Постанова № 71209992, 21.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/10541/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Провадження № 2-а/712/741/17 Мельник Ірина Олександрівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство «АЗОТ» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправною відмову виконавчого комітету Черкаської міської ради у затвердженні рішення публічного акціонерного товариства «АЗОТ» (надалі за текстом - «ПАТ «АЗОТ») № 101-05/07 від 08.06.2017 року «Про надання службових житлових приміщень працівникам ПАТ «АЗОТ» та відмову у видачі спеціального ордеру позивачу та його неповнолітній доньці для користування службовою квартирою АДРЕСА_1;

- зобов'язати виконавчий комітет Черкаської міської ради затвердити рішення ПАТ «АЗОТ» № 101-05/07 від 08.06.2017 року «Про надання службових житлових приміщень працівникам ПАТ «АЗОТ»;

- зобов'язати виконавчий комітет Черкаської міської ради видати спеціальний ордер позивачу та його неповнолітній доньці для користування службовою квартирою АДРЕСА_1.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Ухвалюючи рішення у справі, суд попередньої інстанції не надав належної оцінки наступним обставинам.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, (тут та надалі норми, що були у редакції чинній на момент розгляду та вирішення справи), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт шостий частини першої статті 3 КАС України містить положення, згідно з яким адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У цій справі предметом спору є дії виконавчого комітету Черкаської міської ради пов'язані з наданням позивачеві службового житлового приміщення.

Питання, пов'язані з користуванням службовими житловими приміщеннями, врегульовано Главою 3 Житлового кодексу України.

Згідно частини 1 статті 121 Житлового кодексу України порядок надання службових жилих приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Відповідно до пункту 16 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 р. № 37, службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

За змістом статті 2 Житлового кодексу України завданнями житлового законодавства є регулювання житлових відносин з метою забезпечення права громадян на житло, належного використання і схоронності житлового фонду, а також зміцнення законності в галузі житлових відносин.

Тобто, у правовідносинах, які є предметом спору у цій справі, місцева державна адміністрація не є суб'єктом владних повноважень, у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини 2 статті 17 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 р. № 2147-VIII, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За правилами ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Керуючись статтями 238, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2017 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2017 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська