Ухвала суду № 71219305, 21.12.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 169/383/17 Провадження №11-кп/773/480/17 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ч. 3 ст. 185 ККУкраїни Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Клока О.М.,

суддів Борсука П.П., Подолюка В.А.,

з участю секретаря Білоуса І.Л.,

прокурора Грицюка Р.П.,

захисника Прадищука М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на вирок Любомльського районного суду Волинської області від 18 липня 2017 року, яким -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився м. Єкатеринбург Російської Федерації, проживає по АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, одружений, не працює, раніше судимий: 14.07.2008р. Червоноградським міським судом Львівської області за ст. 198 КК України до 4 місяців арешту, 23.09.2008р. Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 06.08.2010р. звільнений умовно-достроково на 11 місяців 11 днів, 30.03.2011р. Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, 01.11.2012 р. звільнений умовно-достроково на 3 місяці 27 днів, 08.11.2013 р. Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, 08.04.2016 р. звільнений умовно-достроково на 1 рік 7 днів; 06.02.2017р. Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 71 до 2 років позбавлення волі,

визнаний винним за ч.3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.02.2017 р. остаточне покарання ОСОБА_2 призначено у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено рахувати з 24 травня 2017 року.

Зараховано ОСОБА_2 в строк відбуття покарання строк його тримання під вартою з 24 травня 2017 року по 18 липня 2017 року включно та з 24 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вироком вирішено питання про речові докази.

В С Т А Н О В И В

Згідно вироку суду, ОСОБА_2:

- 27.01.2017р., близько 05 год. 30 хв., по АДРЕСА_2, через незамкнені вхідні двері, проник в приміщення літньої кухні, звідки повторно таємно викрав алюмінієву каструлю об'ємом 30 літрів, вартістю 350 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на зазначену суму.

- Він же, 27.01.2017р., близько 06 год. , по АДРЕСА_3, проник через незамкнені двері до житлового будинку ОСОБА_4, звідки повторно таємно викрав належні останньому барсетку вартістю 100 грн. з гаманцем вартістю 75 грн. та готівкою в сумі 200 грн., а також належну ОСОБА_5 барсетку вартістю 200 грн., в якій знаходився гаманець вартістю 150 грн. та кошти в сумі 400 грн., 35 Євро, 50 польських злотих, чим заподіяв ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 375 грн., ОСОБА_5 на загальну суму 2103,85 грн.

- Він же, 31.01.2017 р., близько 03 год., по АДРЕСА_4 з метою таємного викрадення чужого майна проник через незамкнені вхідні двері в приміщення гаража на території господарства ОСОБА_6, звідки таємно повторно викрав електричну ланцюгову пилу «Дніпр -М», та два електричних подовжувачі довжиною 25 метрів кожен, загальною вартістю 2400 грн.

- Він же, 31.01.2017 р., близько 03 год.30 хв., по АДРЕСА_5, пройшов на огороджену територію господарства ОСОБА_7, і через незамкнені вхідні двері проник в приміщення гаража, звідки таємно повторно викрав ручну фрезу по дереву марки «TOYA», вартістю 800 грн.

- Він же, 31.01.2017р., близько 03 год.50 хв., по АДРЕСА_6, з метою таємного викрадення чужого майна проник на огороджену територію господарства ОСОБА_8, звідки таємно повторно викрав розміщені біля будинку санки марки «Piccolino», вартістю 900 грн.

У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого, безпідставного та невмотивованого призначення надто суворого покарання. Зазначає, що судом при постановлені вироку та обрані виду і міри покарання підсудному порушено вимоги ст.65 КК України. Посилається на те, що судом не в повній мірі враховано його особу, ряд пом'якшуючих обставин. Просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінити, призначити, як можна зрозуміти зі змісту самої скарги, менш суворе покарання.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, прокурора, який апеляційну скаргу заперечив та просив залишити вирок без змін, захисника та обвинуваченого, які, кожен зокрема, апеляційну скаргу просили задовольнити, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчинені злочину, за який його засуджено, обґрунтовано зроблений судом, що по суті в апеляційній скарзі не заперечується.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.185 ч.3 КК України є правильною і також не оскаржується.

Твердження обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого через тяжкість покарання є безпідставними.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону.

Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких і складається з п'яти епізодів, дані про особу винного, а саме, те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання реально, посередньо характеризується по останньому місцю відбування покарання, знову вчинив умисний корисливий злочин, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, збіг тяжких сімейних і матеріальних обставин, а обставин, що обтяжують покарання, не встановлено, і це не оспорюється в апеляційних скаргах.

Врахувавши ці та інші обставини справи, зокрема і ті, на які посилається в апеляції обвинувачений, в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відбуття покарання останнім реально, разом з тим, знайшов за можливе і необхідне призначити остаточне покарання шляхом часткового складання покарань.

Обране судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

Доводи ОСОБА_2, які наведені в апеляційні скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Любомльського районного суду Волинської області від 18 липня 2017 року щодо нього - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді