Рішення № 71223707, 26.12.2017, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2425/17

Номер провадження 2/573/904/17

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2017 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Кліщ О.В., за участю секретаря Сітало Ю.С., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу охорони здоровя Миколаївської селищної ради,- про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу охорони здоровя Миколаївської селищної ради, - про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що він працював на посаді в.о. заступника начальника відділу охорони здоровя Миколаївської селищної ради з 07.04.2017 року та був звільнений з займаної посади 20.10.2017 року в порядку п.1 ст. 36 КЗпП України.

При звільненні відповідач відповідно до ст. 116 КЗпП України не провів з ним у день звільнення розрахунок по заробітній платі і лише 08 листопада 2017 року відповідач остаточно розрахувався по заробітній платі, але з затримкою на 13 робочих днів. За таких обставин з підстав ст. 117 КЗпП України позивач вважає наявним у нього права на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

В ході судового засідання позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні визнав повністю позовні вимоги.

Вислухавши пояснення позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши в повному обсязі письмові докази у справі, суд прийшов до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог з огляду на наступні встановлені судом обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 20 жовтня 2017 року був звільнений на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Ст. 116 КЗпП України передбачено, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В судовому засіданні встановлено, що на день звільнення роботодавець не виконав свого обовязку, передбаченого ст.ст.47,116 КЗпП та не провів виплату всіх належних позивачеві сум в день звільнення.

Згідно із ч. 1ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

З підставі ст. 117 КЗпП України позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Правила здійснення відповідного розрахунку середнього заробітку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого1995 року № 100 (далі - Порядок).

П. 8 розділу VІ цього Порядку передбачено, що нарахування виплат,що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Таким чином, нарахування загальної суми середнього заробітку обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів у розрахунковому періоді згідно норм тривалості робочого часу.

Ст. 117 КЗпП України чітко визначає, що при відсутності спору про розмір належних звільненому працівникові сум, його середній заробіток виплачується за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Дана норма є однозначною, двоякому трактуванню не підлягає і висновки Верховного Суду України про застосування даної норми права у іншому значеннівідсутні.

Ухвала ВСУ від 15 червня 2016 року № 388/1486/15-ц стосується правильності визначення середньоденного заробітку працівника, який має враховуватись при обчисленні компенсації, передбаченої ст. 117 КЗпП України, і не містить висновків щодо особливостей визначення періоду, за який має стягуватися така компенсація.

Представник відповідача з розрахунком заборгованості погодився повністю.

Відповідно до щорічного розрахунку норм тривалості робочого часу, у розрахунковому періоді з 20 жовтня 2017 року по 08 листопада 2017 року, тобто по день фактичного розрахунку, визначено 13 робочих днів.

За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 1934 грн. 92 коп. ( 13 робочих днів х 148 грн. 84 коп. середньоденної заробітної плати = 1934 грн. 92 коп.).Питання про судові витрати суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4, 11,76,141,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.115, 116,117 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділу охорони здоровя Миколаївської селищної ради,- про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу охорони здоровя Миколаївської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1934 ( одна тисяча девятсот тридцять чотири) грн. 92 коп.

Стягнути з Відділу охорони здоровя Миколаївської селищної ради в дохід держави судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя