Вирок № 71235506, 20.12.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.12.2017

Справа № 320/7964/17

Провадження № 1-кп-320/837/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

при секретарі - Фурсової Л.І.,

за участю прокурора - Фурманенко М.В.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Зінченко Є.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12017080140000375 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петрівка, Генічеського району, Херсонської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого у ТОВ «Дакорт» на посаді старшого комірника, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення при наступних обставинах.

14.04.2015 відповідно до наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт» (код ЄДРПОУ 36394005, юридична адреса: вуя. Комсомольська, буд. 74-А, приміщення № 2, м. Дніпро, 49000) ОСОБА_5, №41-к п. 4 від 14.04.2015, ОСОБА_3 був прийнятий на роботу до ТОВ «Дакорт», на посаду комірника товарного складу ТОВ «Дакорт», який розташований за адресою: вул. Покровська (колишня назва - Луначарського), б.7, м. Мелітополь, після чого, цього ж дня з ним був укладений відповідальність та не розголошення комерційної таємниці та проведено ознайомлення із посадовою інструкцією комірника, яка затверджена директором ТОВ «Дакорт».

Відповідно до п.1 договору-зобов'язання, про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та не розголошення комерційної таємниці, працівник, перебуваючи на посаді комірника, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення цілісності ввірених йому ТОВ «Дакорт», матеріальних цінностей та грошових коштів.

Відповідно до пп. Г п. 1 договору-зобов'язання, про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та не розголошення комерційної таємниці, комірник зобов'язаний приймати участь у проведенні інвентаризацій ввірених йому матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 3 договору-зобов'язання, про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та не розголошення комерційної таємниці, у разі не забезпечення за провиною працівника цілісності ввірених йому матеріальних цінностей та грошових коштів, визначення завданого розміру шкоди та її відшкодування виконуються відповідно до чинного законодавства.

Крім того відповідно до зазначеного Договору, ОСОБА_3 ознайомлений із правилами зберігання, прийому, обробки, продажу (відпуску), перевезення або переміщення у процесі виробництва, отриманих матеріальних цінностей, а також настанням кримінальної відповідальності за ст. 191 КК України, за розтрату та привласнення матеріальних цінностей, про що свідчить його підпис у відповідних пунктах Договору.

Відповідно до п.2.1 посадової інструкції, комірник здійснює керівництво роботами з прийому , зберіганню та відпуску товарно-матеріальних цінностей на складах, з їх розміщення з обліком найбільш раціонального використання складських площ, поліпшення та прискорення пошуку та відпуску, а також цілісність товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п.2.2. посадової інструкції, комірник забезпечує цілісність складованих товарно-матеріальних цінностей, додержується режимів зберігання, ведення обліку складських операцій.

Відповідно до п.2.3 посадової інструкції, комірник забезпечує дотримання правил оформлення та здачі приходо-розхідних документів, складання встановленої звітності.

Відповідно до п.2.6 посадової інструкції, комірник проводить відвантаження та прийом продукції, відповідно до оформлених належним чином документів.

Відповідно до п.2.8 посадової інструкції, комірник приймає участь у проведенні інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п.2.9 посадової інструкції, комірник веде облік складських операцій.

Відповідно до п.2.11 посадової інструкції, комірник забезпечує виконання правил складання та здачі приходо-розхідних документів.

Відповідно до п.2.12 посадової інструкції, комірник веде встановлену звітність.

Відповідно до п.3.4 посадової інструкції, комірник має право надавати підлеглим йому працівникам, завдання з питань, які входять до його функціональних обов'язків.

Відповідно до п.4.2 посадової інструкції, комірник несе відповідальність за правопорушення, вчинені в процесу виконання свої обов'язків - в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Відповідно до п.4.3 посадової інструкції, комірник несе відповідальність за спричинення матеріальної шкоди - в межах визначених чинним трудовим та цивільним законодавством України.

У подальшому ОСОБА_3, без винесення наказу та без зміни посадової інструкції, був призначений на посаду старшого комірника.

29.12.2016 на підставі наказу директора ТОВ «Дакорт» ОСОБА_5, на товарному складі ТОВ «Дакорт», який розташований за адресою: вул. Покровська і колишня назва - Луначарського), б.7, м. Мелітополь, проведено контрольну перевірку інвентаризації матеріальних цінностей товарного складу, під час якої встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку №281 «Товари на складі», на складі обліковуються товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1028492,02 грн., однак в ході проведення контрольної перевірки встановлено, що у наявності на зазначеному складі перебувають товарно - матеріальні цінності на загальну суму 944469,38 грн., що утворює розбіжність в сумі 84022,64 грн.

Таким чином, у період часу з серпня 2016 року по 29.12.2016, ОСОБА_3, маючи умисел на заволодінні чужим майном, діючи із корисливих мотивів, в ході виконання свої функціональних обов'язків старшого комірника ТОВ «Дакорт», будучи матеріально-відповідальною особою, діючи на підставі посадової інструкції, самостійно та іноді віддаючи накази підлеглим йому працівникам, не попереджавши їх про свої злочинні наміри, вчиняв привласнення, а також відвантаження та реалізацію продукції на загальну суму 84022,64 грн., яка зберігалася на складі ТОВ «Дакорт», який розташований за адресою: вул. Покровська (колишня назва - Луначарського), б.7, м. Мелітополь, не складавши при цьому облікових відомостей та не вносивши грошові кошти до каси ТОВ «Дакорт», а у подальшому віддаючи накази підлеглим йому працівникам, які не були освідомленні про злочинні дії ОСОБА_3, намагався приховувати вказані факти, шляхом заповнення площі складу, порожніми коробками створюючи візуальну видимість наявності товару.

В результаті свої злочинних дій, ОСОБА_3 заподіяв ТОВ «Дакорт» майнову шкоду на загальну суму 84022,64 грн.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому слідстві кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення та розтрату чужого майна, яке було ввірено особі.

23жовтня 2017 року між потерпілим ТОВ «Дакорт» в особі представника - ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_3 укладена угода про примирення.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.1 КК України. За вказаною угодою сторони погодили покарання за ст.191 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Крім того, у зв'язку з тим, що матеріальна шкода у сумі 84022,64 грн. (вісімдесят чотири тисячі двадцять дві гривні шістдесят чотири копійки), яка була завдана ТОВ «Дакорт», внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 не була відшкодована, сторони погодили наступний графік відшкодування матеріальної шкоди:

1) протягом тижня, з моменту затвердження даної угоди ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди сплачує шляхом внесення до каси підприємства грошові кошти у сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.

2) у подальшому ОСОБА_3 зобов'язується протягом 12 місяців, з моменту набрання вироком суду законної сили, погасити заборгованість у сумі 69022,64грн. (шістдесят дев'ять тисяч гривень двадцять дві гривні шістдесят чотири копійки) шляхом щомісячного внесення до каси ТОВ «Дакорт» грошових коштів у сумі не менше ніж 6000 (шість тисяч) грн.

В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Представник потерпілого суду пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та просить затвердити угоду, укладену між ТОВ «Дакорт», яке він представляє та підозрюваним.

Суд дослідивши надані матеріали, заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, думку прокурора, дійшов наступного висновку.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у скоєному злочині та його покази не дають суду підстав для будь-яких сумнівів щодо цього.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України, яке, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, беззастережно визнає та позитивно характеризується за місцем проживання.

Встановлено, що укладення угоди між потерпілим та обвинуваченим про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Міра покарання, про призначення якої дійшли згоди потерпілий та підозрюваний, визначена в межах санкції ч.1 ст. 191 КК України та з урахуванням дійового каяття обвинуваченого, яке виразилося у принесенні вибачень потерпілому та зобов'язанні відшкодуванні йому майнової шкоди, заподіяної злочином, суд вважає що умови угоди про примирення не суперечать інтересам суспільства.

Таки чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної 23 жовтня 2017 року між ТОВ «Дакорт» в особі представника - ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

По даному кримінальному провадженні присутні судові витрати: на проведення судової економічної експертизи, які підлягають стягненню з ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 Кримінального процесуального кодексу України,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 23 жовтня 2017 року між потерпілим Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакорт» в особі представника - ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017080140000375 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 23.10.2017 покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850/вісімсот п'ятдесят/ грн. 00 коп. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (і.н.НОМЕР_1) на користь держави (р/р 31116115700013, в УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ - 37968956; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на проведення судово-економічної експертизи № 2695/2696-17 від 07.08.2017 в розмірі 7428 /сім тисяч чотириста двадцять вісім/ грн.. 00 коп.

Затвердити узгоджений сторонами графік відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 84022/ вісімдесят чотири тисячі двадцять дві гривні шістдесят чотири копійки / грн.. 64 коп., відповідно до якого ОСОБА_3 буде сплачувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дакорт» матеріальну шкоду наступним чином:

1) протягом тижня, з моменту затвердження даної угоди ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди сплачує шляхом внесення до каси підприємства грошові кошти у сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.

2) у подальшому ОСОБА_3 зобов'язується протягом 12 місяців, з моменту набрання вироком суду законної сили, погасити заборгованість у сумі 69022,64грн. (шістдесят дев'ять тисяч гривень двадцять дві гривні шістдесят чотири копійки) шляхом щомісячного внесення до каси ТОВ «Дакорт» грошових коштів у сумі не менше ніж 6000 (шість тисяч) грн.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 діб через Мелітопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ