Рішення № 71208205, 18.12.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1813/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Басової Н.М.,

при секретарі судового засідання Солошенка П.В.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1

позивач не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій та бездіяльності неправомірними, стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі Позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі Відповідач, ГУНП в Луганській області) в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії та бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та не виплати Позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 21 січня 2016 року на суму 13526,73 грн.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 21 січня 2016 року в сумі 13526,73 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що з 05.08.2001 по 06.11.2015 Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 07.11.2015 по 12.07.2017 проходив службу в Національній поліції України. Згідно довідки №ВДЗ/1396/А від 21.01.2015 виданої ГУМВС України у Луганській області Позивач в період з 02.08.2014 по 09.08.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності в районах проведення АТО на території Луганської області. Згідно довідки №ВДЗ85694/А від 18.06.2015 виданої ГУНП України у Луганській області Позивач в період з 13.12.2014 по теперішній час безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності в районах проведення АТО на території Луганської області.

Відповідно до витягу з наказу №486 о/с від 11.07.2017 виданого Відповідачем, Позивача звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням), з 12.07.2017 з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні 15 років, 11 місяців 08 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 21 добу.

Таким чином, Позивач вважає, що з 02.08.014 по 09.08.2014, 13.12.2014 по 07.11.2015 будучі працівником міліції, а з 07.11.2015 по 12.07.2017 будучи працівником поліції безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності в районах проведення АТО на території Луганської області.

Позивач вважає, що дії та бездіяльність Відповідача щодо не нарахування та невиплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях за період з 07.11.2015 по 21.06.2016 ГУНП в Луганській області такими, що порушують його права.

У відповідності з розрахунком наведеним в адміністративному позові просив стягнути на його користь з Відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за листопад 2015 року 4368,00 грн.; за грудень 2015 року 5460,00 грн.; за січень 2016 року 3698,73 грн.; загальна сума складає 13526,73 грн. (а.с.2-8).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, про що надав відзив (а.с.33-37).

В обґрунтування зазначив, що Позивач у позові не зазначає до якої категорії осіб зазначених в постанові КМУ від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції», наказу МОУ від 02.02.2015 №49 «Про особливості виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції» Позивачу повинні були сплатити винагороду за участь в АТО за період з 07.11.2015 по 21.01.2016. Позивач в позові лише цитує положення КМУ від 31.01.2015 №24. Відповідач зазначає, що постановою та наказом регламентувався порядок виплати винагороди за участь в АТО міліціонерам, який не поширюється на поліцейських. Крім того, Відповідач зазначає, що Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади. В свою чергу Відповідач не отримував фінансування на виплати винагороди в спірний період. Порядок виплати винагороди за участь в АТО саме поліцейським передбачений постановою КМУ від 20.01.2016 №18 (зі змінами постанова КМУ №38 від 27.01.2016). На виконання вказаної постанови наказом МВС України від 06.04.2016 №259 була затверджена Інструкція про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період під час проведення антитерористичної операції. Порядок виплати винагороди за участь в АТО в період з 07.11.2015-04.02.2016 для поліцейських був неврегульований. Таким чином, Відповідач вважає, що виплата поліцейським винагороди за участь в АТО здійснюється з 04.02.2016, а тому винагорода за участь в АТО у ГУНП в Луганській області відсутня. Крім того, зазначив, що починаючи з 21.01.2016 постанова КМУ від 31.01.2015 №24 не підлягає застосуванню.

Також зазначив, що у разі розповсюдження на позивача дії постанови КМУ від 31.01.2015 №24, необхідно встановити обставини чи відповідає позивач у сукупності вимогам визначеним у розділі ІІ п.5 наказу МОУ від 02.02.2015 №49.

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання прибув представник відповідача, який заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити з підстав, зазначених в письмовому відзиву.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.30), надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.32).

Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, проходив службу в органах внутрішніх справи та відповідно до витягу з наказу від 11.07.2017 №486 о/с з 12.07.2017 буз звільнений з ГУНП в Луганській області за власним бажанням (а.с.9,10,51).

Відповідно до інформації зазначеної у посвідченні №029261 від 30.10.2015 Позивач є учасником бойових дій (а.с.11).

На підставі довідок від 21.01.2015 №ВДЗ/1396/А, від 18.06.2015 №ВДЗ/5694/А Позивач у період з 02.08.2014 по 09.08.2017, з 13.12.2014 та наказів першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 13.12.2014 №98, від 07.06.2015 №158, від 17.11.2015 №321, від 07.12.2015 №341, від 28.07.2017 №213дск брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції (а.с.12,13,38-49).

Відповідно до наказу від 28.07.2017 №213дск Позивач вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей, забезпечення її проведення (а.с.50).

Відповідно до довідки про грошове забезпечення по видам доходу за період від 14.12.2017 № 1088/111/22-2017 (а.с.53) позивачу за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 нараховано грошове забезпечення:

- за листопад 2015 року в сумі 4368,00 грн;

- за грудень 2015 року в сумі 5460,00 грн;

- за січень 2016 року в сумі 5460,00 грн.

Спірним у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 21.01.2016.

Для врегулювання спірних відносин необхідно застосувати:

Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIІI Про Національну поліцію (далі - Закон № 580);

постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій, яка діяла до 21.01.2016 (далі - Постанова № 24);

Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджені наказом Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49, які діяли до 18.03.2016 (далі Порядок № 49);

наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23.07.2014 № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України (далі Наказ № 719);

постанову Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі Постанова № 988);

постанову Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 38) (далі Постанова № 18),

наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, який діяв до 13.12.2016 (далі Наказ № 499)

наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 259 Про затвердження Інструкції про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі Наказ № 259).

Пунктом 1 Постанови № 24 встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень (абзац 2 пункту 1 Постанови № 24).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 24 винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Згідно з пунктом 1 додатку № 1 до Постанови № 24 в період мобілізації (в тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, період проведення антитерористичної операції винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за безпосередню участь військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на обєкти, що охороняються військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, звільненні таких обєктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Пунктом 1 Наказу № 719 визначено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на обєкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих обєктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 01 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на обєкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких обєктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обовязків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 49).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

З системного аналізу вищевказаних норм, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у пункті 2 Постанови № 24, пункті 1 додатку № 1 до Постанови № 24, пункті 1 Наказу № 719, пункті 1 розділу ІІ Порядку № 49 можна дійти висновку, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода, яка обчислюється у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу правоохоронних органів брали безпосередню участь у антитерористичній операції менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

Місцезнаходженням Головного управління Національної поліції в Луганській області є м. Сєвєродонецьк Луганської області (а.с.26-27).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі Луганська область пункт Міста обласного значення під номером 13, зокрема, зазначено: м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Таким чином, м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада) Луганської області є населеним пунктом, на території якого з 14 квітня 2014 року здійснювалась та здійснюється по теперішній час антитерористична операція.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

З системного аналізу вищевказаних норм, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у пункті 2 Постанови № 24, пункті 1 додатку № 1 до Постанови № 24, пункті 1 Наказу № 719, пункті 1 розділу ІІ Порядку № 49 можна дійти висновку, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода, яка обчислюється у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу правоохоронних органів брали безпосередню участь у антитерористичній операції менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Відповідно до наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 №98, від 07.06.2015 №158, від 17.11.2015 №321, від 07.12.2015 №341, від 28.07.2017 №213дск з метою виконання службових (бойових) завдань позивач залучений та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 02.08.2014 по 09.08.2014, з 13.12.2014 (а.с.12,13,38-50).

Довідками від 21.01.2015 №ВДЗ/1396/А та №ВДЗ/5694/А від 18.06.2015 Головне управління МВС України у Луганській області підтвердило, що позивач дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.12,13).

Зазначеним підтверджується всі три складові для надання права позивачу на винагороду за безпосередню участь в АТО у вказаний період.

Пунктом 1 Постанови № 988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Оскільки наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання набрав чинності 27.05.2016, до спірних правовідносин слід застосувати норми Наказу № 499.

Пунктом 3 Наказу № 499, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (аналогічні за змістом положення містяться в пункті 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, який набрав чинності 27.05.2016 (далі Порядок № 260).

Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою Наказом № 499, зокрема, визначено, що:

-при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);

-грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).

Аналогічні за змістом положення містяться в пунктах 9, 11 Порядку № 260.

Пунктом 1 Постанови № 18 установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального звязку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 259 затверджено Інструкцію про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі Інструкція № 259), а також визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських.

Постанова № 18 набрала чинності 21.01.2016 внаслідок чого Інструкція № 259 застосовується до спірних правовідносин з 21.01.2016.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції № 259 поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах, під час проведення АТО та інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода:

1) за час перебування в межах визначеної зони (району) проведення воєнного конфлікту чи АТО, інших заходів в умовах особливого періоду в розмірі 1200 гривень, у розрахунку на місяць;

2) у разі безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту), потрапляння під обстріли, відбиття збройного нападу на обєкти, що охороняються поліцейськими, звільнення таких обєктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою в розмірі 4200 гривень, у розрахунку на місяць.

Обрахунок проводиться шляхом ділення розміру винагороди на кількість календарних днів у місяці та множення на кількість днів безпосередньої участі (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції № 259).

Відповідач обґрунтовує правомірність невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 21.01.2016 тим, що порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції поліцейським передбачений Постановою № 18, яка набрала чинності 21.01.2016. Крім того, вважає, що постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій та наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій регламентувався порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції міліціонерам, який не поширюється на поліцейських.

Суд відхиляє ці доводи відповідача з огляду на таке.

Правоохоронні органи - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 580 національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За приписами статті 2 Закону № 580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Отже, Національна поліція є правоохоронним органом. Постановою № 24 визначено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового та начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

Наведеними вище наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 №98, від 07.06.2015 №158, від 17.11.2015 №321, від 07.12.2015 №341, від 28.07.2017 №213дск підтверджується, що позивач в період з 07.11.2015 по 12.07.2017 брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, проходив службу у Головному управлінні Національної поліції у Луганській області, яке є правоохоронним органом.

На підставі наведених норм законів та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про те, що винагорода за участь в антитерористичної операції позивачеві повинна була виплачуватися за спірний період, а саме з 07.11.2015 по 21.01.2016.

З наданої Відповідачем довідки вбачається, що на лікарняних Позивач перебував з 03.10.2016 по 07.10.2016, з 23.10.2016 по 12.11.2016, з 26.12.2016 по 09.01.2017, з 18.05.2017 по 27.05.2017, з 29.06.2017 по 08.07.2017; у відпустках перебував з 01.03.2016 по 14.03.2016 (наказ ГУНП в Луганській області від 18.03.2016 №154 о/с), з 13.06.2016 по 23.07.2016 (наказ ГУНП в Луганській області від 16.06.2016 №406 о/с) (а.с.52).

Отже, позивачеві відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07.11.2015 по 21.01.2016.

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь Позивача за вказаний період повинен становити:

-за листопад 2015 року 3494,40 грн. за 24 дні безпосередньої участі в АТО (з 07.11.2015 по 30.11.2015);

-за грудень 2015 року 5460,00 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО (з 01.12.2015 по 31.12.2015);

-за січень 2016 року 3522,58 грн. за 20 днів безпосередньої участі в АТО (з 01.01.2016 по 20.01.2016), з 21.01.2016 - 38,70 грн. (1200,00 грн / 31 день = 38,70 грн х 1 = 38,70 грн).

Всього розмір винагороди становить 12515,68 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог в частині стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, у звязку з чим вони підлягають задоволенню, однак, у звязку з вищевикладеним, розмір винагороди, що підлягає стягненню дорівнює 12515,68 грн.

Позовні вимоги про визнання неправомірними дії та бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 21 січня 2016 року в сумі 13526,73 грн. залишаються судом без задоволення через неналежність обраного позивачем у спірних правовідносинах способу захисту порушеного права.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови від 24.12.1999 № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій та бездіяльності неправомірними, стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Партизанська, будинок 16) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 92800, Луганська область, смт.Біловодськ, вул.Рози Люксембург (на теперішній час вул.Квіткова), буд.74) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 21 січня 2016 року в сумі 12515 (дванадцять тисяч пятсот п'ятнадцять) гривень 68 копійок, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22 грудня 2017 року.

Суддя ОСОБА_3