Ухвала суду № 71234553, 26.12.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13007/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2017 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Годованець К.С., погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури юристом 2-го класу Дробиняк Ю.М., про надання тимчасового доступу до оригіналів документів інвентарної справи будинку АДРЕСА_2 в м. Ужгород з можливістю їх вилучення, яка перебуває у володінні Департаменту міського господарства, що за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, 13.11.2017 року до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_1, про те, що невстановлена особа використала завідомо підроблені документи, а саме надала державному реєстратору Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_4 документи, що містили завідомо неправдиві відомості, на підставі яких державним реєстратором було внесено інформацію до Державного реєстру речових прав щодо речових прав територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради на арку (проїзд) будинку 2-4 по АДРЕСА_3 в м. Ужгороді.

14.11.2017 року слідчим СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Годованець К.С. внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070030003180, попередня правова кваліфікація - ч. 4 ст. 358 КК України.

Як вбачається із вищевказаної заяви ОСОБА_3, останньому на праві власності в будинку АДРЕСА_2

Будинок має закритий внутрішній двір, доступ до якого забезпечується двома проїздами через арки, одна з яких розміщена під приміщеннями, що належать заявнику ОСОБА_3 та інші власники, користувачі приміщень в їх будинку користуються як двором, де тримають свої транспортні засоби, так і цим в'їздом до двору.

Після візиту будівельної бригади до їхнього під'їзду в цьому будинку ОСОБА_3 стало відомо, що арка разом із сусіднім приміщенням зареєстрована як об'єкт права власності за територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради та передана в користування на умовах оренди певному підприємцю.

Ознайомившись із відповідями, наданими Ужгородською міською радою та її виконавчими органами на ряд запитів, ОСОБА_3 може стверджувати, що реєстрація речового права за територіальною громадою міста здійснена з порушенням порядку, встановленого нормативними актами.

Так, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №68959808 від 26 вересня 2016 року державний реєстратор Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_4 згідно зі своїм рішенням, індексний номер 3 1562751, від 26 вересня 2016 року здійснила реєстрацію права власності на вбудовані приміщення загальною площею 64,1 кв. м., номер запису про право власності 16575116 на підставі листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 24 лютого 2016 року за 305- 07-00515; відношення Ужгородської міської ради від 05 вересня 2016 року за №03-15/282 та технічного паспорту на об'єкт №689, виготовленого 29 липня 2016 року КП «Архітектурно-планувальне бюро».

Ознайомившись із технічним паспортом на вбудовані нежитлові приміщення, право власності на які зареєстровано державним реєстратором, ОСОБА_3 встановив, що до площі приміщень, право власності на які зареєстровано за територіальною громадою м. Ужгорода, державним реєстратором ОСОБА_4 зараховано і площу арки (проїзду) до загального внутрішнього двору будинку, яким користуються власники всіх приміщень їх будинку, а також в експлікації технічного паспорту об'єкта арка позначена як приміщення.

Однак, в зв'язку із роз'ясненнями, наданими Конституційним Судом України в рішеннях №4-рп/2004 від 02 березня 2004 року, №14-рп/2011 від 9 листопада 2011 року, та нормами статті 382 Цивільного кодексу України, статей 4, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» арка (проїзд, під'їзд) є спільним майном, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Так, відповідно до цитованих норм усі власники квартир га нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у чому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відтак, техніком з інвентаризації нерухомого майна КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради, що виготовляв технічний паспорт, було неправомірно внесені до технічною паспорту на нерухомий об'єкт недостовірні відомості.

Окрім того, на думку ОСОБА_3, реєстрація державним реєстратором здійснена з порушеннями вимог Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за №1127, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 6 вказаного Порядку державної реєстрації державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (пункті 9 вказаного Порядку державної реєстрації).

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав здійснюється перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (пункт 4 статті 18 вказаного Закону).

Згідно з Порядком до заяви про реєстрацію речових прав заявник подає документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду, свідоцтво тощо).

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину га його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації (пункт 18 Порядку державної реєстрації).

Отже, державний реєстратор повинен був встановити, що у заявника відсутні правовстановлюючі документи на майно (про набуття права власності на вбудовані приміщення), а також встановити факт внесення техніком КП «Архітектурно-планувальне бюро» недостовірних відомостей до технічного паспорту та відмовити Ужгородській міській раді у державній реєстрації речових прав на це майно.

Однак, державний реєстратор Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_4 внесла завідомо недостовірну інформацію до Державного реєстру речових прав щодо речових прав територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради на арку (проїзд) їх будинку.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 103823503 від 15.11.2017 року встановлено, що назву вулиці змінено з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 (розпорядження 3174 від 18.04.2016 року), вищевказане нежитлове приміщення належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради код (ЄДРПОУ 33868924, адреса м. Ужгород, пл. Поштова, 3), яке зареєстровано 26.09.2016 року.

Враховуючи вищевикладене, з метою подальшого досудового розслідування, у зв'язку із необхідністю проведення почеркознавчої експертизи підписів осіб, документів, що містяться у інвентарній справі будинку АДРЕСА_2 на підставі яких вищевказаним державним реєстратором було внесені відомості до державного реєстру речових прав Державного реєстру речових прав щодо речових прав територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради на арку (проїзд) вищевказаного будинку та беручи до уваги, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що документи інвентарної справи будинку АДРЕСА_2 в м. Ужгород, знаходяться у володінні Департаменту міського господарства, що за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, та у зв'язку із тим, що іншими способами встановити обставини, які необхідні для повного, об'єктивного і всебічного досудового розслідування вказаного кримінального провадження не має можливості, слідча вказує на необхідність отримання тимчасового доступу з можливістю вилучення оригіналів документів вищезазначеної інвентарної справи, які перебувають у володінні даної установи.

У судове засідання слідча слідчого відділу Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції Годованець К.С. не з'явилася, однак, надіслала на адресу суду клопотання про розгляд клопотання без її участі у порядку ч. 2 ст. 163 КПК України, зазначила, що клопотання підтримує та просить слідчого суддю його задовольнити.

За клопотанням слідчої розгляд клопотання проведено у порядку ч. 2 ст. 163 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Витягом з кримінального провадження № 12017070030003180, сформованим 22.12.2017 року, підтверджено, що органом досудового розслідування - Ужгородським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області здійснюється розслідування кримінального провадження за правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 358 КК України, відомості про яке 14.11.2017 року внесені до ЄРДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно з ч. 5 та ч. 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Частиною 3 ст. 132 КПК України визначено, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до документів, не допускається, якщо сторона кримінального провадження не доведе, що потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який ідеться в клопотанні.

За ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Статтею 98 КПК України визначено, що документи є речовими доказами, якщо вони були знаряддям вчинення злочину або містять відомості, які можуть бути використані як факт доказу чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Так, відповідно до ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

У відповідності до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні надати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що слідчим слідчого відділу Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Годованець К.С. доведено, що вказані у клопотанні документи, що перебувають у володінні Департаменту міського господарства, що за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні № 12017070030003180, необхідність їх виїмки спричинена потребами досудового розслідування у призначенні експертизи, в межах якої відповідні документи є об'єктами дослідження експертом, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 159-164, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Надати слідчому слідчого відділу Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшому лейтенанту поліції Годованець К.С., тимчасовий доступ до оригіналів документів інвентарної справи будинку АДРЕСА_2 в м. Ужгород, з можливістю їх вилучення, яка перебуває у володінні Департаменту міського господарства, що за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, з можливістю їх вилучення.

Наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів передбачені ст. 166 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області О.М. Світлик