Ухвала суду № 71230607, 21.12.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/69764/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М.,

при секретарі Войтюк О.С.,

за участю прокурора: Долбещенкова Д.О.,

захисника: Стеренчука Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника ТОВ "Іст Лоуд Груп" адвоката Стеренчука Р.П. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/38931/17-к від 07.07.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабаня В.М. надійшло клопотання захисника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Лоуд Груп» про скасування арешту майна, а саме: коштів, які знаходяться на поточних рахунках ТОВ «Іст Лоуд Груп» (код ЄДРПОУ 37017486) № 26006010079561, які відкриті в АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), що розташований за адресою: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, який було накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2017 року у справі № 757/38931/17-к.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 07.07.2017 р. у справі № 757/38931/17-к слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Васильєвою Н.П. постановлено ухвалу, якою накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Іст Лоуд Груп» у безготівковому вигляді, що знаходяться у банківській установі АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313): № 26006010079561. Захисник посилається на те, що арешт на означені грошові кошти, які знаходяться на безготівковому рахунку, накладено безпідставно, а ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно не містить відомостей та обґрунтування, доказів того, що грошові кошти ТОВ «Іст Лоуд Груп» є предметом незаконної діяльності і можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Крім цього, посилається на те, що арешт накладено на всі грошові кошти, які знаходяться на рахунку без визначення суми грошових коштів та без вказівки щодо арешту коштів в сумі, яка надійшла від контрагентів, зазначених в ухвалі, що свідчить про не співмірність вжитих заходів, як і арешт в частині заборони здійснення видаткових операцій. Захисник вказує, що службовим особам підприємства підозра не пред'явлена, а підприємство, у зв'язку із арештом коштів на банківських рахунках та забороною здійснення видаткових операцій позбавлене права здійснювати фінансово-господарську діяльність.

За вказаних обставин вважає, що арешт накладений без наявних на те правових підстав та просить його скасувати.

В судовому засіданні захисник ТОВ «Іст Лоуд Груп» вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотань заперечував, посилаючись на правомірність накладення арешту слідчим суддею.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходь до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000001079 від 07.04.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

07.07.2017 року в рамках даного кримінального провадження, у справі № 757/38931/17-к слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, постановлено ухвалу, якою накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться у банківській установі АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313): ТОВ «Науково-Виробниче Підприємство Укрпромвпровадження», № 26002010058304, № 26050000000002, ТОВ «Локомотивремсервіс», № 26052000000000, №26001010079555, ТОВ «Маркетінвестгруп», № 26003010079564, ТОВ «Іст Лоуд Груп» № 26006010079561 та зупинено видаткові операції по вказаним рахункам на грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на вказані рахунки, а також заборонити розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться у наступній банківській установі на вказаних рахунках зазначених суб'єктів господарювання та грошовими коштами, які надходитимуть на зазначених поточних рахунках за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходитимуть, а також зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять в адресу зазначених суб'єктів господарювання та які вже знаходяться на зазначених банківських рахунках за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати та Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказане клопотання подані належними особами, виходячи з матеріалів, долучених до нього та у спосіб, визначений КПК України.

Правові підстави для накладення арешту на майно визначені ст. 170 КПК України.

Так, згідно вказаної норми закону арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, SeriesAN 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав контрактної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73 Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n.50, Series AN 98).

Захисник обґрунтовує свою вимогу тим, що арешт на означені грошові кошти, які знаходяться на безготівкових рахунках накладено безпідставно, а грошові кошти ТОВ «Іст Лоуд Груп» не можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Стороною обвинувачення доказів на спростування означених доводів клопотання та наданих матеріалів, не надано. Не надано стороною обвинувачення доказів на спростування доводів щодо законності джерел отримання грошових коштів, арешти з яких просять зняти їх володільці, а відтак не доведено ознак, передбачених ст. 167 КПК України щодо майна, арешти з якого просять зняти їх володільці.

При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Іст Лоуд Груп» і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв'язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру та щодо ТОВ «Іст Лоуд Груп», як юридичної особи, провадження не здійснюється, цивільний позов до вказаного товариства не пред'явлено.

Відтак, майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, визначним ст. 98 КПК України, не відповідає критеріям ст. ст. 96-2 КК України, крім цього не перебуває у власності підозрюваного, або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації.

Таким чином, на даній стадії кримінального провадження відсутні підстави для накладення арешту на вказане майно, визначені ст. 170 КПК України, а також не доведено наявність ризиків, визначених вказаною нормою закону для подальшого продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт на спірне майно, слідчий суддя приходить до висновку про не співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а, отже, обґрунтованість клопотання захисника ТОВ «Іст Лоуд Груп» та необхідність скасування накладеного арешту.

Керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309, 372, ст.392, ст.532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт та заборону розпоряджатися коштами, що накладені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/38931/17-к від 07.07.2017 року на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться у банківській установі АТ "Укрексімбанк" (МФО 322313): ТОВ "Іст Лоуд Груп" №26006010079561.

Ухвала оскарженю не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 26.12.2017 року о 14.15 год.

Слідчий суддя: В.М.Карабань