Постанова № 71236010, 20.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №334/3955/17 Головуючий у 1 інстанції: Турбіна Т.Ф.

Провадження № 22-ц/778/3466/17 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева Андрія Алішеровича на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2017 року у справі за поданням заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева Андрія Алішеровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4, стягувач: Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк»,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2017 року заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашев А.А. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4, стягувач: ПАТ «Альфа Банк».

В обґрунтування вимог зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження ВП № 49582392 по виконанню виконавчого листа № 317/4994/14-й від 23.10.2015р., виданого Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа Банк» 6 390 034,93 грн. суми боргу.

Постановою державного виконання № 49582392 від 10.12.2015р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу. Копії постанови направлено сторонам рекомендованим листом з повідомленням. Повідомлення повернулось з відміткою про отримання.

10.12.2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження, та направлено сторонам до відома.

Відповідно до інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців встановлено, що за боржником нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення, не зареєстровано.

Згідно з відповіддю ДПС України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржник на обліку в органах ДПС не перебуває.

За відповіддю ДПС України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб боржник не працевлаштований.|

Відповідно до довідки АІС «Автомобіль» за боржником зареєстровані транспортні засоби, що перебувають у розшуку. Станом на дату подання заходи щодо розшуку майна виявились без результативними.

Згідно з листом Держпраці у Запорізькій області за боржником не зареєстровано транспортних засобів.

Відповідно до листа Держземагентства за даними державного земельного кадастру за боржником станом на 31.12.2012р. земельних ділянок не зареєстровано.

Боржником рішення суду у визначений державним виконавцем строк добровільно не виконано, станом на 18.05.2017 року заборгованість боржником не сплачена від виконання своїх обов'язків згідно виконавчого документу по сплаті суми боргу ухиляється. Крім того, до державного бюджету України не стягується виконавчий збір, загальна сума якого становить 639 003,49 грн.

Вважає, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судом.

На підставі зазначеного просив обмежити боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним в повному обсязі виконавчого листа № 317/4994/14-ц від 23.10.2015р., виданого Запорізьким районним судом Запорізької області.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2017 року в задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашев А.А. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову про задоволення подання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що державний виконавець не надав доказів на підтвердження факту ухилення ОСОБА_5 від виконання боргових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» від 21 січня 1994 року (зі змінами), громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень на час постановлення оскаржуваної ухвали суду вирішувалось у порядку, передбаченому ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними в узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Верховний Суд України дійшов висновку, що ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження №49582392 з примусового виконання виконавчого листа №317/4994/14-ц від 23.10.2015р., виданого Запорізьким районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованості у розмірі 6390034,98 грн.

Постановою державного виконавця № 49582392 від 10.12.2015 року відкрито виконавче провадження, встановлено строк для самостійного виконання вимоги у строк до 17.12.2015р.

Заступник начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області в поданні посилається на те, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам рекомендованим листом з повідомленням. Повідомлення повернулось з відміткою про отримання.

Згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців, за боржником майно на яке можливо звернути стягнення не зареєстроване. Згідно відповіді ДПС України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржник на обліку в органах ДПС не перебуває. Згідно відповіді ДПС України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб боржник не працевлаштований. Згідно відповіді ДПС України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб боржник не працевлаштований. Згідно відповіді Держпраці у Запорізькій області за боржником не зареєстровано транспортних засобів. Згідно довідки АІС «Автомобіль» за боржником зареєстровані транспортні засоби, що перебувають у розшуку. Згідно листа Держземагенства за даними державного земельного кадастру за боржником земельних ділянок не зареєстровано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з наданих суду матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що державним виконавцем встановлювалось місце проживання боржника, боржник не викликався до виконавчої служби, жодного разу державним виконавцем не здійснювався вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі з метою встановлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. Запити до ПФ України, чи отримує боржник пенсію також не здійснювались.

Звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права громадянина.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали суду, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що вона обізнана про відкриття виконавчого провадження і нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Саме державний виконавець повинен довести суду, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Матеріали подання таких відомостей не містять, а обов'язком державного виконавця ДВС було їх надання.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева Андрія Алішеровича залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2017 року.

Головуючий

Судді: