Постанова № 71202453, 21.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2017 р. Справа№ 910/1532/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Михайленко С.О.,

представники сторін:

від позивача: Кузовлев Р.В. довіреність № 02-36/2704 від 20.11.17

від відповідача: не з'явився

розглядає апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка"

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" по справі №57/16 від 21.11.2016 року

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2017 року

у справі №910/1532/17 (суддя Підченко Ю. О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка", м. Хмельницький,

про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства "Укрсоцбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 21.11.2016 року у справі № 57/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 року у справі №910/1532/17 заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" по справі №57/16 від 21.11.2016 року задоволено.

Видано наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" по справі №57/16 від 21.11.2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка". Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість у розмірі 321 077,01 грн., третейський збір у розмірі 4 410,77 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 800,00 грн.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 року у справі №910/1532/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в порушення порядку розгляду такого роду заяв, порушив норми ч. 3 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали), якими на суд покладено обов`язок встановити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали). Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було порушено та невірно застосовано норми процесуального права, а саме, заяву розглянуто господарським судом за відсутності відповідача.

Окрім того, скаржник вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги обставини подання відповідачем заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" по справі №57/16 від 21.11.2016 року. Крім того, скаржник вказує, що справа у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

15.03.2017 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) позивачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/1532/17 до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 року зупинено апеляційне провадження у справі №910/1532/17 до розгляду господарським судом міста Києва справи №910/2900/17. Зобов'язано сторони повідомити Київський апеляційний господарський суд про результати розгляду господарським судом міста Києва по справі №910/2900/17.

10.04.2017 року та 02.08.2017 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) позивачем було подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з прийняттям постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 року, якою ухвала господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" по справі №57/16 від 21.11.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року провадження у справі №910/1532/17 поновлено та призначено розгляд справи на 21.12.2017 року.

В судовому засіданні 21.12.2017 року представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що провадження у даній справі було порушено 03.03.2017 року.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 21.11.2016 у справі №57/16 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 321 077, 01 грн., а також третейській збір в сумі 4 410, 77 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.2017 року відмовлено в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 21.11.2016р. по справі № 57/16.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року у справі № 910/2900/17 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року у справі № 910/2900/17 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2017 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі № 910/2900/17 повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.10.2017 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2017 у справі № 910/2900/17 повернуто скаржнику без розгляду.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано самостійно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось із заявою до Господарського суду міста Києва про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 21.11.2016 року у справі № 57/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" суми заборгованості за Договором про надання овердрафтної лінії № 06.33-72/043 від 03.07.2014 року в розмірі 321 077, 01 грн. та третейського збору у розмірі 4 410, 77 грн.

Відповідно до пункту 6.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно з статтею 116 ГПК (в редакції чинній на момент винесення ухвали) і пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

Згідно з ч. 3 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) визначено, що господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як зазначалось вище, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що на час розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 21.11.2016 у третейській справі №57/16, вказане рішення компетентним судом скасовано не було та набрало чинності.

Крім того, місцевим судом також правомірно встановлено, що дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 18 Закону України "Про третейські суди".

Зазначені факти, крім того, були також предметом розгляду, дослідження, вивчення в рамках справи № 910/2900/17 та був встановлений факт відповідності третейського застереження нормам чинного законодавства України, та факт відсутності порушень з боку Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" при постановлені відповідного рішення, на підставі якого подалась позивачем заява про видачу наказу.

Інших підстав, визначених ст. 122-10 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення ухвали), для відмови у видачі виконавчого документа, судами не встановлено.

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Стосовно зауважень апелянта, щодо відсутності в матеріалах справи цивільної справи будь-яких доказів отримання третьою особою без самостійних вимог на предмет спору грошових коштів за умовами договору про надання овердрафтної лініх №06.33-72/043 від 03.07.2014 року, неправомірного стягнення судом із відповідача пені за несвоєчасне погашення відсотків, неправомірного стягнення із відповідача 25 000, 00 грн. штрафу за договором, невірного розрахунку позивачем інфляційних втрат за кредитом та відсотками, а також щодо нарахування позивачем ТОВ «ПМЗТ «Агропромтехніка» заборгованості по сплаті денного овердрафту за 04.07.2014 року в розмірі 3 937, 62 грн., колегія суддів зазначає, що як вказувалось вище, місцевим судом та судом апеляційної інстанції при розгляді заяви відповідача про скасування рішення Постійно діючого третейського суду в рамках справи № 910/2900/17 досліджувалось дане питання та були прийняті відповідні висновку щодо дійсності такого третейського застереження.

Доводи позивача, які викладені у апеляційній скарзі, з приводу того що суд першої інстанції не правомірно розглянув справу за відсутності апелянта, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2017 року було прийнято до розгляду заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» по справі №57/16 від 21.11.2016 року відносно боржника ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка», розгляд заяви призначений на 10.02.2017 року (том 1, а.с. 1).

Згідно із відміткою на звороті ухвали господарського суду міста Києва від 01.02.2017 року у справі № 910/1532/17, вказана ухвала була направлена сторонам 01.02.2017 року, тобто без порушення вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали).

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, що відповідач отримав вказану ухвалу 03.02.2017 року.(том1, а.с. 4).

Відповідно до абзацу 3 підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали), зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач відповідно абзацу 3 підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) вважається таким, що повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Отже суд першої інстанції здійснив всі передбачені процесуальним законодавством вимоги.

Згідно з ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до господарського суду в судовому засіданні з викликом сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Колегія суддів наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (в редакції чинній на момент винесення ухвали), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (в редакції чинній на момент винесення ухвали), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Перебування представника відповідача у службовому відрядженні не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що основні доводи апеляційної скарги стосуються не наявності підстав для відмови у видачі наказу на рішення третейського суду, а доводів, які на думку апелянта, є підставою для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", що відповідно до чинного ГПК України (в редакції чинній на момент винесення ухвали), не є предметом розгляду в рамках даної конкретної справи, а досліджувалось та вивчалось відповідними господарськими судами та інстанціями в рамках справи № 910/2900/17, а також самим третейським судом, при вирішені спору та постановлені відповідного рішення.

У відповідності до ч. 1, ст. 73 ГПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1, ст. 74 ГПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 4, ст. 74 ГПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Також колегія суддів зазначає, що нормами чинного ГПК України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) визначено, що господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною другою статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали), а також підстав для видачі/відмови у видачі виконавчого документу, відповідно до ст. 122-10 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення ухвали).

Відповідно до ч. 1 ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення ухвали) за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

За таких обставин, оскільки рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 21.11.2017 року у третейській справі №57/16 боржником самостійно не виконано, заява Публічного акціонерного товариства "укрсоцбанк" про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду правомірно та обґрунтовано була задоволена місцевим судом.

Відповідно до п. 1, ч. 1, ст. 275 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству (на момент винесення оскаржуваної ухвали) та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 року у справі № 910/1532/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена в порядку встановленому ст. 288 ГПК України.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1532/17.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук