Постанова № 71210923, 21.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11087/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі № 809/960/17 (постанова ухвалена у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Гундяка В. Д., повний текст постанови виготовлений 18 жовтня 2017 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ТОВ «Інвестпроект 2012» звернулося до суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 206060000/2017/000006/1 від 06.02.2017 та картку відмови № 206060000/2017/00011 від 06.02.2017.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 206060000/2017/000006/1 від 06.02.2017 та картку відмови № 206060000/2017/00011 від 06.02.2017.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Івано-Франківська митниця ДФС, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Судом не враховано, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Обмін інформацією між декларантом та митним органом в ході проведення консультацій для обґрунтування підстав визначення митної вартості товарів здійснюється, зокрема, шляхом витребування митним органом додаткових документів. У звязку із ненаданням декларантом витребуваних документів та інформації митницею правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 206060000/2017/000006/1 від 06.02.2017 та картку відмови № 206060000/2017/00011 від 06.02.2017.

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У справі встановлено, що 28.11.2016 між ТОВ «Інвестпроект 2012» та AGRUMIGR DI GAETANO RAO укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів № 2811/16 та додаткову угоду № 1 від 30.01.2017.

На виконання умов даного контракту на митну територію України відповідно до Інвойсу № 8 від 01.02.2017 було ввезено товар на загальну суму 9079,45 євро (мандарини-клементини свіжі, 14549 кг).

Для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідачу була подана декларація митної вартості № 206060000/2017/000719 від 06.02.2017, згідно з якою заявлено митну вартість товару, визначену за першим методом визначення вартості товару за ціною контракту.

Разом із декларацією митної вартості декларантом було подано міжнародну транспортну накладну (СМR); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок-фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару з доповненнями; договір (контракт) про перевезення товару; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного, радіологічного, ветеринарно-санітарного контролю; фітосанітарний сертифікат, виданий країною експортером; сертифікат про походження товару; заява підприємства; інформаційний код результатів митного огляду; інші некласифіковані документи.

Розрахована декларантом митна вартість товару (мандарини-клементини свіжі) згідно з наданими документами становить 9079,45 євро (264070,83 грн).

Під час митного оформлення, у звязку з наявною інформацією ЄАІС ЦБД ДФС щодо вартості подібних товарів за ціною істотно вищою ніж ціна задекларованого товару та виявленими розбіжностями в платіжному дорученні від 31.01.2017 № 481 та у рахунку-фактурі, для підтвердження митної вартості згідно з пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України митним органом запропоновано позивачу надати довідку спеціалізованої організації Держзовнішформу про вартісну характеристику товару.

Декларант повідомив відповідача про відсутність розбіжностей у поданих документах та вказав, що згідно з специфікацією № 1 від 30.01.2017 сума передоплати по даній поставці товару становила 7470 євро, яка здійснена відповідно до платіжного доручення від 31.01.2017 № 481, решта суми в розмірі 1609,45 євро згідно з умовами контракту мала бути сплачена після прибуття вантажу. Тому надати платіжне доручення на решту оплати та довідку спеціалізованої організації про вартісні характеристики товару у позивача не було можливості.

06.02.2017 Івано-Франківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 206060000/2017/000006/1, яким скориговано вартість товару до 12632,41 євро (367406,74 грн) та виставлено картку відмови № 206060000/2017/00011 від 06.02.2017.

06.02.2017 позивачем подано декларацію № 206060000/2017/000739, в якій зазначено загальну суму товару на 12632,41 євро з відстроченням платежу до 06.05.2017.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Інвестпроект 2012», суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність рішення відповідача про коригування митної вартості та картки відмови, оскільки для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості не було законних підстав.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України (МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з статтею 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обовязок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Як видно з матеріалів справи, у звязку з наявною інформацією ЄАІС ЦБД ДФС щодо вартості подібних товарів за ціною істотно вищою ніж ціна задекларованого товару відповідачем виявлено розбіжності в поданих позивачем документах сума в платіжному дорученні від 31.01.2017 № 481 відмінна від суми, яка зазначена в рахунку-фактурі. Тому митним органом було направлено декларанту запит про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: довідку спеціалізованої організації Держзовнішформу про вартісну характеристику товару.

Однак, в ході судового розгляду встановлено, що відповідно до контракту № 2811/16 від 28.11.2016 та специфікації до вказаного контракту № 1 умовами поставки у спірному випадку було FCA IT ROSARNO та додатково визначено умови оплати товару, а саме: сума передоплати по даній поставці товару становить 7470 євро, решта суми в розмірі 1609,45 євро підлягала сплаті після прибуття вантажу. Вказані умови оплати також визначено пунктом 5.1 контракту.

Згідно з платіжним дорученням № 493 позивачем сплачено решту суми за отриманий товар в розмірі 1609,45 євро 06.02.2017, яка була фактично перерахована лише 07.02.2017.

Тобто, суд першої інстанції правильно вважав, що на момент подання митному органу документів та винесення рішення про коригування митної вартості товарів, прийняття картки відмови, ТОВ «Інвестпроект 2012» не могло надати відповідачу платіжний документ у звязку з фактичною відсутністю такого.

Крім того, митним органом невірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів за ціною подібних товарів. Зокрема, безпідставно взято до уваги цінову інформацію розмитнених товарів та розраховано показник митної вартості на рівні 0,605 євро за 1 кг мандарин у відповідності до митних декларацій від 21.01.2017 за № 30509004/2017/000531 та № 305090005/2017/000708 і скориговано вартість товару до 12632,41 євро, при цьому не враховано, що умови поставки товару у вказаних деклараціях зазначені «DDU» та «DAP», що є відмінними від умов поставки позивача «FCA».

За умовами «DDU» (поставки без сплати мита) та «DAP» (постачання в місці призначення) ризики при поставці покладаються на продавця, а за умовами «FCA» (франко-перевізник) на покупця, що впливає на формування ціни товару.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог законодавства щодо коригування митної вартості товарів, які були ввезені на митну територію України позивачем, тому рішення Івано-Франківської митниці ДФС № 206060000/2017/000006/1 від 06.02.2017 та картка відмови № 206060000/2017/00011 від 06.02.2017 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції розглянув спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого обґрунтовано задовольнив позов, у звязку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для її задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року в адміністративній справі № 809/960/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 22.12.2017.