Ухвала суду № 71230018, 22.12.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13713/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю прокурора Щебетуна Ю.В., розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Шаламова П.В. про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017100040011602 від 18.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Щебетуном Ю.В. та обґрунтоване тим, що 18.08.2017 приблизно о 11 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, здійснив розбійний напад на приміщення фінансової установи «Кредит кафе», де під погрозою предметом схожим на ніж заволодів грошовими коштами в сумі 14179 гривень 51 копійка, чим завдав матеріальної шкоди ТОВ «Партнер Фінанс».

Крім того, 01.09.2017 приблизно о 12 годині 28 хвилин ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, здійснив розбійний напад на приміщення фінансової установи «Кредит кафе», де під погрозою предметом схожим на ніж заволодів грошовими коштами в сумі 6979 гривень 00 копійок, чим завдав матеріальної шкоди ТОВ «Партнер Фінанс».

30.10.2017 приблизно о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, здійснив розбійний напад на приміщення фінансової установи «Кредит кафе», де під погрозою предметом схожим на ніж заволодів грошовими коштами в сумі 1147 гривень 26 копійок, чим завдав матеріальної шкоди ТОВ «Партнер Фінанс».

12.12.2017 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України.

12.12.2017 в період часу з 08 год. 55 хв. по 09 год. 20 хв. слідчим при проведенні огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, було вилучено поліетиленовий пакет з особистим одягом підозрюваного ОСОБА_4, який останній добровільно надав для огляду.

В ході огляду даного пакету всередині було виявлено наступні речі, які в подальшому було вилучено: сорочка білого кольору з довгим рукавом в клітинку зі смугами темно-синього кольору; куртка чорного кольору з капюшоном; куртка бежевого кольору; спортивні штани чорного кольору зі значком марки «Nike» білого кольору; бейсболка темно-синього кольору зі значком марки «Nike» білого кольору; кросівки темно-синього кольору марки «Adidas».

Даний факт, на думку заявника, підтверджує причетність ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення, оскільки у даний одяг підозрюваний був одягнений під час скоєння ним вищевказаних злочинів.

12.12.2017 вилучені в ході огляду речі визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню, а тому заявник просить накласти на нього арешт з підстави передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

В свою чергу, враховуючи положення ст.ст. 22, 26, 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглядати дане клопотання у відсутність інших учасників процесу, тож дослідивши надане клопотання на відповідність КПК України кримінальне провадження, заслухавши думку прокурора, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом, згідно постанови від 12.12.2017.

При цьому, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не єпропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Тож, слідчий суддя погоджується з висловленою у судовому засіданні думку заявника про те, що необхідно накласти арешт на майно в частині на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони розпорядження, користування на майно, яке було вилучено 12.12.2017 в період часу з 08 год. 55 хв. по 09 год. 20 хв., при проведенні огляду за адресою АДРЕСА_2, а саме: сорочки білого кольору з довгим рукавом в клітинку зі смугами темно-синього кольору; куртки чорного кольору з капюшоном; куртки бежевого кольору; спортивних штанів чорного кольору зі значком марки «Nike» білого кольору; бейсболки темно-синього кольору зі значком марки «Nike» білого кольору; кросівок темно-синього кольору марки «Adidas».

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти наслідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Шаламова П.В. та прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Щебетуна Ю.В.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Визначити час проголошення повного тексут ухвали - 09: 45 год. 26.12.2017.

Слідчий суддя: О.В. Бірса