Рішення № 71232251, 20.12.2017, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/4368/17

Номер провадження 2/229/1877/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 грудня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Петрова Є.В.

при секретарі Білик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної Державної адміністрації Донецької області, третя особа Новобахмутівська сільська рада Ясинуватського району Донецької області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

14 листопада 2017 р. до Дружківського міського суду звернувся ОСОБА_2, який діє за довіреністю в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування, третя особа по справі Новобахмутівська сільська рада Ясинуватського району Донецької області.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 19 червня 2005 року помер її чоловік ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 7,2 га, яка розташована на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області та належала йому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДН №0181509.

Вона подала заяву до ОСОБА_3 держконтори про прийняття спадщини, за якою була заведена спадкова справа за номером у Спадковому реєстрі №37876352.

Згідно відповіді Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, на підставі наказу Головного управління юстиції в Донецькій області від 18.11.2014 року №69/2 ОСОБА_3 державна нотаріальна контора перереєстрована за адресою: Донецька обл., м.Вугледар, вул.Трифонова,б.30, але фактично работу не розпочала. На даний час м.Ясинувата віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження на підставі Розпорядження КМУ від 07 листопада 2014 року №1085-р (в редакції №1276-р від 02.12.2015р.) та доступ до архиву ОСОБА_3 державної нотаріальної контори відсутній.

В теперішній час, в зв'язку з вказаними обставинами, вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та розпорядитись спадковим майном.

Просить визнати за нею право власності на на земельну ділянку площею 7,2 га, яка розташована на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, має цільове призначення – ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4, який помер 19 червня 2005 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи її повідомлено належним чином.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи його сповіщено належним чином, надав заяву із клопотанням про розгляд справи за його відсутністю та за участю адвоката ОСОБА_5, який діє на підставі договору про надання правової допомоги (а.с 28). Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи його повідомлено на лежним чином, надав заяву із клопотанням про розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи їх повідомлено належним чином.

Представник третьої особи Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи їх повідомлено належним чином. Надали заяву, в якій просять розглянути справу без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують (а.с. 34).

Суд вважає за можливим розглядати справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення по даній справі в порядку ст.ст.280,281ЦПК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач є дружиною ОСОБА_4, що підтверджується актовим записом № 5 від 17 травня 1990 року, зробленим Розівською сільрадою Ясинуватського району Донецької області (а.с.9).

Відповідно до актового запису № 15 від 21 червня 2005 року ОСОБА_4 помер 19 червня 2005 року (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 7,2 га, яка розташована на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області та належала йому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДН №0181509 ( а.с. 11).

17 листопада 2005 року у ОСОБА_3 державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу № 37876352 після смерті ОСОБА_4, але свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Відповідно до частини першоїстатті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина першастатті 1298 ЦК, частина десятастатті 67 Закону України «Про нотаріат»), тобто по цій справі свідоцтво про право на спадщину позивач мала отримати після 04 січня 2015 року.

Згідно частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до п. 4.9. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затвердженийнаказом Мінюсту України від 22.02.2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

На підставі наказу Головного управління юстиції в Донецькій області від 18.11.2014 року №69/2 ОСОБА_3 державна нотаріальна контора переміщена до міста Вугледар, але фактично дана держконтора не розпочала роботу на підконтрольній українській владі території та не здійснює свою нотаріальну діяльність. На даний час м.Ясинувата віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження на підставі Розпорядження КМУ від 07 листопада 2014 року №1085-р (в редакції №1276-р від 02.12.2015р.) та доступ до архиву ОСОБА_3 державної нотаріальної контори відсутній. Рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду із позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно. Вищезазначене підтверджується інформацією наданою Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області №М-363-1765 від 15.09.2017 року (а.с.15).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Тобто, повторне заведення в теперішній час спадкової справи органами нотаріату, які здійснюють свої повноваження на території, яка контролюється органами державної влади України, є неможливим.

Кабінетом Міністрів України 15 квітня 2015 року постановою № 210 затверджено Порядок реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, який визначає процедуру реєстрації у Спадковому реєстрі спадкових справ заведених на підставі статті91Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції». Проте зазначений Порядок не врегулював процедуру оформлення права на спадкування у разі, якщо спадкова справа заведена нотаріусом раніше і залишилася на території, на якій органи державної влади в теперішній час тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Суд вважає доведеним, що на теперішній час, позивач з незалежних від неї причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину та розпорядитися спадковим майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті319, частини першої статті321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

В порушення статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу Конвенції право власності позивача на спадкове майно порушено - через тимчасову окупацію окремих районів Донецької області, проведення на території Донецької області анти терористичної операції позивач з незалежних від неї причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права.

Відповідно до п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).

Антитерористичну операцію розпочато Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операціїце час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На теперішній час рішення про завершення проведення антитерористичної операції на території Донецької області не прийнято.

Тобто, антитерористична операція на території Донецької області триває вже більше трьох років і строки її закінчення є непередбачуваними, не виключено, що вона буде проводитися ще тривалий час.

Суд вважає, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

Судом встановлено, що крім позивача, інших спадкоємців не має.

ОСОБА_4 28 вересня 1996 року за розпорядження м ОСОБА_3 районної адміністрації Донецької області від 24.06.1996 р. було видано Сертифікат на право на земельну ділянку (пай) в розмірі 7,2 га , яка перебувала у колективній власності КСП ім.Кірова (а.с.11, 24).

Відповідно до ч. 1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно із ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п.3.5. Інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за позивачем необхідно визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 19 червня 2005 року, на земельну ділянку площею 7,2 га, яка розташована на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області та належала йому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДН №0181509.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Тобто, враховуючи вищезазначене, можно дійти висновку, що позивач може захистити та відновити своє право тільки в судовому порядку.

Суд, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10-13, 76-80, 259, 263-265, 268, 273, 280-284,289 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної Державної адміністрації Донецької області, третя особа Новобахмутівська сільська рада Ясинуватського району Донецької області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: бул. Шевченко, буд.5, кв. 10, м.Авдіївка, Донецька область, право власності на земельну ділянку площею 7,2 га, яка розташована на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, має цільове призначення - ведення товарно сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4, який помер 19 червня 2005 року, та право на земельну ділянку(пай) отримав на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДН №0181509, виданий на підставі розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації №325 від 24.06.1996 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Є. В. Петров