Рішення № 71217845, 21.12.2017, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/531/17

Провадж.№ 2/481/265/2017

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.2017 року Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі головуючої судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

10.05.2017 року представник ПАТ КБ«Приват Банк»ОСОБА_4 звернувся до суду з цивільним позовом, за яким просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.02.2011 року, у сумі 11460,92 гривень, а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, однак напередодні направив до суду письмову заяву в якій просив справу слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити і не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 при судовому розгляді справи предявлений до ОСОБА_3 позов не визнав, пояснив, що останній дійсно взяв у 2011 році позику в банку, але в січні 2015 року він її повністю погасив. Згодом в листопаді 2016 року до ОСОБА_3 зателефонував представник банку і повідомив йому про існування боргу за вказаним кредитом у розмірі 300 грн., який необхідно сплатити. Він сплатив кошти у вказаному розмірі і був цілком упевнений, що заборгованість за його кредитом вже цілком погашена. Вважає, що позивач за спливом загальних і спеціальних строків позовної давності безпідставно звернувся до суду з вказаним позовом, оскільки про існування порушеного права йому було відомо ще в січні 2015 року.

Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

02.02.2011 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № б/н про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 6).

Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Умови) позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту. У разі невиконання зобов'язання за Договором, на вимогу Банку відповідачка зобов'язалась достроково виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), і оплатити винагороду Банку (а.с. 6-29).

При цьому, згідно положень п. 2.1.1.7.6 вказаних Умов, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Умови) позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов'язання за Договором, на вимогу Банку відповідачка зобов'язалась достроково виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), і оплатити винагороду Банку (а.с. 6-29).

При цьому, згідно положень п. 2.1.1.7.6 вказаних Умов, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Однак, відповідач частково погашав кредит і відсотки лише до 30.12.2016 року, а в подальшому взагалі перестав проводити будь-яке погашення, у звязку з чимстаном на 31.03.2017року, за наданим позивачем розрахунком (а.с. 4-5), у нього виникла заборгованість по поверненню кредиту у сумі 11460,92 грн., з яких:

1.заборгованість за тілом кредитом2124,53 грн.;

2.заборгованість за відсотками за користування кредитом 8314,44 грн.;

4. штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов: фіксована частина500,00 грн., процентна складова521,95 грн.

Відповідно частин 1, 3 ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

До того ж, ч. 2 ст. 1050 цього жКодексу та пунктами 2.1.1.5.5-2.1.1.5.6. Кредитного договору передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.

Виходячи з вимог статей526і527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що з 30.12.2016 року відповідач не тільки перестав погашати заборгованість, але й не отримував грошові кошти з карткового рахунку. Отже, свій кредитний ліміт він не збільшував (а.с. 4-5). Між тим, не зважаючи на вказане, ОСОБА_2, помилково керуючись п.п.1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору та п. 3 наказів № СП-2014-6915682 від 18 червня 2014 року та № СП-2015-6552838 від 18 лютого 2015 року, двічі після 24.06.2014 року, а саме з 1 вересня 2014 року та з 1 квітня 2015 року в односторонньому порядку безпідставно збільшував процентну ставку, про що повідомляв відповідача шляхом використання офіційного сайту Банку www.privatbank.uaта шляхом направлення їй SMS повідомлень.

Згідно наданого Банком розрахунку, проценти за користування кредитом складали: з 02.02.2011 року до 31.12.2012 року 36 (ставка 3 % в місяць по кредитним операціям), з 01.01.2013 року до 29.08.2014 року 30 % річних (ставка 2,5% в місяць); в період з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року - 34,80 % річних (ставка 2,9 в місяць); в період з 01.04.2015 року 43,20 % (ставка 3,6 % в місяць).

Разом з тим, відповідно до положеньст. 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Отже, незважаючи на те, що пунктами 1.1.6.1 та 1.1.6.2 кредитного договору передбачено право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів за користування кредитом, таке збільшення, з огляду на вказані приписи ч. 3ст. 1056-1 ЦК Українита зазначені обставини справи, є нікчемним.

Більш того, після 30.12.2016 року відповідач не збільшував розмір свого кредиту, і як видно з розрахунку боргу ОСОБА_3 виконаного позивачем, станом на 31.03.2017 року заборгованість по тілу кредиту становила 2057,98 грн., а тому саме ця сума повинна залишатися незмінною, проте позивачем безпідставно визначено розмір заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2124,53 грн.

При цьому, відсотки за користування кредитом повинні були нараховуватися Банком за період з 31.12.2016 року по 31.03.2017 року (91 день), виходячи із 36 % річних.

Відтак, суд не може прийняти як належні докази, надані Банком розрахунки заборгованості процентів за користування кредитом у розмірі 8314,44 грн., процентній складовій штрафу у розмірі 521,95 грн. та загальної заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача у сумі 11460,92 грн.

В дійсності, розмірзаборгованості за відсотками у ОСОБА_3 перед Банком станом на 31.03.2017 року становить6447,74 грн. {(2057,98 грн. х 36 % : 360 днів х 91 день) + 6447,44 грн.} (де: 2057,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 91 - кількість днів, за яку нараховуєтьсязаборгованість, тобто з 31.12.2016 року по 31.03.2017 року; 6447,44 грн.- раніше нараховані відсотки за користування кредитом).

Розмір штрафів становить934,64 грн., з яких 500 грн. - фіксована частина, 434 грн. 64 коп. - процентна складова, яка розраховується за формулою: (заборгованість за тілом кредиту + заборгованість за процентами) х 5% = {(2057,98 грн. + 6634,72 грн.) х 5%}.

Посилання представника відповідача на сплив спеціальної та загальної позовної давності як на підставу відмову від позову, суд знаходить необґрунтованою з огляду на наступне.

Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістомст. 261 ЦК Українипочаток перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

Як вбачається із змісту п. 2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань повністю чи у визначеній банком частині у випадку невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим договором.

Право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбаченост. 1050 ЦК України.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Як вже зазначалося раніше, відповідач згідно даних виписки з його карткового рахунку востаннє вносив платіж в рахунок погашення боргу 30.12.2016 року, а відтак, ні загальний термін для сплати загальної заборгованості за кредитом та відсотками, який в силу вимог ст. 257 ЦК України, складає три роки, ні спеціальний строк позовної давності щодо вимог про сплату штрафів згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, на день предявлення банком позову (10.05.2017 року), не сплили.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за Договором від 02.02.2011 року, станом на 31.03.2017 року, становить 9627,34 грн., яка складається з: 2057,98 грн. - заборгованості за кредитом; 6634,72 грн. - заборгованості по відсоткам; 934,64 грн. штрафів, з яких 500 грн. - фіксована частина і 434,64 грн. - процентна складова.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.02.2011 року знайшли підтвердження при судовому розгляді лише у розмірі 9627,34 грн., а тому позов підлягає частковому задоволенню

Крім цього, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача також належить стягнути на користь позивача судові витрати понесені останнім на оплату судового збору, але пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому, оскільки позов підлягає задоволенню лише на 84% від заявлених вимог, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1344 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст.2,76,82,83,258-259,263-265,268, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2на користьПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) суму боргу за кредитним договором № б/н від 02.02.2011 року у розмірі 9627 (девять тисяч шістсот двадцять сім) гривень 34 копійки та частину сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1344 (одної тисячі триста сорок чортири) гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області безпосередньо протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного його тексту.

Суддя