Рішення № 71236995, 12.12.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/870/17

Провадження № 2/456/1007/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 грудня 2017 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янко Б. Я. ,

при секретарі Стасів О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1 Міністерства охорони здоровя України» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання,

ВСТАНОВИВ:

Представник державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1 Міністерства охорони здоровя України» звернувся до суду із позовною заявою в якій просить стягнути з ОСОБА_2 кошти, затрачені позивачем на його навчання в розмірі 124418, 13 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покладається на те, що у звязку із зарахуванням відповідача на навчання за державним замовленням до ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, між ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України та відповідачем укладено типову угоду про підготовку фахівців з вищою освітою №60 від 01.09.2009 р., відповідно до умов якої відповідач зобовязався відшкодувати навчальному закладу відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання у встановленому порядку, у разі відмови працювати за призначенням. У червні 2015 р. відповідач закінчив вказаний вищий навчальний заклад та отримав пропозицію щодо працевлаштування з чим був ознайомлений особисто. В подальшому, наказом головного лікаря Районного комунального закладу «Кременецький центр первинної медико-санітарної допомоги» №78 від 31.07.2015 року відповідача прийнято на посаду лікаря-інтерна зі спеціальності загальна практика-сімейна медицина з 01.08.2015 року. проте, згідно наказу №19 від 16.09.2016 року останнього звільнено з вказаної посади за власним бажанням згідно ст. 38 КУпАП. Таким чином, наведене свідчить про те, що відповідач відмовляється пройти інтернатуру та в подальшому приступити до роботи за направленням і відпрацювати не менше трьох років як молодий фахівець в державній установі охорони здоровя і як наслідок невиконання відповідачем умов угоди тягне за собою обовязок відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати на загальну суму 124418, 13 гривень.

В судове засідання представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, заяви про розгляд справи без його участі не подав.

У відповідності до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, оглянувши матеріали цивільної справи, оцінивши всі докази в їхній сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі у звязку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення приймальної комісії від 05.08.2009 року наказом ректора університету № 207 від 10.08.2009 року відповідача ОСОБА_2 зараховано студентом першого курсу медичного факультету ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України.

01.09.2009 р. між ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України в особі керівника - ректора професора ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено Типову угоду №60 про підготовку фахівців з вищою освітою, відповідно до умов якої, студент медичного факультету за спеціальністю «лікувальна справа» ОСОБА_2 зобовязується прибути після закінчення вищого навчального закладу освіти на місце направлення та відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку.

Із навчальної картки студента медичного факультету за спеціальністю «лікувальна справа» ОСОБА_2 (особиста справа №09060) вбачається, що останній зарахований до ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України за держзамовленням згідно наказу №207 від 10.08.2009 року.

Відповідно до п.21 Наказу Міністерства охорони здоровя №367 від 25.12.1997 р. «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п.9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьохроківпіслязакінченняостанньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відповідно до Протоколу засідання комісії з персонального розподілу спеціалістів, які закінчують навчання у ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України в 2015 р., ОСОБА_2 направлено на роботу в Амбулаторію загальної практики сімейної медицини с. Лідихів Кременецького району Департаменту охорони здоровя Тернопільської обласної державної адміністрації на посаду лікаря загальної практики - сімейного лікаря.

Про зазначене направлення повідомлено ОСОБА_2 про що свідчить його підпис у обліковій картці випускника університету та картці працевлаштування випускників.

Відповідно до виписки з наказу № 78 від 31.07.2015 року ОСОБА_2 прийнято на посаду лікаря-інтерна зі спеціальності загальна практика-сімейна медицина з 01.08.2015 року.

Згідно із заявою від 31.08.2016 року, адресованої головному лікарю РКЗ КУПМСД ОСОБА_4, ОСОБА_2 просить звільнити його із займаної посади лікаря-інтерна за власним бажанням з 01.09.2016 року.

Відповідно до виписку з наказу № 91 від 16.09.2016 року ОСОБА_2, лікаря-інтерна зі спеціальності загальна практика - сімейна медицина звільнено з займаної посади за власним бажанням ст. 38 КУпАП 16.09.2016 року.

Із довідки ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України №07/5984 від 09.11.2016р., вбачається, що будучи студентом ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, ОСОБА_2 з вересня 2009 р. по червень 2015 р. отримав 44329, 75 гривень в якості стипендійних виплат.

Відповідно до розрахунку ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, фактичні затрати на навчання одного студента медичного факультету за державним замовленням випуску 2015 р. без врахування стипендійних виплат складає 80088,38 гривень.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, якаспоживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцевізазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідноч. 1ст. 903 ЦК України, якщо договоромпередбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладенні обставини, з огляду на той факт, що відповіда, будучи призначеним після закінчення вищого навчального закладу, на посаду лікарязагальної практики - сімейний лікар, не дотримавшись взятих на себе зобовязань згідно Угоди №60 від 01.09.2009 року про підготовку фахівців з вищою освітою, звільнився 16.09.2016 р. з посади лікарязагальної практики - сімейний лікар Амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Лідихів Кременецького району Департаменту охорони здоровя Тернопільської обласної державної адміністрації за власним бажанням, не відпрацювавши за місцем розподілу, як вимагалося, не менше як три роки, з огляду на наявність фактичних витрат на підготовку відповідача як фахівця, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 в користь позивача вартість фактичних витрат на навчання та виплачених стипендійних виплат в сумі 124418, 13 гривень.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.08.2017 року.

Керуючись ст.. ст.. 10, 62, 64, 88, 197, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, ст. 509, 526, 629 ЦК України, суд ,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 кошти, затрачені Державним вищим навчальним закладом «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1 МОЗ України» на його навчання в розмірі 124418 (сто двадцять чотири тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 13 копійок на р/р 31254266104491 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 02010830.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1 МОЗ України» судовий збір в сумі 1866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) гривень 27 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії, або може бути оскаржене у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий-суддя ОСОБА_5