Рішення № 71202715, 12.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017Справа №910/18100/17

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1простягнення 50000 грн. 00 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Усенко А.М. - представник за довіреністю № 17/01 від 03.01.2017;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення 50000 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Форд, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/6739187, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18100/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 14.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.12.2017.

30.11.2017 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що строк експлуатації пошкодженого автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, перевищував 7 років на дату ДТП, з огляду на що наявні підстави для визначення коефіцієнту фізичного зносу вказаного транспортного засобу. Відповідач вказав на те, що представником Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» було здійснено розрахунок величини коефіцієнта фізичного зносу, та встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 0,59 (Ез = 0,59). За таких обставин, відповідачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187 (відповідно до вартості відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, згідно з рахунками на оплату, виставленими СТО) та встановлено, що сума страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,59) автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 43681 грн. 98 коп.

Відповідач зазначив, що 29.11.2017 він виплатив позивачу страхове відшкодування за Полісом АІ/6739187 у сумі 43681 грн. 98 коп., у зв'язку з чим просив суд відмовити у позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.12.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 12.12.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103044505642.

Представник третьої особи у судове засідання 12.12.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у постанові Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.11.2015 у справі № 638/18327/15-п (провадження № 3/638/2711/15), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 08.12.2017 поштове відправлення було вручене адресату особисто.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

У судовому засіданні 12.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 75132030, виданої 1 ротою 3 батальйону УПС МВС у м. Харкові (вих. № 90 від 29.10.2015), та постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.11.2015 у справі № 638/18327/15-п (провадження № 3/638/2711/15), яка набрала законної сили 30.11.2015, встановлено, що 16.10.2015 ОСОБА_1, керуючи автомобілем Форд, державний номер НОМЕР_2, порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

18.09.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (страховик) та Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджзис Україна Лімітед» (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного комплексного авто страхування № 06/0679014/9069/15, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, перелік яких наведено у Додатку № 1, серед яких автомобіль Шкода, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору добровільного страхування № 06/0679014/9069/15 від 18.09.2015 строк, на який застрахований автомобіль Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 21.09.2015 по 20.09.2016.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до рахунку на оплату № 70 від 13.11.2015, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія-СВ», вартість відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 63976 грн. 56 коп.

Згідно з рахунком на оплату № 78 від 11.12.2015, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія-СВ», вартість відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 14992 грн. 80 коп.

Відповідно до акту виконаних робіт № 16 від 27.01.2016, складеному СТО (Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія-СВ») та страхувальником за Договором добровільного страхування № 06/0679014/9069/15 від 18.09.2015, вартість відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 14992 грн. 80 коп.

Відповідно до акту виконаних робіт № 17 від 27.01.2016, складеному СТО (Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія-СВ») та страхувальником за Договором добровільного страхування № 06/0679014/9069/15 від 18.09.2015, вартість відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 63976 грн. 56 коп.

Судом встановлено, що роботи, наведені в акті виконаних робіт № 16 від 27.01.2016 на суму 14992 грн. 80 коп. та в акті виконаних робіт № 17 від 27.01.2016 на суму 63976 грн. 56 коп., знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у первинній Довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП, яка сталась 16.10.2015, Довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 75132030, виданій 1 ротою 3 батальйону УПС МВС у м. Харкові (вих. № 90 від 29.10.2015), та актах огляду транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1, від 21.10.2015 ат від 10.12.2015, складеними представниками страхувальника та СТО.

Відповідно до Страхового акту № 2300089519 від 30.11.2015, складеного Приватним акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 06/0679014/9069/15 від 18.09.2015 становить 63976 грн. 56 коп.

Відповідно до Страхового акту № 2300089519 від 23.12.2015, складеного Приватним акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 06/0679014/9069/15 від 18.09.2015 становить 14992 грн. 80 коп.

Судом встановлено, що 01.12.2015 позивач здійснив виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 06/0679014/9069/15 від 18.09.2015 у розмірі 63976 грн. 56 коп. на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-СВ», що підтверджується платіжним дорученням № 0049609 від 01.12.2015 на суму 63976 грн. 56 коп.

Крім того, судом встановлено, що 24.12.2015 позивач здійснив виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 06/0679014/9069/15 від 18.09.2015 у розмірі 14992 грн. 80 коп. на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-СВ», що підтверджується платіжним дорученням № 0053402 від 24.12.2015 на суму 14992 грн. 80 коп.

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 06/0679014/9069/15 від 18.09.2015 становить 78969 грн. 36 коп.

Судом встановлено, що на дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/6739187 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до Витягу з бази даних МТСБУ, долученого позивачем до позовної заяви, та копії Полісу АІ/6739187, долученої відповідачем до матеріалів справи 30.11.2017).

Судом встановлено, що 29.01.2016 позивач направив відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187 (№ 03-17/1100 від 29.01.2016), яка була отримана відповідачем 01.02.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103253990353.

Однак, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187.

Судом встановлено, що 29.11.2017 (після звернення позивача з даним позовом до суду та порушення провадження у даній справі) відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування за Полісом АІ/6739187 у розмірі 43681 грн. 98 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 395467 від 29.11.2017 на суму 43681 грн. 98 коп.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин, оскільки частина суми страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187 у розмірі 43681 грн. 98 коп. була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду та після порушення провадження у даній справі, суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 43681 грн. 98 коп. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмету спору).

Суд дійшов висновку про відмову у позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в іншій частині позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування № 06/0679014/9069/15 від 18.09.2015, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Форд, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/6739187, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Форд, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/6739187).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2008, з огляду на що, враховуючи дату ДТП (16.10.2015), суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення розміру страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

30.11.2017 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що строк експлуатації пошкодженого автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, перевищував 7 років на дату ДТП, з огляду на що наявні підстави для визначення коефіцієнту фізичного зносу вказаного транспортного засобу. Відповідач вказав на те, що представником Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» було здійснено розрахунок величини коефіцієнта фізичного зносу, та встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 0,59 (Ез = 0,59). За таких обставин, відповідачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187 (відповідно до вартості відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, згідно з рахунками на оплату, виставленими СТО) та встановлено, що сума страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,59) автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 43681 грн. 98 коп.

Позивачем не було надано будь-яких заперечень щодо величини коефіцієнта фізичного зносу, визначеного відповідачем (Ез = 0,59) та не було надано заперечень щодо розміру страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187, визначеної відповідачем з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1 (Ез = 0,59) у сумі 43681 грн. 98 коп.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-1304гс16, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,59), що становить 43681 грн. 98 коп.

Як встановлено судом, за розрахунком відповідача, здійсненого на підставі рахунків СТО, які підтверджують фактичну вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,59) становить 43681 грн. 98 коп.

Судом встановлено, що розрахунок (визначення) відповідачем величини коефіцієнта фізичного зносу, з урахуванням якого було здійснено розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, був проведений відповідачем відповідно до вимог, які викладені у Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

За таких обставин, суд приймає у якості належного та допустимого доказу щодо визначення величини коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, долучений відповідачем до матеріалів справи розрахунок коефіцієнту фізичного зносу, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 0,594 (Ез = 0,594).

Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження іншої величини коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, та вартості відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу), зокрема, звіту/висновку/калькуляції, які складені відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

При цьому, позивачем не було заявлено клопотань про призначення судової експертизи.

Як встановлено судом, 29.11.2017 (після звернення позивача з даним позовом до суду та порушення провадження у даній справі) відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування за Полісом АІ/6739187 у розмірі 43681 грн. 98 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 395467 від 29.11.2017 на суму 43681 грн. 98 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про припинення провадження у справі про стягнення з відповідача частини страхового відшкодування у розмірі 43681 грн. 98 коп. (у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/6739187 становить 0 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50000 грн. 00 коп.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/6739187 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 78969 грн. 36 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,59), що становить 43681 грн. 98 коп., беручи до уваги франшизу за Полісом АІ/6739187 у сумі 0 грн. 00 коп., та здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187 у повному обсязі (у сумі 43681 грн. 98 коп.), суд дійшов висновку про відмову у позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» страхового відшкодування у розмірі 6318 грн. 02 коп. (50000,00 грн. - «мінус» 43681,98 грн.).

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частина 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Оскільки спір у справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо виплати страхового відшкодування за Полісом АІ/6739187, судовий збір в частині позовних вимог щодо яких суд дійшов висновку припинити провадження у справі, покладається на відповідача.

В іншій частині позову судовий збір покладається на позивача на підставі ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (з огляду на відому у позові).

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч.ч. 1, 2 ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» страхового відшкодування у розмірі 43681 грн. 98 коп.

2. В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код: 23510137) судовий збір у розмірі 1397 (одна тисяча триста дев'яносто сім) грн. 82 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено 21.12.2017

Суддя І.М. Отрош