 695 грн. 12 коп. (з ПДВ).

Отже, суд дійшов вірного висновку про те, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПАТ Південний ГЗК , у звязку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ Південний ГЗК і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу та відповідно про правомірність нарахування відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної підїзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

При цьому, акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Положеннями п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Також надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами та містять підписи відповідних осіб.

Взаємовідносини залізниці з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються договором № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/уПО/1466 від 28.11.2013 про експлуатацію залізничної підїзної колії ПАТ ПГЗК , яка примикає до станції Кривий Ріг Українська залізниця.

Відповідно до ч.1. п.6 цього договору, вагони для підїзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

В п.16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 чітко вказано, що : Черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів. До того ж, в п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005 №507 зазначено: Приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії. (Тобто на станції не можливо щоб всі колії постійно були зайняті вагонами, обов'язково повинні бути вільні колії.)

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів в листі від 12.06.2014р. № 0701-11/96/715/14 (колія додається), що кореспондується з правовими позиціями викладеними в постановах ВГСУ по справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13, 904/3583/14.

Вищий господарський суд України у вищезгаданому листі зазначає, що у відповідних питаннях господарським судам слід керуватися п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Кривий Ріг актах загальної форми ф.ГУ-23 № 3761 від 24.06.2016, № 3762 від 24.06.2016, № 3763 від 24.06.2016, № 3764 від 24.06.2016, № 3772 від 24.06.2016, № 3765 від 24.06.2016, № 3788 від 24.06.2016, № 3789 від 25.06.2016, № 3795 від 25.06.2016, № 3796 від 25.06.2016, № 3797 від 25.06.2016, № 3798 від 25.06.2016, № 3799 від 25.06.2016, № 3800 від 25.06.2016, № 3801 від 25.06.2016, № 3802 від 25.06.2016, № 3803 від 25.06.2016, № 3804 від 25.06.2016, № 3805 від 25.06.2016, № 3808 від 25.06.2016, № 3807 від 25.06.2016, № 3806 від 25.06.2016, № 3830 від 26.06.2016, № 3809 від 25.06.2016, № 3832 від 26.06.2016, № 3831 від 26.06.2016, № 3835 від 26.06.2016, № 3836 від 26.06.2016, № 3837 від 26.06.2016, № 3838 від 26.06.2016, № 3839 від 26.06.2016, № 3840 від 26.06.2016, № 3841 від 26.06.2016, № 3868 від 27.06.2016, № 3869 від 27.06.2016, № 3870 від 27.06.2016, № 3871 від 27.06.2016, № 3872 від 27.06.2016, № 3873 від 27.06.2016, № 3874 від 27.06.2016, № 3875 від 27.06.2016, № 3876 від 27.06.2016, № 3888 від 28.06.2016, № 3889 від 28.06.2016, № 3890 від 28.06.2016, № 3891 від 28.06.2016, № 3892 від 28.06.2016, № 3894 від 28.06.2016, № 3895 від 28.06.2016, № 3896 від 28.06.2016, № 3897 від 28.06.2016, № 3898 від 28.06.2016, № 3899 від 28.06.2016, № 3900 від 28.06.2016, № 3907 від 28.06.2016, № 3908 від 28.06.2016, № 3909 від 28.06.2016, № 3920 від 28.06.2016, № 3921 від 28.06.2016, № 3922 від 28.06.2016, № 3923 від 28.06.2016, № 3924 від 28.06.2016, № 3925 від 28.06.2016, № 3953 від 29.06.2016, № 3954 від 29.06.2016, № 3955 від 29.06.2016, № 3956 від 29.06.2016, № 3957 від 29.06.2016, № 3958 від 29.06.2016, № 3959 від 29.06.2016, № 3960 від 29.06.2016, № 3961 від 29.06.2016, № 3964 від 29.06.2016, № 3965 від 29.06.2016, № 3966 від 29.06.2016, № 3967 від 29.06.2016, № 3968 від 29.06.2016, № 3969 від 29.06.2016, № 3970 від 29.06.2016, № 3971 від 29.06.2016, № 3972 від 29.06.2016, № 3975 від 29.06.2016, № 3973 від 29.06.2016, № 3974 від 29.06.2016, які відповідальними працівниками відповідача підписано без заперечень.

Позивач у відповідності до п.5 договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких станцією Кривий Ріг складено вищезазначені акти загальної форми. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

За весь час затримки спірних вагонів з вини відповідача, підтвердженої актами ф. ГУ-23, залізницею було розраховано плату за користування вагонами.

Згідно ч.1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до Листа ВГСУ від 12.06.2014 №0701-11/96/715/14 вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.

Скаржник не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46 заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами. Письмові заперечення представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин про недоведеність позивачем позовних вимог.

Викладеним спростовується твердження скаржника про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Також скаржником не надано суду доказів на підтвердження факту прийняття ним заходів з реагування на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Отже, за відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзду колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитувані вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за договором. Зайнятість прийомо-відправочних колій по станції Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції, планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Окрім того Правилами користування вагонами не передбачена відповідальність по платі зі користування вагонами окремо за затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника і за затримку вагонів на коліях призначення, а тільки за загальний час; тобто, вагони , які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника , знаходяться у користуванні чи розпорядженні вантажовласника; у такому разі, розмір плати за користування вагонами обчислюється за загальний час затримки вагонів з вини вантажоодержувача: ( час з моменту передачі наказу на затримку вагонів до моменту закінчення затримки на підході до станції призначення , згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції ). А від так, відповідач безпідставно стверджує , що потрібно окремо нараховувати плату за користування спірними вагонами за затримку вагонів.

Також, колегія суддів погоджується з нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, враховуючи наступне:

по відомості плати ф.ГУ-46 № 02079384, загальний час користування вагонами №№ 52189595, 52230075, 52514874, 52516952, 53166781, 53527446, 53560355, 53584280, 54038971, 55020754, 55154884, 55616643, 55844617, 56162134, 56251366, 56276157, 56550429, 56555162, 56657778, 56824972, 56857253, 56955578, 60355922, 60808441, 60809654, 60810348, 61004578, 61014460, 61017018 складає 91год. 37хв.: за актами загальної форми ГУ-23 №№ 88-94 від 24.06Л6р. складає 32год. 22хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 657 з вини одержувача, за актом загальної форми ГУ-23 № 97 від 26.06.16р. складає 11год. 25хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 668 з вини одержувача, за актом загальної форми ГУ-23 № 99 від 26.06.16р. складає 32год. 45хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 674 з вини одержувача, за актом загальної форми ГУ-23 № 100 від 28.06.16р. складає 14год. 40хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 679 з вини одержувача. Загальна сума плати, що підлягає стягненню за 91год. 37хв. -31984,10грн. Всього по відомості плати ф.ГУ-46 № 02079384 підлягає стягненню сума плати за користування вагонами з ПДВ - 38 380,92грн..

По відомості плати ф.ГУ-46 № 02079385, загальний час користування вагонами №№ 52187291, 52517588, 53500864, 53510442, 53529913, 53568838, 53764619, 54751748, 56863624, 56955248, 58916727, 59675876, 59955534, 60356615, 60610680, 61184487, 61296331, 62110887, 62201074, 62312673, 62524079, 66633363 складає 91год. 37хв.: за актами загальної форми ГУ-23 №№ 88-94 від 24.06.16р. складає 32год. 22хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 657 з вини одержувача, за актом загальної форми ГУ-23 № 97 від 26.06.16р. складає 11год. 25хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 668 з вини одержувача, за актом загальної форми ГУ-23 № 99 від 26.06.16р. складає 32год. 45хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 674 з вини одержувача, за актом загальної форми ГУ-23 № 100 від 28.06.16р. складає 14год. 40хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 679 з вини одержувача. Загальна сума плати, що підлягає стягненню за 91год. 37хв. - 24 263,80грн. Всього по відомості плати ф.ГУ-46 № 02079385 підлягає стягненню сума плати за користування вагонами з ПДВ - 29 116,56грн.

По відомості плати ф.ГУ-46 № 14079390, загальний час користування вагоном № 54064167 складає 91год. 37хв.: за актами загальної форми ГУ-23 №№ 88-94 від 24.06.16р. складає 32год. 22хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 657 з вини одержувача, за актом загальної форми ГУ-23 № 97 від 26.06.16р. складає 11год. 25хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 668 з вини одержувача, за актом загальної форми ГУ-23 № 99 від 26.06.16р. складає 32год. 45хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 674 з вини одержувача, за актом загальної форми ГУ-23 л- х00 від 28.06.16р. складає 14год. 40хв. - це затримка на шляху прямування по станції Тік по наказу № 679 з вини одержувача. Загальна сума плати, що підлягає стягненню за 91год. 37хв. -1102,90грн. Всього по відомості плати ф.ГУ-46 № 14079390 підлягає стягненню сума плати за користування вагонами з ПДВ - 1 323,48грн.

Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, п.п.3,4,5,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, Розділу V Тарифного керівництва № 1, затвердженого наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1999р.

Плата за користування вагонами по відомостям плати ф.ГУ-46 №№ 02079384, 02079385, 54064167 залізницею розрахована вірно по кожному вагону окремо. В даному випадку плата за користування вагонами була нарахована тільки на час затримки вагонів на станції підходу Тік по наказам № 657 від 24.06.16р., № 668 від 26.06.16р., № 674 від 27.06.16р., № 679 від 28.06.16р.

Пунктом 12 Правил користування вагонами передбачено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами , включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника .

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, про те що доводи апеляційної скарги про неврахування місцевим господарським судом поїзної обстановки, про відсутність його вини, наявність технічної можливості прийняти вагони, що порожні вагони не є вантажем не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, отже апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 26.10.2017 по справі № 904/11921/16 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 275,276,282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у справі № 904/11921/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у справі №904/11921/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.12.2017 року.

Головуючий суддяЛ.М. Білецька

СуддяЛ.А. Коваль

СуддяА.Є. Чередко