Постанова № 71209980, 21.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/9280/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Литвиненко І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції серії АР № 706921 від 16 вересня 2017 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема апелянт вказує на те, що продовжив маневр на червоне світло світлофору щоб не створювати аварійно небезпечної ситуації на дорозі.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 312 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2017 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що постановою інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції серії АР № 706921 від 16 вересня 2017 року на ОСОБА_3 був накладений штраф у розмірі 425 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання її незаконною та скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними та допустимими доказами підтвердив факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з постановою серії АР № 706921 від 16 вересня 2017 року ОСОБА_3 16 вересня 2017 року о 09 год. 06 хв., у м. Чернігові на перехресті вулиць Київська-Гонча здійснив рух на заборонний жовтий сигнал світлофора, чим порушив пп. 8.7.3 «ґ» Правил та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У відповідності до ч. 2 ст. 122 КУпАП проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Положеннями п. 8.7.3 «ґ» Правил передбачено, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження правомірності своєї постанови про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення відповідач надав суду копію відеозапису обставин, що зафіксовані у постанові серії АР № 706921 від 16 вересня 2017 року.

Як вірно встановив суд першої інстанції, згідно вказаного відеозапису ОСОБА_3 здійснив проїзд на жовтий сигнал світлофора.

Таким чином, відповідач надав докази вчинення дій, які відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Звертаючись до суду з вимогами про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 посилався на те, що діяв у відповідності до вимог Правил. Позивач зазначає, що виїхав на перехрестя на зелене світло світлофора і зупинився таким чином, що мікроавтобус не давав можливості бачити світлофор. За твердженням позивача у разі не завершення маневру, автомобіль заважав би руху транспортних засобів.

Разом з тим, такі пояснення ОСОБА_3 не відповідають доказам, що приєднані до матеріалів даної справи.

Також колегія суддів враховує, що згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом та апеляційною скаргою, ОСОБА_3 не надав доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження своїх доводів.

В апеляційній скарзі позивач також посилається на порушення встановленого Кодексом України про адміністративні правопорушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності. На думку позивача, такі порушення полягали у тому, що інспектор не склав протокол про адміністративне правопорушення, а також здійснив розгляд справи на місці вчинення правопорушення, чим порушив вимоги ст.ст. 258, 276 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Зазначені норми права вказують на те, що законом встановлений спеціальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, який полягає у тому, що протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова виноситься на місці вчинення правопорушення. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП.

Обґрунтовуючи свої доводи про те, що розгляд справи повинен був здійснюватися за місцем знаходження Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_3 посилається на ст. 276 КУпАП, яка визначає місце розгляду справи під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Як раніше зазначалося, у даному випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Постанова АР № 706921 від 16 вересня 2017 року була складена на місці вчинення правопорушення, як це передбачено ч. 4 ст. 258 КУпАП.

За таких обставин посилання ОСОБА_3 на порушення відповідачем вимог ст. 276 КУпАП є необґрунтованими.

Також колегія суддів враховує висновок Конституційного Суду України, який викладений у рішенні від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, згідно якого скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На час розгляду конституційного подання і прийняття вказаного рішення, Кодексом України про адміністративні правопорушення не було передбачено застосування скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», що набув чинності з 08 серпня 2015 року були внесені зміни до ст. 258 КУпАП у частині визначення випадків, у яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, а накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.

Як раніше зазначалося, на час складення постанови АР № 706921 від 16 вересня 2017 року, ст. 258 КУпАП передбачала спеціальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності було здійснене з дотриманням порядку, встановленого ст. 258 КУпАП у редакції, що діяла на час вчинення правопорушення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 16 листопада 2017 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2017 року - без змін..

Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк