Ухвала суду № 71217064, 22.12.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 139/267/15-к Провадження №11-кп/772/612/2017

Категорія: крим. Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді: Нешик Р.І.

суддів: Бурденюка С.І., Дедик В.П.

при секретарі: Олійник Т.П.

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

розглянув 22 грудня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження №120150000000019 за апеляційними скаргами прокурора, адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та самого обвинуваченого на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого;

засуджено за ч.4 ст.187, п.п.6, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.70 КК України до довічного позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Вирішено питання із речовими доказами та судовими витратами.

За участю прокурора: Кузьміна С.В.

В С Т А Н О В И В :

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 08 січня 2015 року приблизно о 19 годині, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою придбання алкогольних напоїв прийшов до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкав за адресою: с. Обухів Мурованокуриловецького району Вінницької області вул. Привокзальна,19, постукав у вікно. На стук з будинку вийшов ОСОБА_4, і на пропозицію ОСОБА_2 продати спиртні напої відповів відмовою. Усвідомлюючи, що потерпілий є особою похилого віку і не може чинити йому суттєвий опір, діючи з раптово виниклим умислом на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, вчинив розбій, а саме: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, з застосуванням молотка. При цьому, обвинувачений ОСОБА_2, з метою реалізації умислу на заволодіння майном ОСОБА_4, приклавши зусилля, відкрив вхідні двері, які потерпілий намагався закрити, заштовхав останнього у веранду, де побачив молоток, що знаходився на підлозі біля дверей, взяв його в праву руку і, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, спрямованих на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілого з корисливих мотивів, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс молотком удар в потиличну ділянку голови ОСОБА_4, в результаті чого останній впав на підлогу, а ОСОБА_2 лежачому на підлозі ОСОБА_4 наніс ще біля восьми ударів в потиличну ділянку голови. Продовжуючи злочинний умисел на заволодіння майном потерпілого, ОСОБА_2 пройшов в будинок і в одній із житлових кімнат, виявив гроші в сумі 183грн, мобільний телефон марки "Нокіа" з зарядним пристроєм вартістю 200грн, з телефону ОСОБА_4 декілька разів телефонував ОСОБА_5, при цьому побачив, що ОСОБА_4 рухається та подає ознаки життя. Тоді ОСОБА_2, доводячи до кінця свої дії, спрямовані на умисне протиправне позбавлення життя потерпілого з корисливих мотивів, наніс ОСОБА_4 приблизно десять ударів молотком в голову та обличчя, перемістив його в одну з кімнат будинку, накрив покривалом. Після цього обвинувачений забрав гроші, мобільний телефон, зарядний пристрій до телефону, поклав їх у кишеню куртки, замкнув будинок та покинув місце події.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер на місці.

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.

15 січня 2015 року, приблизно о 9 годині, перебуваючи в м. Бар Вінницької області на вулиці Коцюбинського, спостерігаючи за будином №6, зрозумів, що в будинку одиноко проживає жінка похилого віку, Ґудзь Л.Я., ІНФОРМАЦІЯ_4. Підбурюваний жагою особистої наживи та незаконного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, в проміжок часу, коли потерпіла залишила будинок і пішла до сусідів, ОСОБА_2 усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно проникнути в будинок і заволодіти належними потерпілій грошовими коштами. З цією метою ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, через незамкнені двері таємно проник в житловий будинок, де в одній із кімнат викрав грошові кошти в сумі 85 гривень, а коли залишав будинок, був виявлений потерпілою, яка несподівано для ОСОБА_2 увійшла до будинку.

Будучи виявленим ОСОБА_6 на місці викрадення грошей, обвинувачений ОСОБА_2, розуміючи, що потерпіла є єдиною перешкодою його наміру заволодіти та утримати викрадене, а також не бути викритим перед іншими особами, не відмовився від свого злочинного умислу заволодіти майном потерпілої та подолати її опір, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що потерпіла є особою похилого віку і не може чинити йому суттєвий опір, напав на ОСОБА_6, затягнув її в будинок та застосував насильство, яке є небезпечним для життя потерпілої в момент заподіяння, поєднане з застосуванням сокири.

Так, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, направлених на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій з корисливих мотивів, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись в коридорі веранди будинку Ґудзь Л.Я., обвинувачений ОСОБА_2 схопив сокиру, яка знаходилась на тумбочці біля стіни, та, утримуючи сокиру в правій руці, умисно наніс один удар обухом сокири в область тімяної частини голови потерпілої, внаслідок чого остання впала на підлогу, та будучи при свідомості, стала кричати і кликати на допомогу. Обвинувачений ОСОБА_2, доводячи до кінця свої дії, спрямовані на умисне протиправне позбавлення життя Ґудзь Л.Я. з корисливих мотивів, обухом цієї ж сокири наніс ще приблизно три удари потерпілій в область потиличної ділянки голови справа, накрив потерпілу килимком, сокиру заховав в одній з кімнат на дивані та залишив будинок.

У результаті отриманих тілесних ушкоджень Ґудзь Л.Я., померла на місці події.

Викрадені гроші ОСОБА_2 витратив на власні потреби.

До початку розгляду апеляційних скарг захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи обвинуваченому ОСОБА_2, посилаючись, що при проведенні амбулаторної експертизи не були враховані відомості щодо психічного стану обвинуваченого, які були надані захиснику матірю обвинуваченого після розгляду кримінального провадження в місцевому суді.

Заслухавши думку обвинуваченого, підтримавшого заявлене клопотання; державного обвинувача, який просив задовільнити клопотання захисника, посилаючись, що із врахуванням додаткових довідок, які стосуються психічного стану обвинуваченого, він потребує тривалого, а не амбулаторного, спостереження спеціалістів-психіатрів в умовах стаціонару, дослідивши доводи клопотання та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання захисника обвинуваченого із наступних підстав.

Після оголошення ОСОБА_2 підозр у скоєнні особливо тяжких злочинів, зважаючи на обставини вчиненого, особу підозрюваного, тяжкість вчиненого, незважаючи на не перебування його на обліку у лікаря-психіатра, за постановою слідчого від 23.01.2014 відносно нього була призначена амбулаторна судово-психолого-психологічна експертиза, проведення якої було доручено експертам судово-психіатричного відділення Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка ОСОБА_7.

Експертам для проведення раніше амбулаторної експертизи в якості відомостей, що стосувались психічного стану ОСОБА_2 надавались: характеристика із місця проживання, висновок судово-медичної експертизи щодо невиявлення у обвинуваченого тілесних ушкоджень та довідки центральної районної лікарні про не перебування ОСОБА_2 на обліках у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога, на підставі чого були дані висновки (т.2 а.с.217-224), які не встановили розладів психічного стану обвинуваченого на час скоєння ним правопорушень та при проведенні експертних досліджень.

Адвокатом до кримінального провадження були долучені додаткові довідки, отримані від матері обвинуваченого, що стосуються психічних відхилень, які були виявлені при проходженні медичної комісії в Барсько-Мурованокуриловецькому військоматі в 2011-2012 роках. В результаті оглядів в психіатричному кабінеті ЦРЛ йому було видане направлення для добровільної госпіталізації з метою проведення стаціонарної військової експертизи для підтвердження чи спростування встановленого діагнозу, повязаного із психічним розладом.

В результаті відсутності відомостей про проходження експертизи в 2013 році ОСОБА_2 був знятий із-під нагляду лікаря психіатра ЦРЛ про що вони повідомили своєю довідкою від 13.02.2017.

Зважаючи, що ОСОБА_2 скоєні особливо тяжкі злочини та проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи відбувалось за відсутності додатково залучених відомостей, які стосуються його психічного стану, суд визнав за необхідне призначити ОСОБА_2 проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Вирішення його кримінального провадження залежить від визначення його психічного стану на час вчинення протиправних діянь. З тим, щоб виключити будь-які сумніви щодо спроможності обвинуваченого усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності, суд визнав за необхідне здійснити більш тривале ніж амбулаторне спостереження та дослідження особи обвинуваченого на строк не більше 2-х місяців, а тому призначив проведення стаціонарної психіатричної експертизи на вирішення якої поставив питання, зазначені адвокатом в клопотанні.

Проведення експертизи було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, куди направлялися матеріали кримінального провадження ОСОБА_2 в 7 томах.

Однак, дана експертиза не була проведена, дана установа не увійшла в перелік установ, в яких проводяться стаціонарні судово-психіатричні експертизи особам, які тримаються під вартою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 26.06.2017 №722 «Про організацію служби судово-психіатричної експертизи».

У Хмельницькій обласній психіатричній лікарні №1 вказана експертиза не була проведена, оскільки була знята охорона відділення судово-психіатричних експертиз, а тому обвинувачені, які знаходяться під вартою, для проведення судово-психіатричних експертиз установою не приймаються.

Таким чином, необхідно направити матеріали кримінального провадження для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи до комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», яка входить до переліку установ, в яких проводяться стаціонарні судово-психіатричні експертизи особам, які тримаються під вартою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 26.06.2017 №722 «Про організацію служби судово-психіатричної експертизи».

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.404, 405, 509 КПК України апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Задовільнити клопотання адвоката ОСОБА_3 про проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити стаціонарну судово-психіатричну експертизу.

На вирішення експертів поставити питання:

1.Чи був здатний ОСОБА_2 08.01.2015 та 15.01.2015, з урахуванням рівня її розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?

2.Чи хворів ОСОБА_2 на будь-які форми психічних захворювань станом на 08.01.2015 та 15.01.2015 та на момент проведення експертизи?

3.Чи може вважатись ОСОБА_2 обмежено осудним в розумінні ст.20 КК України за наявності діагнозу «легка розумова відсталість»?

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків.

Проведення експертизи доручити комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», куди направити матеріали кримінального провадження ОСОБА_2 в 7 томах.

Для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, обвинуваченого ОСОБА_2 направити до медичної установи.

Етапування обвинуваченого ОСОБА_2 до експертної установи покласти на установу, в якій він утримується.

Апеляційне провадження до отримання результатів висновків судово-психіатричної експертизи зупинити.

Запобіжний захід визначений судом за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді:

Р.І. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Дедик

Згідно з оригіналом:

Суддя: