Постанова № 71240044, 20.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 р. Справа №805/3955/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення:12год.43хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

секретаря Кононенко В.В.,

за участю:

позивач не зявився,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання незаконними та скасування податкової вимоги від 26.09.2017 №10479-17 та рішення про опис майна,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкової вимоги від 26.09.2017 №10479-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.09.2017 №884/16-01/а.с.4-6/.

Ухвалою суду від 10 листопада 2017 року позовну заяву було залишено без руху /а.с.20/.

23 листопада 2017 року надійшов лист із заяво позивача разом з додатакми на виконання ухвали суду від 10.11.2017 /а.с.22-26/.

Ухвалою суду від 24 листопада 2017 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 07 грудня 2017 року о 10:30 год/а.с.1/.

07 грудня 2017 року відкладено розгляд справи із неявкою представника відповідача та не наданням заперечень проти позову разом із документами витребуваними ухвалою суду від 24.11.2017.

13 грудня 2017 року електронною поштою та 14 грудня 2017 курєрською службою позивач надіслав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог /а.с.38-44/.

Судом вказана заява не приймається до розгляду з огляду на положення ч.ч.1 та 7 ст.47 КАС України, оскільки не надані докази направлення копії такої заяви.

19 грудня 2017 року позивачем на адресу суду надіслано електронною поштою заяву про розгляд справи без його участі /а.с.45-46/.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримавши податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017, якими їй визначені податкові зобовязання зі сплати орендної плати з фізичних осіб, нею було сплачено добровільно у строк визначений Податковим кодексом України, однак після сплати узгодженого податкового зобовязання нею було отримано податкову вимогу від 26.09.2017 №10479-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.09.2017 №884/16-01. Вважає прийняті вимогу та рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Просить суд визнати незаконними та скасувати податкову вимогу від 26.09.2017 №10479-17 та рішення про опис майна від 26.09.2017 №884/16-01/а.с.6/.

Позивач у судове засіданняне з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі /а.с.45-46/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Так, відповідно до положень статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли на момент відправлення електронної повістки, суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Одночасно з надсиланням тексту повістки суд, у разі якщо справа розглядається за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень, повідомляє суб'єкта владних повноважень про наявні у нього матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

З метою оперативного розгляду справи судом було направлено на електронну адресу відповідача - ГУ ДФС у Полтавській області (e-mail:pl.offise@sfs.gov.ua), що міститься на супровідному листі направленому позивачу 28.09.2017 /а.с.12/ про що свідчить електронна повістка надіслана на електронну адресу /а.с.35/. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду без його участі, а також письмові заперечення із витребуваними судом доказами не надавав.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

За умов ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця за адресою: 87525, АДРЕСА_1, ІПН 3051414109/а.с.47-48/.

Відповідач, Головне управління ДФС у Полтавській області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю,повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Згідно із частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів, до яких відноситься і податок на доходи фізичних осіб (підпункт 9.1.2).

П.286.5 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 58.1 ст.58 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

30 червня 2017 року ГУ ДФС у Полтавській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

-№8511-1303, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 21221,73грн/а.с.8/;

-№8512-1303, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 18348,56грн/а.с.9/.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 були направлені ГУ ДФС у Полтавській області на адресу ОСОБА_2 19 вересня 2017 року поштовим відправленням №3600017337686 та отримані нею 27 вересня 2017 року, про що свідчить копія поштового конверту та відповідний витяг з офіційного сайту ПАТ «УКРПОШТА»/а.с.16,17/.

Платіжними дорученнями від 11 жовтня 2017 року №45 та №46 ФО-П ОСОБА_1 було сплачено суму податкового зобовязання з орендної плати з фізичних осіб, визначену податковими повідомленнями-рішеннями від 30.06.2017 №№ 8511-1303, 8512-1303 /а.с.10,11/.

26 вересня 2017 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкову вимогу форми «Ф» №10479-17 про сплату ОСОБА_2 суму податкового боргу зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 39570,24грн/а.с.14/.

Крім того, Головним управлінням ДФС у Полтавській області 26.09.2017 прийнято рішення №884/16-01 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу /а.с.13/.

Вказані вище податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу разом із листом від 28.09.2017 за вих. №ФОП/1509/К/16-31-17-02-13 було направлено на адресу Позивача поштовим відправленням №3600017399061 29.09.2017, яке було отримано ОСОБА_3 17.10.2017, про що свідчить копія конверту поштового відправлення №3600017399061 та відповідний витяг з офіційного сайту ПАТ «УКРПОШТА»/а.с.15,17/.

Не погоджуючись із прийнятою податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг(п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України).

В податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДФС у Полтавській області від 30.06.2017 №№8511-1303, 8512-1303 визначено, що сума податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення даних податкових повідомлень-рішень.

Як вже встановлено судом зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем 27 вересня 2017 року /а.с.16,17/.

Платіжними дорученнями від 11 жовтня 2017 року №45 та №46 ФО-П ОСОБА_1 було сплачено суму податкового зобовязання з орендної плати з фізичних осіб, визначену податковими повідомленнями-рішеннями від 30.06.2017 №№ 8511-1303, 8512-1303 /а.с.10,11/. Тобто в межах, 60-ти денного строку з дня отримання даних рішень.

З огляду на що у податкового органу були відсутні законні підстави для формування спірної податкової вимоги.

Відповідно до п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобовязань.

Враховуючи, що ОСОБА_1 податкове зобовязання визначене контролюючим органом сплачено у строки визначені Законом, у податкового органу на момент прийняття рішення про опис майна у податкову заставу були відсутні на те підстави.

З огляду на наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкової вимоги від 26.09.2017 №10479-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.09.2017 №884/16-01 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл судових, суд з урахуванням положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3200грн.(три тисячі двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області.

Керуючись Конституцією України та статтями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247, 255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87525, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області (36000, Полтавська область, м. Полтава, вул.Європейська, 4, ЄДРПОУ 39461639) про визнання незаконними та скасування податкової вимоги від 26.09.2017 №10479-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.09.2017 №884/16-01 - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 26.09.2017 №10479-17, якою визначено податкове зобов'язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 39570,24грн.

Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 26.09.2017 №884/16-01 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87525, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судові витрати у сумі 3200грн.(три тисячі двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (36000, Полтавська область, м. Полтава, вул.Європейська, 4, ЄДРПОУ 39461639).

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 грудня 2017 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду або через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зеленов А.С.