Постанова № 71209487, 19.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2017 рокусправа № 2а-0470/2065/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

суддя - доповідач:Олефіренко Н.А.

судді: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.

За участю представників:

Позивача ОСОБА_1 ( довіреність від 03.04.2017 року № 1557)

Відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуркомплект" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року ( суддя Чорна В.В.) у справі № 2а-0470/2065/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуркомплект" до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбуркомплект звернулося до суду з адміністративним позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.02.2011 №0000282301 про визначення податку на прибуток підприємств в сумі 70142,50 грн. та від 10.02.2011 №0000272301 про збільшення сплати податку на додану вартість в сумі 10625 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбуркомплект звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 скасовано та задоволено позов, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.02.2011 №0000282301 про визначення податку на прибуток підприємств в сумі 70142,50 грн. та від 10.02.2011 №0000272301 про визначення податку на додану вартість в сумі 10625 грн.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 08 листопада 2017 року касаційну скаргу Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 27 листопада 2017 року адміністративний справу № 2а-0470/2065/11 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивач апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

До судового засідання представник відповідача не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому, суд, вважає можливим здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що податковим органом у період з 20.12.2010 року по 25.01.2011 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ Укрбуркомплект з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2008 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки Південною МДПІ у м. Кривому Розі складено акт № 103/232/34063409 від 01.02.2011 року, яким встановлено порушення позивачем, а саме: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.5.7.7 п.5.7 ст.5, пп.11.2.4 п.11.2 ст.11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств №334/94-ВР від 28.12.1994 року зі змінами (далі Закону №334/94-ВР) в частині заниження податку на прибуток за 2 квартал 2008 рік в сумі 45 489грн., та завищення податку на прибуток за 2009 рік у сумі 7 591грн.; а також порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 3.04.1997 року (далі Закону №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 8 500грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкове повідомлення - рішення №0000282301 від 10.02.2011 року про збільшення сплати податку на прибуток на суму 70 142,50грн., з яких основний платіж в сумі 56 114грн., та штрафні санкції в сумі 14 028,50грн. та податкове повідомлення - рішення №0000272301 від 10.02.2011 року про збільшення сплати податку на додану вартість в сумі 10 625 гр., з яких основний платіж в сумі 8 500грн. та штрафні санкції в сумі 2 125грн.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит за операціями з придбання консалтингових послуг з маркетингових досліджень у Приватного підприємства «Сталкертрейд». При цьому суд вказав, що при проведенні перевірки позивач подав документи, які фіксують господарську операцію (договір, акт приймання-здачі виконаних робіт, податкова накладна, рахунок-фактура тощо), але не надав інших документів, які б підтверджували реальність господарської операції (надання послуг). Так, на час перевірки документи щодо обґрунтованості вартості робіт відсутні, акт виконаних робіт не містить інформації щодо відпрацьованого напрямку досліджень, загального обсягу виконаних робіт, відсутні документи щодо підтвердження результатів досліджень загального стану ринку переробки відпрацьованих шин, результатів досліджень обмеження попиту по регіонах та інших питань досліджень, що були замовлені до виконання за умовами договору. Поданий позивачем в судове засідання звіт з маркетингових досліджень був відсутній у позивача на час проведення перевірки. За фактом створення фіктивного підприємства - Приватного підприємства «Сталкертрейд» порушено кримінальну справу. Відповідно до пояснень ОСОБА_2, як свідка в цій кримінальній справі, вона не має стосунку до діяльності цього підприємства, угод від імені підприємства та первинних документів не укладала і не підписувала. Наявні документи не підтверджують зв'язок замовлених і оплачених маркетингових досліджень з господарською діяльністю позивача. Тому, позивач завищив валові витрати на суму витрат за операціями з придбання послуг у Приватного підприємства «Сталкертрейд». Суд першої інстанції також вказав на ненадання позивачем документів в обґрунтування доцільності та економічної вигоди від здійснення операцій, вартості послуг та у підтвердження подальшого використання послуг в господарській діяльності. Замовлені позивачем маркетингові дослідження не пов'язані з видами діяльності позивача за КВЕД.

Колегія судів апеляційної інстанції не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що у перевіряємому періоді між позивачем та контрагентом ПП Сталкертрейд 03.06.2009 року укладений договір №3/06-2009 про надання консалтингових послуг з маркетингових досліджень утилізації та переробки відпрацьованих автомобільних покришок(шин) та інших виробів із гуми, що підтверджується відповідними копіям первинних бухгалтерських документів, а саме: актом приймання - передачі виконаних робіт №1 від 11.08.2009 року, рахунком-фактурою , податковою накладною, платіжними документами про оплату робіт за договором на суму 51 000грн., в тому числі ПДВ у сумі 8500грн., звітом по маркетинговим дослідженням.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат відповідного періоду витрати по оплаті робіт за вищезазначеним договором на суму 42 500грн., оскільки мав необхідні первинні бухгалтерські документи, що є підставою для відображення таких документів в бухгалтерському та податковому обліку, та включення витрат до складу валових витрат відповідного податкового періоду.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає правомірними дії позивача в частині віднесення до складу валових витрат за 2 квартал 2008 року витрат на оплату праці технічного директора ОСОБА_3 у вигляді виплати премії за червень 2008 року на суму 180 000грн., та страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообовязкового страхування на суму 1 955грн., оскільки із матеріалів справи вбачається, що позивачем з ОСОБА_3 у відповідності до вимог Кодексу законів про працю України укладений трудовий договір на невизначений термін, що підтверджено наказом №11 від 17.10.2006 року, премія виплачена по відомості заробітної плати за червень 2008 року згідно Закону України Про оплату праці, а тому позивачем правомірно віднесено витрати на оплату праці ОСОБА_3 , та суми внесків на соціальні заходи до валових витрат на підставі пп.5.7.7 п.5.7 ст.5 Закону №334/94-ВР, а отже висновок відповідача про порушення позивачем пп.5.7.7 п.5.7 ст.5 Закону №334/94-ВР не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до змісту пп. 7.4.1. та пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами."

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та контрагентом ПП Сталкертрейд 3.06.2009 року укладений договір №3/06-2009 про надання консалтингових послуг з маркетингових досліджень утилізації та переробки відпрацьованих автомобільних покришок (шин) та інших виробів із гуми у порядку та на умовах, визначених договором, який спрямований на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, виконання договору підтверджено первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України № 996-XIV, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угоди контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Так, з огляду на матеріали справи, в актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) та податкових накладних, складених по відносинах із ПП «Сталкертрейд», міститься перелік наданих послуг та їх вартість, а саме зазначено, що ПП «Сталкертрейд» здійснено: проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі опитування респондентів, визначення відносної динаміки продажу продукції, визначення об'єму продажу товарів у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні, тощо.

Водночас в звітах про маркетингові дослідження викладені всі дані щодо проведених досліджень, а саме: місця їх проведення (конкретні адреси), найменування товару, його кількість (щодо продажу за певний період, щодо залишків), мета досліджень, питання, що ставилися респондентам тощо.

При цьому зміст господарських операцій, який наведений в актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг), співпадає і відповідає переліку послуг, що перелічені в кожному зі звітів про маркетингові дослідження та додаткових угодах до основного договору, які були наданні до перевірки, а також до суду.

Стосовно доводів щодо кримінального провадження відносно контрагента ПП «Сталкертрейд», слід зазначити, що такі доводи є безпідставними з огляду на таке, оскільки норма ч.4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову,тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до відповідальності), а не щодо інших осіб.

Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому, передбачене статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених вказаною статтею, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, наділений правом подати суду належні та допустимі докази, на підставі яких, суд може дійти висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої справи.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по операціям з контрагентом ПП Сталкертрейд , а тому висновки податкового органу про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 8500грн згідно податкового повідомлення - рішення №0000272301 від 10.02.2011 року є неправомірними.

Отже, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуркомплект задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуркомплект- задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати винесені Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області податкове повідомлення - рішення №0000282301 від 10.02.2011 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Укрбуркомплект податку на прибуток на загальну суму 70 142,50грн., та податкове повідомлення - рішення №0000272301 від 10.02.2011 року про збільшення податку на додану вартість в сумі 10 625 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 19.12.2017 р. та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 20.12.2017 р.

Суддя - доповідач:Н.А. Олефіренко

Суддя:С.В. Білак

Суддя:В.А. Шальєва