Постанова № 71204758, 13.12.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3269/17

Провадження № 2-а/712/390/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Пересунька Я.В.,

при секретарі Дядюрі І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Черкаси справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс» до Черкаської міської ради про визнання незаконним та нечинними окремих положень рішення органу місцевого самоврядування, -

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс» (далі ТОВ «Ремпобутсервіс») звернулось до суду з указаним позовом, із урахуванням заяви про зміну підстав позову від 20листопада 2017 року (а.с. 97-102), яку було прийнято судом 22 листопада 2017 року, просить визнати незаконним та нечинним пункт 5 таблиці 1 підпункту 9.2 пункту 9 положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року № 2-1312, із урахуванням внесених змін рішеннями Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року, № 2-279 від 15 березня 2016 року, № 2-1619 від 13лютого 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Черкаської міської ради № 5-512 від 22 квітня 2004 року позивачу було надано в оренду на 49 років земельні ділянки загальною площею 25,7 га, з яких 5536 кв.м. за функціональним призначенням відносяться до земель рекреаційного призначення, а 251464 кв.м. до категорії земель транспорту, звязку (землі водного фонду).

5 вересня 2005 року на виконання вказаного рішення Черкаської міської ради між сторонами було укладено договір оренди землі.

Наказом № 437 від 18 листопада 2005 року причалу № 2 позивача, який розташовано на вищевказаних земельних ділянках, було надано порядковий та вуличний номер 83/1 по вул.Набережній у м.Черкаси.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 6 липня 2015 року у справі № 925/789/15 було внесено зміни до договору оренди між сторонами, у звязку з чим в оренду ТОВ «Ремпобутсервіс» передано земельні ділянки загальною площею 108704 кв.м., з яких 5536 кв.м. землі комерційного використання, а 103168 кв.м. землі транспорту, звязку (землі водного фонду).

Таким чином, на час вирішення судом цієї справи в оренді у ТОВ «Ремпобутсервіс» перебуває земельна ділянка загальною площею 108704кв.м.

Пунктом 4.1 договору оренди було визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки під існуючий цех по ремонту і утриманню човнів причал №2 в мікрорайоні «Дахнівський» в районі вул.Набережної встановлюється: землі транспорту 0,03 % від її грошової оцінки і становить 2531 грн; землі комерційного використання 3% від її грошової оцінки, що становить 17395грн.

Відповідно до п. 4.2 договору оренди розмір орендної плати не є сталим і змінюється у звязку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства.

25 червня 2015 року Черкаською міською радою прийнято рішення № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків та зборів на території міста Черкаси» (до якого вносились зміни рішеннями Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року, 2-279 від 15 березня 2016 року, № 2-1619 від 13 лютого 2017 року).

Серед інших положень, затверджених вищезгаданим рішенням (із врахуванням внесених змін), затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси (далі Положення), пункт 9 якого визначає норми щодо орендної плати.

Оспорюване в частині Положення за своєю правовою природою є нормативно-правовим актом, оскільки містить адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері справляння та сплати орендної плати за землі комунальної власності на території міста Черкаси.

Для оскарження такого акта в судовому порядку достатньо, щоб такий акт теоретично міг бути застосований до будь-якої особи, як до субєкта відповідних правовідносин.

Підпунктом 9.2 Положення передбачено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в договорі оренди у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці І «Розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Черкаси».

Таким чином, з 1 січня 2016 року для всіх земельних ділянок, які не перераховані в таблиці І (у тому числі й частини орендованої позивачем земельної ділянки), розмір орендної плати за інші землі встановлено в 3% від грошової оцінки.

Позивачу не відомо, якими міркуваннями при цьому керувалась міська рада, приймаючи редакцію п. 5 таблиці І, оскільки при підготовці проекту рішення до відома громадськості не доводився аналіз його регуляторного впливу.

На думку позивача, при прийнятті спірного рішення в частині редакції п. 5 таблиці І, Черкаською міською радою не враховано пп.288.5.1 Податкового кодексу України, редакція якого з 1 січня 2017 року визначає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (а до 1 січня 2017 року було: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3відсотків нормативної грошової оцінки).

Отже, Черкаська міська рада мала б внести зміни до п. 5 таблиці І Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, з урахуванням положень п.п. 288.5.1 Податкового кодексу України, оскільки цей пункт таблиці не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.

Крім того, у своєму рішення від 13 лютого 2017 року № 2-1619 «Про внесення змін до рішення № 2-1312 «Про затвердження положень та ставок місцевих податків та зборів на території міста Черкаси» грубо порушила основні засади податкового законодавства, перелічені в статті 4 Податкового кодексу України: рівність, соціальна справедливість, стабільність.

Зокрема, оспорюваний пункт 5 таблиці 1 підпункту 9.2 пункту 9 рішення Черкаської міської ради № 2-1619 від 13 лютого 2017 року відносить земельну ділянку ТОВ «Ремпобутсервіс» до категорії «інших земель», до яких застосовується ставка орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки. У той же час, п. 4 таблиці І пп. 9.2 п. 9 до земельних ділянок, наданих для гаражного будівництва застосовується ставка орендної плати 1% від нормативної грошової оцінки.

Водночас відповідно до рішення Черкаської міської ради № 8-77 від 31 березня 2005 року, яке було чинним на момент укладення Договору оренди землі від 5вересня 2005 року, причали, до яких належить і позивач, прирівнювались до гаражних та гаражнобудівельних кооперативів і до них застосовувалась орендна плата на рівні земельного податку

Відповідно до Статуту ТОВ «Ремпобутсервіс», це товариство надає населенню міста Черкаси та приналежних населених пунктів послуги із утримання та ремонту маломірних суден, моторів, обладнання для підходу човна до берегу та його зберігання, допоміжне обслуговування водного транспорту, що сприяє організації активного відпочинку на воді власників маломірних суден та членів їх сімей, залученню молоді до занять водно-моторними видами спорту, здорового способу життя.

До складу фізичних осіб, які користуються послугами ТОВ «Ремпобутсервіс», входять пенсіонери за віком, інваліди праці, учасники АТО, робітники підприємств міста Черкаси та Черкаської області.

Таким чином, збільшення рішенням Черкаської міської ради ставки орендної плати порівняно із первинною орендною платою, встановленою Договором оренди від 2005 року, змусить керівництво ТОВ «Ремпобутсервіс» непомірно збільшити плату судновласникам за зберігання човнів, для багатьох із них розмір плати стане непосильним і вони будуть змушені розірвати договори зберігання. Вказане свідчить про порушення Черкаською міською радою принципу соціальної справедливості.

Крім того, перед прийняттям оспорюваного рішення Черкаська міська рада не ініціювала загальні збори громадян-судновласників, або навіть місцевий референдум, з такого важливого питання, як непомірне збільшення орендної плати за землю, виділену для зберігання маломірних суден та відпочинку населення; у нормативному обґрунтуванні до рішення № 2-1619 від 13 лютого 2017 року немає жодного посилання на збільшення доходів населення, як підставу збільшення орендної плати.

ТОВ «Ремпобутсервіс» неодноразово зверталось із листами до Черкаської міської ради, в яких заперечувало проти зміни попереднього рішення № 8-77 від 31березня 2005 року, де причали за рівнем орендної плати прирівнювались до гаражних та гаражно-будівельних кооперативів, але орендну плату все ж таки було необґрунтовано збільшено. Отже, порушено принцип стабільності податкового законодавства.

На думку позивача, внесеними до пп. 288.5.1 ПКУ змінами з 1 січня 2017року, законодавець обмежив для органів місцевого самоврядування можливість встановлювати розмір орендної плати на свій розсуд понад розмір, встановлений ПКУ, бо у наведеній статті не вказано прямо, що розмір орендної плати може бути більшим ніж розмір земельного податку для земель однакового призначення.

Оскільки ставку податку за земельні ділянки у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки встановлено підпунктом 6.1 пункту 6Положення для земель гаражного будівництва (однакова категорія із землями позивача), то застосування до позивача ставки у 3% від нормативної грошової оцінки землі свідчить про податкову дискримінацію відносно юридичних осіб із однаковими видами діяльності, а також про недотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками у вигляді необхідності збільшувати оренду плату для судновласників, та їх платоспроможністю, виходячи із економічної ситуації в Україні.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 27 липня 2017 року справу було прийнято до провадження судді Пересунька Я.В. після задоволення заяви про відвід попереднього судді.

Ухвалою суду від 5 жовтня 2017 року Черкаську міську раду було зобовязано опублікувати оголошення про відкриття провадження у цій справі відповідно до ст.171 КАС України і таке оголошення було опубліковано в інформаційному віснику Черкаської міської ради за 11жовтня 2017 року.

У судових засіданнях представники ТОВ «Ремпобутсервіс» ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 позов підтримали. Останній додатково пояснив, що Черкаська міська рада протиправно не застосовує до переданих в оренду позивачу частини земель код КВЦПЗ 12.03 (Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту), а протиправне невключення цього коду до п. 4 таблиці І до Положення та віднесення цих земель до категорії «інші землі», порушує їх права.

Позивачем також заявлено письмове клопотання про вихід судом за межі позовних вимог та зобовязати Черкаську міську раду внести зміни до Положення, а саме: 1) пп. 6.2 п. 6 Положення змінити на наступну редакцію: «6.2. ставку податку для юридичних і фізичних осіб за земельні ділянки, надані для розміщення гаражів, причалів, крім приватизованих земель, (зурахуванням земель, що перебувають у постійному користуванні»), у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки.» далі по тексту; 2) пункт 4 таблиці І пп. 9.2 п. 9 змінити на наступну редакцію: 4. Земельні ділянки, надання для гаражного будівництва, причалам, що оформлені в установленому законом порядку (згідно КВЦПЗ присвоєно коди 02.06, 12.03, 12.04 та 12.08).

Представник Черкаської міської ради ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував. Додатково пояснив, що Черкаська міська рада при прийнятті оскаржуваних позивачем рішень щодо встановлення розміру плати за землю із січня 2011 року керувалася положеннями Податкового кодексу України, оскільки із набранням ним чинності вже не застосовувались положення Закону України «Про плату за землю». Із 1 квітня 2014 року було внесено зміни до ст.288 ПКУ, де передбачалось, що плата за землю не може бути більше 3% від нормативної грошової оцінки, і це положення було чинним до 1 січня 2017 року. Із 1 січня 2017року редакція цієї статті ПКУ передбачала, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Таким чином, органу місцевого самоврядування, який встановлює місцеві податки і збори (до яких відноситься і плата за землю), було надано право визначати нижню межу розміру плати за землю, і такий розмір не мав перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки земель (крім випадку визначення орендаря на конкурентних засадах). Скориставшись своїм правом, Черкаська міська рада прийняла рішення, яким не встановлювала нових ставок земельного податку, а для всіх категорій земель, які в п. 4 таблиці І пп. 9.2 п. 9 зазначено як «інші землі», визначила єдину ставку 3% від нормативної грошової оцінки земель. Водночас, на території міста Черкаси створено багато гаражно-будівельних кооперативів, велика частина з яких не укладає договори оренди землі і сплачує земельний податок за фактичне користування землею. Тому з метою стимулювання укладення договорів оренди землі було передбачено, що для тих ГБК, які мають офіційні договірні відносини з Черкаською міською радою щодо оренди землі, буде встановлено розмір плати за землю в розмірі 1 % від нормативно-грошової оцінки землі, а для всіх інших земель 3 %. Не можна говорити про дискримінацію земель причалів чи якийсь дисбаланс, оскільки для всіх категорій земель встановлено розмір плати за землю 3 % від нормативно-грошової оцінки земель, а для ГБК з офіційно укладеними договорами оренди землі 1%. Щодо доводів позивача про порушення органом місцевого самоврядування порядку прийняття рішення, то такі доводи є необґрунтованими, оскільки законодавець наділив органи місцевого самоврядування правом приймати такі рішення без будь-яких обговорень з громадськістю. Щодо клопотання позивача до суду про вихід за межі позовних вимог, то подача позивачем такого клопотання не передбачена чинним законодавством. До того ж суд не може зобовязати колегіальний орган місцевого самоврядування прийняти будь-яке рішення, бо це не входить до його компетенції.

Представник відповідача також звернув увагу на те, що в разі скасування цих рішень, про що просить позивач, підлягатимуть застосуванню положення рішень органу місцевого самоврядування, в яких так само встановлено розмір плати за землю 3 % від нормативної грошової оцінки земель. А в разі скасування й цих рішень підлягатимуть до застосування положення Закону України в редакції, яка також передбачає розмір плати за землю для всіх 3% від нормативної грошової оцінки. Таким чином, задоволення цього позову в обраний позивачем спосіб не призведе до захисту його прав.

Згідно із ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі органів державної влади.У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом установлено, що відповідно до витягу із Статуту ТОВ «Ремпобутсервіс» в редакції від 28 серпня 2017 року, це товариство створюється з метою задоволення потреб юридичних і фізичних осіб в його послугах та отримання прибутку від господарської діяльності товариства в інтересах засновників. Головною метою діяльності товариства є надання комплексних послуг населенню із забезпечення утримання човнів, моторів, обладнання для підходу човна до берега та його зберігання. Предметом діяльності товариства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна; допоміжне обслуговування водного транспорту; комплексне обслуговування обєктів (пункти 3.1- 3.3 Статуту, аркуш справи 103-105).

5 вересня 2005 року між Черкаською міською радою та ТОВ «Ремпобутсервіс» укладено договір оренди землі на строк до 22 квітня 2053 року (далі Договір оренди, аркуші справи 15-17), відповідно до п. 2.1 якого в оренду (без права передачі їх в суборенду) передаються земельні ділянки загальною площею 25,7 га. За функціональним використанням земельні ділянки відносяться: площею 5536 кв.м. до земель комерційного використання, площею 251464 кв.м. до категорії земель транспорту, звязку (землі водного транспорту).

Згідно із п. 2.2 Договору оренди на земельних ділянках знаходяться такі обєкти нерухомого майна та інфраструктури: існуючий цех по ремонту і утриманню човнів причал № 2, причал № 3.

За змістом Пункту 4.1 Договору оренди, за оренду земельних ділянок орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за земельні ділянки під існуючий цех по ремонту і утриманню човнів причал №2, причал № 3 в мікрорайоні «Дахнівський» в районі вул.Набережної встановлюється: землі транспорту у розмірі 0,03 % від її грошової оцінки; землі комерційного використання у розмірі 3 % від її грошової оцінки.

Пунктом 4.2 Договору оренди визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється в звязку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельних ділянок та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Згідно із п. 5.2 Договору оренди цільове призначення земельних ділянок землі водного фонду.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 6 липня 2015 року, яке набрало законної сили, пункти 2.1 та 2.2 викладено в новій редакції: «2.1 В оренду (без права передачі в суборенду» передаються земельні ділянки загальною площею 108704 кв.м. За функціональним використанням земельні ділянки відносяться: площею 5536 кв.м. до земель комерційного використання, площею 103168 кв.м. до категорії земель транспорту, звязку (землі водного фонду); 2.2. на земельних ділянках знаходяться такі обєкти нерухомого майна та інфраструктури: існуючий цех по ремонту і утриманню човнів причал № 2».

Таким чином, ТОВ «Ремпобутсервіс» є землекористувачем земель водного фонду, на умовах, викладених в Договорі оренди, та має сплачувати орендну плату, розмір якої визначено у п.п. 4.1, 4.2 Договору оренди.

25 червня 2015 року Черкаською міською радою прийнято рішення від № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», яким відповідно до пунктів 24, 28, 35 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 12 розділів ХІІ, ХІV Податкового кодексу України та з метою забезпечення надходжень до бюджету м.Черкаси з 1 січня 2016 року встановлено податок на майно у вигляді плати за землю, а також затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси (далі- Положення).

Відповідно до п. 6.2 Положення ставку податку для юридичних і фізичних осіб за земельні ділянки, надані для розміщення гаражів (з урахуванням земель, що перебувають в постійному користуванні) у розмірі 3відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно із п.9.1 Положення розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати

Пунктом 9.2 Положення визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в договорі оренди у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці І.

За змістом таблиці І, розмір орендної плати для категорії «інші землі», до якої відносяться й орендовані ТОВ «Ремпобутсервіс» земельні ділянки, становить 3 % від нормативної грошової оцінки земель (а.с. 32).

Рішенням Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року Положення викладено в новій редакції (далі Положення Ред.№ 2).

Зокрема, пунктом 6.2 Положення Ред.№2 визначено, що ставку податку для юридичних і фізичних осіб за земельні ділянки, надані для розміщення гаражів, крім приватизованих земель (з урахуванням земель, що перебувають в постійному користуванні), встановлено у розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки. Винятком є 2016 рік, ставка податку на цей період за земельні ділянки надані для розміщення гаражів, крім приватизованих земель, становить 1,5 % від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 9.2 Положення Ред.№2 розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в договорі оренди у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці І.

За змістом таблиці І (яка є додатком до Положення Ред.№2), розмір орендної плати для категорії «інші землі», до якої відносяться й орендовані ТОВ «Ремпобутсервіс» земельні ділянки, становить 3 % від нормативної грошової оцінки земель (а.с. 37).

Таким чином, на 2016 рік плата за землю під гаражами є більш пільговою у порівнянні з розміром орендної плати за землю категорії «інші землі».

Рішенням Черкаської міської ради № 2-279 від 15 березня 2016 року внесено зміни до Положення Ред.№2 та доповнено його п.п. 7.1 п. 7 «Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб» абзацом наступного змісту: «землі, надані академічним музично-драматичним театрам для виконання покладених на них завдань».

Рішенням Черкаської міської ради № 2-1619 від 13 лютого 2017 року внесено зміни до рішення Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року №2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси (із змінами)».

Цим рішенням внесено зміни до Положення Ред.№2, а саме: в підпункті 6.2 пункту 6 цифру «3» замінено на цифру «1» та додано речення «Ставки цього підпункту застосовуються виключно до земельних ділянок, право користування якими оформлено відповідно до вимог чинного законодавства». В таблиці 1 Підпункту 9.2 пункту 9 цифри і слова «інші землі 3 %» замінено цифрами і словами: «Земельні ділянки, надані для гаражного будівництва, що оформлені в установленому законом порядку (згідно КВПЦЗ присвоєно коди 02.06, 12.04 та 12.08) 1%, інші землі 3 %» (а.с. 38-39).

Звертаючись до суду з указаним позовом, ТОВ «Ремпобутсервіс» посилалось на такі обставини: 1) не відомо, якими міркуваннями керувалась міська рада, приймаючи редакцію п. 5 таблиці І до Положення в первісній редакції із встановленням розміру орендної плати для категорії «інші землі» - 3 %, оскільки при підготовці проекту цього рішення до відома громадськості не доводився аналіз його регуляторного впливу; 2) при прийнятті спірного рішення в частині редакції п. 5 таблиці І, Черкаською міською радою не враховано пп.288.5.1 Податкового кодексу України, редакція якого з 1 січня 2017 року визначає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; 3) приймаючи рішення від 13 лютого 2017 року № 2-1619 «Про внесення змін до рішення № 2-1312 «Про затвердження положень та ставок місцевих податків та зборів на території міста Черкаси», Черкаська міська рада грубо порушила основні засади податкового законодавства, такі як рівність, соціальна справедливість, стабільність, оскільки встановлення для земель гаражних кооперативів з укладеними договорами оренди орендної плати за землю в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки, а для категорії земель причалів із такими ж офіційно укладеними договорами оренди землі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, на думку позивача, є дискримінацією.

Надаючи оцінку цим доводам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначенихКонституцією Українита законами України.

Пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обовязковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно із п.п. 10.2, 10.4 Податкового кодексу України місцеві ради обовязково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Статтею 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні субєктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Підпунктом 284.1 пункту 284 Податкового кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Органи місцевого самоврядування до 25грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам заформою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Таким чином, Черкаська міська рада, як колегіальний орган місцевого самоврядування у м.Черкаси, має право, із урахуванням положень Податкового кодексу України, встановлювати своїм рішенням розмір земельного податку, а також пільги земельного оподаткування, що й було зроблено із прийняттям рішення Черкаської міської ради від 25 червня 2015року № 2-1312, із урахуванням внесених змін рішеннями Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року, № 2-279 від 15 березня 2016 року, № 2-1619 від 13лютого 2017 року.

Судом також установлено, що за даними Департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради від 16 листопада 2017 року, оспорювані позивачем рішення було офіційно оприлюднено Черкаською міською радою з дотриманням вимог чинного законодавства

Відповідно до пп. 288.1 п. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За змістом пункту 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2016 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

За змістом пункту 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1січня 2017 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (п.п.288.5.1.); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п.288.5.2.); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п.288.5.3.).

Аналізуючи на відповідність вказаним вимогам чинного законодавства рішення Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року, суд робить висновок про те, що воно відповідає вимогам Податкового кодексу України у редакції, чинній з 1січня 2016 року, оскільки орендну плату для земель категорії «інші землі» встановлено в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земель.

Аналізуючи на відповідність вказаним вимогам чинного законодавства рішення Черкаської міської ради № 2-1619 від 13 лютого 2017 року, суд робить висновок про те, що це рішення також прийнято у відповідності із п.288.5 Податкового кодексу України в редакції, чинній із 1 січня 2017 року, оскільки категоріям «інші землі», до якої віднесено земельні ділянки ТОВ «Ремпобутсервіс», визначено розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земель, що не перевищує показників Податкового кодексу України.

Посилання позивача на те, що Черкаською міською радою несправедливо та дискримінаційно залишено їм розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земель, тоді як виділено окремо пільгову категорію «земельні ділянки, надані для гаражного будівництва, що оформлені в установленому законом порядку (згідно КВПЦЗ присвоєно коди 02.06, 12.04 та 12.08)» і встановлено їм розмір орендної плати в 1% від нормативної грошової оцінки земель, є необґрунтованими.

Так, Черкаська міська рада скористалась наданим їй чинним законодавством правом та встановила рішенням № 2-1619 від 13 лютого 2017 року пільгову ставку податку для юридичних і фізичних осіб за земельні ділянки, надані для розміщення гаражів, крім приватизованих земель (з урахуванням земель, що перебувають в постійному користуванні) у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, у звязку з чим, скориставшись своїм правом встановлення пільг при обрахуванні розміру орендної плати за землю, встановила для категорії земель «земельні ділянки, надані для гаражного будівництва, що оформлені в установленому законом порядку (згідно КВПЦЗ присвоєно коди 02.06, 12.04 та 12.08)» розмір орендної плати в 1 % від нормативної грошової оцінки землі.

Не мають значення при вирішенні цієї справи доводи представника позивача, що виділені в оренду ТОВ «Ремпобутсервіс» земельні ділянки відносяться до земель транспорту, як і землі, надані для гаражного будівництва, оскільки Черкаською міською радою чітко визначено землі пільгового оподаткування та пільгової сплати оренди за землю.

Суд також звертає увагу на те, що задоволення позову в обраний позивачем спосіб не призведе до встановлення їм розміру орендної плати за землю на рівні із земельними ділянками, наданими для гаражного будівництва, що оформлені в установленому законом порядку, оскільки в разі задоволення позову розмір орендної плати для категорії «інші землі» буде так само становити 3 % від розміру нормативної грошової оцінки земель.

Крім того, задоволення позову в обраний позивачем спосіб призведе до скасування пільгового оподаткування для невизначеного кола юридичних і фізичних осіб за земельні ділянки, надані для розміщення гаражів, крім приватизованих земель (з урахуванням земель, що перебувають в постійному користуванні).

Суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог в спосіб, який запропоновано ТОВ «Ремпобутсервіс», а саме: шляхом зобовязання Черкаську міську раду внести конкретні зміни до Положення, оскільки суд позбавлений можливості зобовязувати колегіальний орган приймати те чи інше конкретне рішення.

Водночас, відсутні підстави і для зобовязання Черкаської міської ради розглянути питання про внесення таких змін, оскільки як свідчать матеріали справи, із зверненнями до органу місцевого самоврядування щодо внесення будь-яких змін до Положення ТОВ «Ремпобутсервіс» не зверталось, а зверталось лише із заявами про внесення змін до укладеного з цим товариством договору оренди (а.с. 110-112).

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування», Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 6, 18, 69, 70, 71, 72, 94, 159-162, 167, 171 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс».

Постанова може бути оскаржена позивачем до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, або субєктом владних повноважень у строк, визначений у п.2ч.2 ст. 186 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Соснівський районний суд м.Черкаси, із одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Я.В. Пересунько