Постанова № 71237380, 18.12.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/571/17 Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.

Провадження № 22-ц/783/5712/17 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:54

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю: позивача ОСОБА_2, його представника -

ОСОБА_3, представника відповідача Городоцької

міської ради - Струс Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Городоцької міської ради в особі міського голови Кущака Романа Васильовича на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 02 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Городоцької міської ради Львівської області, комунального підприємства «Міське комунальне господарство», третя особа - міський голова Кущак Роман Васильович, про визнання незаконними та скасування розпоряджень про застосування дисциплінарного стягнення і звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 02.08.2017 року ОСОБА_2 поновлено строк на звернення до суду із вказаним позовом.

Позов задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано розпорядження міського голови Городоцької міської ради Львівської області №216-к від 12.12.2016 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2» та №32-к від 13.03.2017року «Про звільнення ОСОБА_2.».

Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді директора комунального підприємства «Міське комунальне господарство» з 13.03.2017 року.

Стягнуто з комунального підприємства «Міське комунальне господарство» в користь ОСОБА_2 12429 грн. 89 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з відрахуванням прибуткового податку й інших обов'язкових платежів).

В задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення 20000 грн. моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з комунального підприємства «Міське комунальне господарство» в дохід держави 640 грн. судового збору та у користь ОСОБА_2 3000 грн. витрат на правову допомогу.

Зобов'язано УДКСУ у Городоцькому районі повернути ОСОБА_2 640 грн. зайво сплаченого судового збору по квитанції №5 від 25.04.2017р. (р/р отримувача № 31217206700076).

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул в межах суми платежу за один місяць - 5183 грн. 04 коп. (з відрахуванням прибуткового податку й інших обов'язкових платежів), допущено до негайного виконання.

Рішення суду оскаржив відповідач Городоцька міська рада Львівської області в особі міського голови Кущака Р.В., просить рішення скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі та стягнути з нього у користь комунального підприємства «Міське комунальне господарство» 12429 грн. 89 коп. присудженого з цього підприємства у користь позивача за оскаржуваним рішенням суду середнього заробітку.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що 05.03.2015 року з позивачем було укладено контракт №1, згідно з яким позивача призначено на посаду директора комунального підприємства (далі-КП) «Міське комунальне господарство», пунктом 5.3 якого передбачено, що контракт може бути розірвано з ініціативи міської ради, як власника цього підприємства, до закінчення строку дії контракту у випадку, зокрема, у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом, а також у випадку одноразового грубого порушення керівником законодавства і обов'язків, передбачених контрактом. Городоцька міська рада вважає, що позивача було законно звільнено із займаної посади, оскільки він неналежно виконував свої посадові обов'язки, про що відображено в протоколах виробничих нарад, які проводились міським головою з керівниками комунальних підприємств. Зазначає, що розпорядження про звільнення позивача з роботи було винесено міським головою в межах робочого дня за наслідками виробничої наради, а позивач поступив у хірургічне відділення Городоцької центральної лікарні після закінчення робочого дня о 20 год. 45 хв. Крім того, вважає, що до спірних правовідносин, як правову підставу для звільнення, слід застосовувати положення п. 8 ст. 36 КЗпП України (звільнення з підстав, визначених контрактом) та, відповідно п.5.3 контракту (розірвання контракту за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених контрактом), а не п.3 ст.40 КЗпП України, яке застосував суд при вирішенні даного спору. Апелянт звертає увагу на дотримання ним порядку, визначеного законом, як при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, так і при звільненні позивача з займаної посади.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, заперечення протилежної сторони, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

У Статуті КП «Міське комунальне господарство», затвердженому рішенням виконавчого комітету Городоцької міської ради №167 від 15.03.2007 року, зазначено, що КП «Міське комунальне господарство» створене виконкомом Городоцької міської ради згідно рішення №144 від 17.05.2001 року і є власністю Городоцької міської ради.

Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, працює на повному господарському розрахунку на принципах самоокупності та самофінансування, має відокремлене майно, основні оборотні фонди.

Керує підприємством директор, який приймається та звільняється з посади керівником Городоцької міської ради, є підзвітний Городоцькій міській раді і організовує виконання її рішень. Директор підприємства здійснює свої повноваження на контрактній основі з Городоцькою міською радою.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Судом встановлено, що 05.03.2015 року між Городоцькою міською радою в особі міського голови Савки М.В. та позивачем ОСОБА_2 було укладено контракт №1, за яким останній був прийнятий на посаду директора КП «Міське комунальне господарство».

Строк дії контракту з 05.03.2015 року по 05.03.2020 року.

Оспорюваним розпорядженням міського голови Городоцької міської ради Кущака Р.В. №216-к від 12.12.2016 року ОСОБА_2 - директору КП «Міське комунальне господарство» оголошено догану за відсутність контролю за виконанням покладених на нього завдань та невиконання рішення виконавчого комітету.

Оспорюваним розпорядженням міського голови Городоцької міської ради Кущака Р.В. №32-к від 13.03.2017 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора КП «Міське комунальне господарство» з 13.03.2017 року відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, п. 5.3 Контракту №1 від 05.03.2015 року у зв'язку з систематичним невиконанням ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.

13.03.2017 року в трудовій книжці ОСОБА_2 зроблено запис під №7 про звільнення його з займаної посади згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Пленум Верховного Суду України у своїх роз'ясненнях, викладених у пунктах 18, 22 постанови №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», звертає увагу судів на те, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника. При цьому, суди не вправі визнавати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. При розгляді таких спорів судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених ст.ст. 147-149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Статтею 149 КЗпП України визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Так, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Вимога закону про необхідність отримання роботодавцем пояснень працівника до моменту застосування дисциплінарного стягнення є важливою гарантією захисту прав працівника, оскільки надає останньому можливість довести роботодавцю правомірність своїх дій, а роботодавцю розглянути пояснення працівника, врахувати їх під час прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення й відмовитися від такого, у разі якщо пояснення будуть обґрунтованими.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 року (Справа №6-2801цс15), невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

З огляду на наведені вище норми закону та з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав для визнання незаконними та скасування оспорюваних позивачем розпоряджень міського голови про оголошення догани та про звільнення, оскільки в цих розпорядженнях чітко не зазначено, які конкретно порушення трудової дисципліни та/або невиконання яких конкретно посадових обов'язків та/або рішень власника допустив позивач, перебуваючи на займаній посаді керівника названого підприємства, і коли саме.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт невиконання позивачем покладених на нього посадових обов'язків як у випадку оголошення йому догани, так і у випадку його звільнення, оскільки надані відповідачем протоколи виробничих нарад відображають лише перелік планових завдань для керівників міських комунальних підприємств із зазначенням строку їх виконання, проте, у цих протоколах не зазначено про невиконання керівником комунального підприємства покладених на нього завдань і яких саме (з порушенням строку їх виконання та/або невиконання всього обсягу запланованих робіт тощо), про причин їх невиконання та наслідки такого невиконання.

Отже, відповідачем не доведено факту порушення позивачем трудової дисципліни та/або невиконання (систематичного невиконання) позивачем на займаній посаді покладених на нього посадових обов'язків у спірний період.

Правильними є й висновки суду першої інстанції про недотримання Городоцькою міською радою порядку, визначеного ст.149 КЗпП України для накладення вказаних видів дисциплінарних стягнень, зокрема, відповідач не зажадав від позивача пояснення щодо викладених в розпорядженнях обставин, які стали підставою для оголошення догани та звільнення, окрім того, звільнення було проведено в період тимчасової непрацездатності позивача, що заборонено нормою частини третьої статті 40 КЗпП України.

Посилання сторони відповідача на застосування до спірних правовідносин в частині оспорюваного звільнення норми п.8 ст.36 КЗпП України, є безпідставними, оскільки і в оспорюваному розпорядженні про звільнення позивача з роботи, і в трудовій книжці позивача записано, що позивача звільнено саме на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.

Отже, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про незаконність звільнення позивача з роботи та поновлення його на займаній посаді з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, який судом обраховано з дотриманням положень постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, давши належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи, під час розгляду справи не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

При цьому, колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню, клопотання представника позивача про стягнення з відповідачів у користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн., надану позивачеві на стадії апеляційного розгляду справи, оскільки в апеляційного суду відсутні визначені процесуальним законом правові підстави для проведення розподілу судових витрат за наслідками апеляційного розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу Городоцької міської ради в особі міського голови Кущака Романа Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 02 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2017 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.