
н\п 2/490/2184/2017 Справа № 490/14200/13-ц
Центральний районний суд м. Миколаєва
_____________
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
19 грудня 2017 р. Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі Шевельовій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №002-1478-270807 від 27.08.2007 року у розмірі 10983,26 грн.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутності та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач до судового засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та у задоволенні позову просив відмовити, надавши заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
Обставини справи, встановлені судом.
27.08.2007 року Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта») та фізична особа - резидент України ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 002-14978-270807.
Відповідно дост. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Відповідно до ч. 2ст. 638 ЦК України, Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з п. 1.2 вищевказаного Договору, Позивач відкриває Відповідачу картковий рахунок № 26257901101969 в національній валюті України - гривні.
Банк надає Держатель Кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, що передбачені п. 1.3 кредитного Договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30000,00 грн. та на день укладання кредитного Договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000,00 грн. банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не укладається.
Відповідно до п. 1.5 кредитного Договору кредитні кошти та власні кошти держателя картки використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у субєктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобовязань перед банком за Договором, та вчинення інших операцій, передбачених Договором.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя.
Згідно п. 2.5 Кредитного договору, держатель картки зобовязаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, в розмірі, визначеному «Тарифами», а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць, у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або Овердрфтом та процентів за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відкривши відповідачу картковий рахунок № 26257901101969 в національній валюті Україні - гривні, та встановивши ліміт Кредитної лінії у розмірі 3000,00 грн.
Відповідач скористався Кредитною лінією, але станом на 22.10.2013 року не виконував належним чином зобов'язання за Договором, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 10983,26, яка складається з:
- тіло кредиту 3587,42 грн.
- прострочене тіло кредиту 0,00 грн.;
- заборгованість за відсотками 2998,18 грн.;
- заборгованість за комісіями 4397,66 грн.
Відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, надано відповідне письмове обґрунтування.
Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина другастатті 258 ЦК Українипередбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ятастатті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
В свою чергу, пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
В своїй прецедентній практиці Європейський Суд звертає увагу, що строки позовної давності «слугують декільком важливим цілям, зокрема вони забезпечують правову визначеність і остаточність, захищають потенційних відповідачів від задавнених вимог, яким було б важко протистояти, і запобігають несправедливості, що могла б виникати, якби суди мусили ухвалювати рішення стосовно подій, які мали місце в далекому минулому, і на підставі доказів, які вже могли б стати ненадійними й неповними з плином часу» (наприклад рішення Європейського Суду у справі «Stubbings and Others v. The United Kingdom, no. 22083/93, § 51»).
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України). Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 22 жовтня 2014 року по цивільній справі № 6-127 цс14.
В свою чергу, Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 09 листопада 2016 року розглянув справу 6-1554цс16, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.
За змістом частини першоїстатті 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Відповідно до частини першоїстатті 264 ЦК Україниперебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьоїстатті 264 ЦК Українипісля переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
При цьому, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданої позивачем разом із позовною заявою, останній платіж здійснений відповідачем 13.05.2010 року в сумі 250,00 грн., до суду позивач звернувся 03.12.2013 року (дата надходження позовної заяви до канцелярії суду), тобто, вже за межами строків позовної давності.
Відповідно до ч. 4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити за спливом позовної давності.
На підставі , ст. ст.10-12, 76-81, 263-265,354-355 ЦПК України , суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити у зв'язку із спливом позовної давності.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 354-355 ЦПК України
Суддя Н.П. Черенкова
Судове рішення № 71218020, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 19.12.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/14200/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: