Постанова № 71210549, 20.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Нев'ядомський Д.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 грудня 2017 р. м. ХарківСправа № 640/12592/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів :

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 31.10.2017р., повний текст складено 31.10.17 по справі № 640/12592/17

за позовом ОСОБА_3

до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

третя особа Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправними дії та бездіяльність Київського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо припинення виплати їй пенсії з квітня 2017 року; зобовязати Київське обєднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити нарахування та виплату пенсії, виплатити виниклу заборгованість ОСОБА_3 з квітня 2017 року.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 31.10.2017р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки суд не врахував, що виплата пенсії позивачу призупинена з 01.04.2017 року у звязку з відсутністю позивача за місцем проживання та скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 18.11.2014 року перебувала на обліку в Київському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримувала пенсію за віком.

Згідно витягу з протоколу №16 від 12.05.2017 року засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, позивачу відмовлено у соціальних виплатах як внутрішньо переміщеній особі.

На підставі листа УПтаСЗН Адміністрації Київського району Харківської міської ради від 07.06.2017 року№4924-04, з якого слідує, що дію довідки ОСОБА_3 як внутрішньо переміщеній особі скасовано, Розпорядження відповідача від 07.09.2017 року призупинено виплату пенсії ОСОБА_3 з квітня 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач всупереч вимогам ст. 19 ОСОБА_4 України, ч.1 ст.49 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування безпідставно припинив виплату пенсії позивачу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-VI.

Частиною 1 статті 47 вказаного Закону встановлено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною першою статті 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-VI та включають таки випадки для припинення пенсії:

- якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

- у разі смерті пенсіонера;

- у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

- в інших випадках, передбачених законом.

Будь яких інших підстав для припинення виплати пенсії не передбачено, а тому посилання апелянта на те, що він керувався листом та витягом з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, та з урахуванням вимог Постанов КМУ: № 365 від 08.06.2016 року Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, № 509 від 01.10.2014 року Про облік внутрішньо переміщених осіб, № 637 від 05.11.2014 року Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, як на підставу для припинення нарахування пенсійних виплат, не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вказані нормативні акти не є законом, а тому мають нижчу юридичну силу.

Крім цього, відповідно до статті 8 ОСОБА_4 України, ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії.

Статтею 24 ОСОБА_4 України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення: створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 49 ОСОБА_4 України).

Окрім того, пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про незалежність судової влади № 8 від 13 червня 2007 року роз'яснено, що відповідно до статей 8 та 22 ОСОБА_4 України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених ОСОБА_4 України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися ОСОБА_4 України як актом прямої дії.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, жодного рішення про припинення позивачу виплати пенсії з підстав, визначених законодавством, Київським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова не приймалося, а до заперечень на позов відповідач долучив лише копію розпорядження від 07.09.2017 року про призупинення виплати пенсії.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що станом на момент припинення позивачу виплати пенсії, тобто станом на квітень 2017 року, довідка про взяття її на облік як ВПО від 18.11.2014 р. № НОМЕР_1, в якій встановлено фактичне місце проживання позивача, недійсною не визнавалася та не скасовувалася.

З огляду на встановлені факти, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач в порушення ч.1 статті 49 Закону Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування безпідставно припинив виплату позивачу пенсії, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 31.10.2017р. по справі № 640/12592/17 залишити без задоволення .

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 31.10.2017р. по справі № 640/12592/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - 22.12.2017 року шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6