Вирок № 71203880, 12.12.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17318/17

провадження № 1-кп/753/1135/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

при секретарі Марченко Л.В.,

за участю:

прокурора Облетова А.І.,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12017100020007944 від 17.07.2017 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернігівської обл. Борзнянського р-ну с. Берестовець, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2017, близько 11 год. 42 хв., ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3, допустив порушення вимог п. 18.1 Правил дорожньою руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР), а саме:

п. 18.1 ПДР України - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог ПДР з боку ОСОБА_3 виразилось в тому, що він, керуючи вищевказаним транспортним засобом, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, маючи технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог вищевказаного пункту Правил, рухаючись від вулиці Г. Ахматової, проїзною частиною проспекту Григоренка, в напрямку вулиці Здолбунівської, в місті Києві, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований поряд з зупинкою громадського транспорту «пр. Петра Григоренка», що в свою чергу був позначений на дорожньому покритті дорожньою розміткою та відповідними дорожніми знаками ПДР, на якому в цей час перебував пішохід, який, маючи перевагу в русі, здійснював перехід зазначеної проїзної частини, безпосередньо по розмітці нерегульованого пішохідного переходу зліва направо, відповідно траєкторії руху автомобіля, своєчасно не зменшив швидкість, внаслідок чого не зміг своєчасно зупинитись, щоб дати дорогу вказаному пішоходу, для якого створив небезпеку, та в подальшому допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, в результаті чого останній спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_3, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам вищевказаного пункту ПДР, а порушення цих вимог з боку ОСОБА_3, відповідно, знаходиться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, які настали, а саме із заподіянням пішоходу ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які виразилися у вигляді: закритої травми правої нижньої кінцівки у вигляді розриву медіальної колатеральної зв'язки та медіального утримувача надколінника, внутрішнє- суглобового перелому латерального виростка та міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки, забою латерального виростка стегнової кістки, синовіїту, перелому голівки та проксимального діафізу правої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, забою м'яких тканин суглоба, синців по зовнішній поверхні правого стегна та гомілки, множинних саден правої нижньої кінцівки.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав в повному обсязі та суду пояснив, що дійсно 13.07.2017, близько 11 год. 42 хв., рухаючись на автомобілі «Chevrolet Aveo» від вулиці Г. Ахматової, проїзною частиною проспекту Григоренка, в напрямку вулиці Здолбунівської, в місті Києві, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, допустив порушення вимог п. 18.1, у зв'язку з чим він скоїв наїзд пішохода ОСОБА_2, яка знаходилась на пішохідному переході. Характеру та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_2 обвинувачений не заперечував. У скоєному щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відноситься до необережного злочину невеликої тяжкості.

Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання має задовільну характеристику, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого на підставі ст.66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 5100 грн.

Обговорюючи доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ст.286 ч.1 КК України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування зазначеного додаткового покарання строком на 1 рік.

Судові витрати по оплаті: судової автотехнічної експертизи в розмірі 3260 грн. 01 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 5100\п'ять тисяч сто\ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 \ один\ рік.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_2) 3260 грн. \три тисячі двісті шістдесят\ гривень 01 коп. на користь держави (Отримувач УК у Дарницькому районі 24060300, р/р 31116115700003, МФО 820019, УДКСУ у Дарницькому районі м. Києва, код 38021179, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві).

Речові докази:

-автомобіль марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3, який знаходиться на відповідальному зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_3 - повернути останньому за належністю;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв