Постанова № 71239497, 30.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2017 ОСОБА_5 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому (з урахуванням уточнень від 06.11.2017) просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № Н-6239/0-3608/6-17 від 06.07.2017 про відмову у наданні ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

- зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_5 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, кадастровий номер 1222655100:02:001:0298, яка знаходиться у Межівському районі Дніпропетровської області та територіально відноситься до Межівської селищної ради, що подане та зареєстроване за №232 від 16.05.2017, у відповідності до ст. 118 ЗК України до набрання чинності Стратегії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у грудні 2015 року у Дніпропетровській області створено Єдине вікно для учасників Антитерористичної операції (далі – АТО) при Дніпропетровській обласній державній адміністрації для надання допомоги вказаній категорії осіб в отриманні земельних ділянок у власність. Інформацію щодо вільних земельних ділянок до Єдиного вікна подає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Для реалізації свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, як учасника АТО, 16.05.2017 позивач звернувся до Єдиного вікна, співробітники якого запропонували йому вільну земельну ділянку у Дніпропетровській області, яка знаходиться у Межівському районі Дніпропетровської області, їй присвоєно кадастровий номер 1222655100:02:001:0298, та вона територіально відноситься до Межівської селищної ради. Позивачем подане клопотання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, разом із викопіюванням з графічного матеріалу із зображенням місця розташування земельної ділянки (кадастровий номер 1222655100:02:001:0298) та копією документа, підтверджуючого статус позивача як учасника бойових дій, вказане клопотання зареєстроване за № 232 від 16.05.2017.

06.07.2017 за №6239/0-3608/6-17 позивач отримав від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області лист з відмовою у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Підставою для такої відмови стало те, що вказана земельна ділянка, яку запропоновано ОСОБА_5 у Єдиному вікні із земельних питань для учасників АТО, не зарезервована для учасників АТО. Позивач зазначає, що жодною нормою чинного земельного законодавства не передбачена така підстава для відмови в наданні земельної ділянки, а тому рішення відповідача від 06.07.2017 №Н - 6239/0-3608/6-17 є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2017 року відкрито провадження у справі №804/5063/17 та призначено її до розгляду на 18 вересня 2017 року. Останнє судове засідання відбулося 30 листопада 2017 року.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що за результатами розгляду клопотання ОСОБА_5 та доданих до нього документів, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано позивачеві відповідь від 06.07.2017 за №Н-6239/0-3608/6-17, яка є мотивованим роз’ясненням щодо підстав не надання дозволу на розробку проекту землеустрою, прийнятим у відповідності до вимог чинного законодавства України та є по суті відмовою. Її прийняття обумовлене тим, що при розгляді графічних матеріалів, які були наявні в наданому позивачем пакеті документів, встановлено, що запитувана земельна ділянка не зарезервована для учасників АТО. Також відповідач вказав, що надання дозволу на розроблення документації із землеустрою є виключними дискреційними повноваженнями відповідача, як суб’єкта владних повноважень, що здійснює повноваження та управління у сфері земельних відносин, а тому суд не вправі втручатися в повноваження відповідача або зобов’язувати його вчиняти дії.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.05.2017 позивач з метою уточнення інформації щодо наявності вільних земельних ділянок, які підлягають наданню учасникам АТО та для подальшої подачі клопотання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, звернувся до Єдиного вікна для учасників Антитерористичної операції (надалі – АТО) при Дніпропетровській обласній державній адміністрації, яке створено для надання допомоги вказаній категорії осіб в отриманні земельних ділянок у власність (за адресою: м. Дніпро, вул. Комсомольська, 52, каб. 214).

Співробітники Єдиного вікна запропонували ОСОБА_5 вільну земельну ділянку у Дніпропетровській області, яка знаходиться у Межівському районі Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222655100:02:001:0298, що територіально відноситься до Межівської селищної ради.

У зв'язку з означеним, позивачем подано клопотання (зареєстроване за №232 від 16.05.2017) щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, до якого було додано викопіювання з графічного матеріалу із зображенням місця розташування земельної ділянки та копія документа підтверджуючого статус позивача як учасника бойових дій.

Позивач отримав від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області лист від 06.07.2017 за вих. № Н-6239/0-3608/6-17, яким ОСОБА_5 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Підставою для такої відмови стало те, що вказана земельна ділянка, яку запропоновано ОСОБА_5 у Єдиному вікні із земельних питань для учасників АТО, не зарезервована для учасників АТО.

За приписами ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_6 Міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України).

Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки - абз. 3 ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України.

Положення про Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, а також Земельним кодексом України.

Згідно з п. 13 ч. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що клопотання позивача про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою повинно було бути розглянуто відповідачем як суб'єктом владних повноважень у місячний строк із прийняттям відповідного рішення про надання такого дозволу або із наданням вмотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Як встановлено судом, позивач із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою звернувся до відповідача 16.05.2017 (вх. № 232 від 16.05.2017), однак, відповідачем у місячний строк (до 16.06.2017), клопотання позивача не було належним чином розглянуто, не було надано дозволу на розроблення документації із землеустрою, а також не було надано і вмотивованої відмови у його наданні.

Лише листом від 06.07.2017 за вих. №Н-6239/0-3608/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило позивачу про те, що запитувана ним земельна ділянка не зарезервована для учасників АТО.

Як пояснила представник відповідача в судовому засіданні, прийняття зазначеного листа, в якому фактично міститься відмова в наданні ОСОБА_5 дозволу на розроблення документації із землеустрою, обумовлено вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», якою визначено стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

Однак, суд зазначає, що вказана постанова Кабінету Міністрів України набула чинності 17.06.2017, отже, на момент звернення позивача із клопотанням (вх. №232 від 16.05.2017) зазначена постанова чинною не була, також, враховуючи те, що за вимогами земельного законодавства відповідач зобов’язаний був розглянути звернення ОСОБА_5 у місячний строк (до 16.06.2017), посилання відповідача на вказану постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413, як на підставу відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, суд вважає необґрунтованим. При цьому, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 не передбачено такої підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, як не резервування земельної ділянки для учасників АТО, навпаки, за положеннями вказаної постанови передбачено надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передача земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам АТО.

Окрім того, у відповідності до п.2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» саме на Держгеокадастр покладено обов'язок по визначенню переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам АТО та обов'язок по розміщенню на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені для учасників АТО.

Таким чином, Земельний кодекс України чітко встановлює строк розгляду клопотання та визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому, зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Отже, суд приходить до висновку, що не внесення саме відповідачем земельної ділянки, зазначеної у клопотанні позивача, до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам АТО, не може бути підставою для відмови позивачеві у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413, оскільки вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, яка у доповнення до земельного законодавства врегульовує питання саме надання земельних ділянок насамперед у першочерговому порядку учасникам АТО, при цьому, її зміст не врегульовує питання надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, не визначає підстави для відмови у наданні такого дозволу та у даному випадку дані правовідносини регулюються саме ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, який має вищу юридичну силу і підлягає застосуванню до вказаних правовідносин, з урахуванням вищенаведеної постанови від 07.06.2017 № 413 щодо надання земельних ділянок у власність насамперед учасникам АТО.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржене рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, доходить висновку, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмова ОСОБА_5 в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, що оформлена листом від 06.07.2017 за вих. № Н-6239/0-3608/6-17 прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_5 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, кадастровий номер 1222655100:02:001:0298, яка знаходиться у Межівському районі Дніпропетровської області та територіально відноситься до Межівської селищної ради, що подане та зареєстроване за №232 від 16.05.2017, у відповідності до ст. 118 Земельного Кодексу України до набрання чинності Стратегії, затвердженої постановою КМУ від 07.06.2017 № 413 суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 22 Земельного кодексу ( далі - ЗК України) визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, п. «а» ч.3 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст. 33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Земельні ділянки можуть бути надані військовослужбовцям у власність у межах норм безоплатної приватизації, визначених ст. 121 ЗК України, а саме у таких розмірах:

- для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

- для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч.4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14).

Відповідно до положень п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Згідно з п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №898-р «Про питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» учасник АТО має пріоритет у розгляді поданого ним клопотання, оскільки цим рішенням Уряду зобов'язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київську міську державну адміністрацію забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

В абз. 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р. № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд зауважує, що спосіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до прийняття Кабінетом Міністрів України вищезгаданої постанови. Надання у власність земельних ділянок здійснюється саме у порядку, визначеному ст. 118 ЗК України.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_5 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, кадастровий номер 1222655100:02:001:0298, яка знаходиться у Межівському районі Дніпропетровської області та територіально відноситься до Межівської селищної ради, що подане та зареєстроване за №232 від 16.05.2017, у відповідності до ст. 118 ЗК України до набрання чинності Стратегії, затвердженої постановою КМУ від 07.06.2017 № 413.

Таким чином, заявлені позовні вимогим є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Керуючись ст. ст. 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов’язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.07.2017 за № Н-6239/0-3608/6-17 про відмову у наданні ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_5 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, кадастровий номер 1222655100:02:001:0298, яка знаходиться у Межівському районі Дніпропетровської області та територіально відноситься до Межівської селищної ради, що подане та зареєстроване за №232 від 16.05.2017, у відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України до набрання чинності Стратегії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 07.06.2017 № 413.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2017 року.