Рішення № 71237599, 21.11.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/802/15 Головуючий у 1 інстанції: КравцівмВ.І.

Провадження № 22-ц/783/2758/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів: Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.

секретар Бохонко Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ АКБ «Львів» на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2015 року по справі за позовом ПАТ АКБ «Львів» до Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» (далі - ПАТ АКБ «Львів»; Банк) звернулося до суду з позовом, який уточнило в процесі розгляду справи, та остаточно просило: стягнути з Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» (далі - ФГ «Кільгана Івана Степановича») заборгованість за процентами в сумі 208 309 грн. 86 коп. за період з 16 березня 2012 року по 15 березня 2015 року та пеню в розмірі 6 629 грн. 79 коп., у рахунок погашення якої звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю, що розташована за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 625,8 кв. м, та будинок АДРЕСА_2, загальною площею 446,1 кв. м, які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності; спосіб реалізації предмета іпотеки визначити шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні звичайних цін на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2015 року відмовлено у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 08 жовтня 2015 року з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 08 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ АКБ «Львів» задоволено частково, скасовано рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову ПАТ АКБ «Львів» до ФГ «Кільгана Івана Степановича» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 червня 2007 року та закрито провадження у справі в цій частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних від 02 березня 2016 року ухвалу апеляційного суду Львівської області від 08 жовтня 2015 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2016 року рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АКБ «Львів» заборгованість за процентами та пенею у розмірі 214 939 грн. 65 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 22 лютого 2017 року рішення апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відтак предметом нового апеляційного розгляду є апеляційна скарга ПАТ АКБ «Львів» в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі представник позивача Вертас М.М. зазначає, що вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Звертає увагу, що судом ототожнено терміни погашення основного боргу (тіла кредиту) з терміном погашення нарахованих відсотків. Стверджує, що термін « не пізніше 28 травня 2010 року» стосується лише основного боргу в сумі 690 000, грн., а не нарахованих відсотків. Звертає увагу, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2010 року по справі №2-195/2010 достроково стягнуто заборгованість, однак це не означає, що банк зобов'язаний був припинити нарахування відсотків, оскільки відповідно до п.7.9 Кредитного договору -такий діє до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань. Зазначає, що відповідно до уточненого розрахунку заборгованості, що доданий до заяви про зменшення позовних вимог, остаточне погашення заборгованості по основному боргу відбулося лише 25.12.2014 року, відповідно банк має право на отримання відсотків за весь період користування кредитом до 25.12.2014 включно. Також вважає, що у суду першої інстанції не було підстав застосовувати позовну давність до щомісячно нарахованих процентів за період з 16.03.2012 року по 16.03.2015 року.

Крім того зазначає, що відповідно п.4.3 Кредитного договору Банк має право на отримання пені по даному кредитному договору, що була нарахована за прострочення платежів по процентах за період з 01.04.2014 року по 15.03.2015 року включно в розмірі 6 629 грн. 79 коп, тобто в межах позовної давності 1 року із терміном нарахування пені на кожен прострочений платіж 6 місяців.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Сторони по справі в судове засідання не з»явилися, хоч належним чином були повідомлені про день і час слухання справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями , які додані до матеріалів справи. Справа в апеляційному суді Львівської області призначалася неодноразово. ПАТ АКБ «Львів» отримував судові повідомлення. Щодо відповідача ФГ «Кільгана І.С.» та ОСОБА_2 судові повідомлення поверталися без вручення у зв»язку із закінченням терміну зберігання, хоч направлялися за адресою зазначеною у справі. Представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_4 отримував судові повістки, однак в судове засідання не з»являвся, про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно п.5 ст.76 ЦПК вручення судової повістки представникові, яка бере участь у справі, вважається вручення повістки і цій особі.

Матеріалами справи встановлено, що у березні 2015 року ПАТ АКБ «Львів» (далі ПАТ АКБ «Львів» Банк) звернулося до суду з позовом, який уточнило в процесі розгляду справи, та остаточно просило: стягнути з ФГ «Кільгана Івана Степановича» (далі ФГ «Кільгана І.С.») заборгованість за процентами в сумі 208 309 грн.86 коп. за період з 16 березня 2012 року по 15 березня 2015 року та пеню в розмірі 6 629гн. 79 коп. в рахунок погашення якої звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 загальною площею 625,8 кв.м та будинок АДРЕСА_2 загальною площею 446,1 кв.м, які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності; спосіб реалізації педмета іпотеки визначити шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні звичайних цін на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 07 червня 2007 року між ЗАТ АКБ «Львів» правонаступником якого є ПАТ АКБ «Львів» та ФГ «Кільгана І.С.» було укладено Кредитний договір №32 відповідно до умов якого банк зобов»язувався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 690 тисяч грн. зі сплатою 16,3 % річних за користування кредитом, з терміном погашення не пізніше 28 травня 2010 року. В цей же день на забезпечення виконання зобов»язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено Договір Іпотеки, предметом якого виступало зазначене вище нерухоме майно. ПАТ АКБ «Львів» вказувало, що у зв»язку із неналежним виконанням відповідачами своїх зобов»язань рішенням Самбрського міськрайонного суду Львівської області від 27 грудня 2010 року солідарно стягнуто з ФГ «Кільгана І.С.» та ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 16 лютого 2010 року становила 580 044 грн.52 коп. із яких: 478 209 грн. 53 коп. -заборгованість за кредитом; 84 271 грн. 75 коп. заборгованість за відсотками та 17 563 грн.24 коп.-пеня.

Посилаючись на те, що станом на 16 березня 2015 року ФГ «Кільгана І.С.» добровільно частково виконало вказане вище рішення суду, а саме: погашено суму основного боргу в розмірі 478 209 грн. 53 коп. та відсотки в розмірі 84 271 грн. 75 коп., однак не сплачено пеню в розмірі 17 563 грн.24 коп. банком нараховано відсотки за користування кредитом та пеню, в рахунок погашення яких позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Суд першої інстанції , постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову зазначив, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості з відповідача, яке не виконане остаточно, не припиняє правовідносин сторін кредитного та іпотечного договорів та не звільняє боржників від відповідальності за невиконання грошового зобов»язання, а тому боржники у зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання допустили заборгованість перед банком, проте останній звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості із пропуском строку позовної давності.

Із висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Із матеріалів справи встановлено, що 07 червня 2007 року між ЗАТ ККБ «Львів» правонаступником якого є ПАТ АКТ «Львів» та ФГ «Кільгана І.С.» укладено Кредитний договір №32. Відповідно до умов договору банк зобов»язався відкрити позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 690 тис.грн. із сплатою 16,3 % річних за користування кредитом, з терміном погашення не пізніше 28 травня 2010 року (а.с.14-16).

07.06.2007 року на забезпечення виконання зобов»язань за вказаним Кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, предметом якого виступало нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, що знаходиться по АДРЕСА_1 загальною площею 625, 8 кв.м та будинок АДРЕСА_2, загальною площею 446,1 кв.м, які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності. (а.с.17-19).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч.1 с. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно-це вид забезпечення виконання зобов»язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов»язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частинами 1 та 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи те, що за невиконання своїх зобов»язань позичальника «ФГ «Кільгана І.С.» ОСОБА_2 поручився певним нерухомим майном, відтак він несе відповідальність за несвоєчасну сплату платежів у вигляді процентів та пені.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов»язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Позивач просить стягнути заборгованість по процентах та пені за Кредитним договором №32 від 07.06.2007 року в розмірі 214 939 грн.65 коп. та звернути стягнення на предмет іпотеки.

Судова колегія, досліджуючи обгрунтування позову щодо звернення на предмет іпотеки враховує те, що відповідно до п.41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз»яснено, що при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов»язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

При цьому, колегія суддів враховує і те, що сума заявлених вимог значно менша від вартості обох предметів іпотеки, взятих окремо, оскільки з врахуванням способу їх реалізації, як просить позивач, на даний час вартість будинку загальною площею 446, 1 кв.м та вартість нежитлової будівлі загальною площею 625,8 кв.м значно вищі, ніж вказано в договорі іпотеки станом на 07.06.2007 року відповідно 340 520 грн. та 231 595 грн.

З врахуванням цієї обставини та вказаних положень п.41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», із врахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6-340цс/15 згідно якої якщо сума заборгованості за кредитом є неспівмірною із заставною вартістю предмета іпотеки, тобто вартість предмета іпотеки значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, то суд також має встановити чи не завдає збитків іпотекодержателю порушення основного зобов»язання та чи не змінює його прав, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме в частині майна переданного в іпотеку, вартість якого є наближеною до боргу.

Відповідно до ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України, підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процессуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ АКБ «Львів» задовольнити частково.

Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ПАТ АКБ «Львів» задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» в користь ПАТ АКБ «Львів» заборгованість за процентами в сумі 208 309,86 грн. за період з 16 березня 2012 року по 15 березня 2015 року та пеню в розмірі 6629,79 грн. в рахунок погашення якої звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлову будівлю позначеною на плані літерою А-1, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 625,8 кв.м., що належить ОСОБА_2 на підставі рішення Самбірського міськрайонного суду від 05.02.2007 року зареєстровано Самбірським МБТІ 06.02.2007 року, номер запису 363 в книзі 2, реєстраційний номер об'єкту 17319514.

Спосіб реалізації предмета іпотеки визначити шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні звичайних цін на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Ю.Р. Мікуш

Судді О.Ф. Павлишин

Т.І. Приколота