Рішення № 71202228, 14.12.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р.Справа № 925/1421/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Сахно І.В., за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Військової частини 1471 Державної прикордонної служби України

до товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛЄН-2001

про стягнення 7686 грн. 62 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина 1471 Державної прикордонної служби України звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛЄН-2001 про стягнення штрафних санкцій за прострочення термінів поставки товару та постачання недоброякісної продукції за договором №153-17 від 10.05.2017 в розмірі 7577 грн. 82 коп., з яких: 5064 грн. 62 коп. пеня за прострочення строків постачання товару (з урахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог від 24 листопада 2017 року №14/1707) та 2622 грн. 00 коп. штраф за поставку недоброякісної продукції.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем зобовязань за укладеним між сторонами договором № 15317 від 10.05.2017 щодо поставки товару в установлений цим договором строк та передбаченої стандартом якості.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16 листопада 2017 року.

04 грудня 2017 року представник позивача до дня судового засідання подав суду клопотання про збільшення позовних вимог на суму 108,80 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що на момент розгляду даного позову господарським судом позивачем виявлено додаткове порушення умов договору №153-17 від 10.05.2017 з боку відповідача, повязаного з порушенням строків поставки товару, що і призвело до збільшення позовних вимог. Позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 7686,62 грн., з яких 5064,62 грн. пені та 2622,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 грудня 2017 року заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

У відзивах на позовну заяву відповідач проти позову заперечує з наступних підстав.

Заявка вих. №722-124 від 31.05.2017 була отримана ТОВ «ТАЛЄН-2001» 14 червня 2017 року під розписку та може свідчити лише про погодження кількості та місць поставки. Згідно з п. 5.2 Договору строк поставки товару за цим Договором складає двадцять календарних днів відповідно до заявки Замовника. Термін поставки з 31.05.2017 по 20.06.2017 суперечить вимогам п. 5.2 Договору, встановлює обов'язок із вчинення дій в минулому часі та не може вважатися узгодженим Сторонами. ТОВ «ТАЛЄН-2001» вважає, що Замовник не може встановлювати Постачальнику термін поставки в минулому часі.

Відповідач вважає, що Військова частина 1471 має у своєму розпорядженні невірні дані. Зокрема, поставки до ВЧ 1495 (м. Житомир) та ВЧ 2193 (м. Могильов-Подільський) відбулися 23.06.2017, що підтверджуються товаро-транспортними накладними та записами відео регістраторів перевізника.

Уповноваженими особами Товароотримувачів були вказані у актах невірні дані про дату господарської операції. На звернення відповідача до Військової частини 1471 від цих товароотримувачів були відправлені пояснення щодо правильної дати отримання товару, однак Військова частина 1471 проігнорувала їх.

Заявка вих. №722-157 від 29.06.2017 була отримана ТОВ «ТАЛЄН-2001» 06 липня 2017 року, про що свідчить лист за вих. № 0607-19/1 від 06.07.2017. Посилання позивача на іншу дату отримання заявки на думку відповідача безпідставне, адже особа, якій Військова частина 1471 її вручила не є співробітником відповідача та відповідно до доручення від 03.07.2017 не має необхідного для цього обсягу повноважень.

Поставки за цією заявкою були здійснені вчасно, однак поставки до військової частини 2382 м. Краматорськ (у кількості 4 800 кг) та військової частини 9938 м. Старобільськ (у кількості 500 кг) були зірвані замовником.

Зокрема, як вбачається з листа вих. №1907021/1 від 19.07.2017 при доставці товару у Краматорськ ТОВ «ТАЛЄН-2001» було відмовлено у прийманні заявленого товару у зв'язку з відсутністю потужностей холодильного обладнання.

У зв'язку з тим, що поставки до Краматорську та Старобільську здійснюється одним маршрутом та одним транспортним засобом поставка була зірвана і до Старобільску, адже транспортне сполучення з Краматорську до Старобільську не дозволяє транспортному засобу при повній загрузці здійснювати перевезення вантажу.

Вимоги Військовою частини 1471 щодо сплати штрафу у розмірі 2% вартості товару, а саме 2 662,00 грн., у зв'язку з поставкою товару з порушенням вимог до тари, упаковки та маркування не обґрунтовані та на думку відповідача нічим не підтверджені. ТОВ «ТАЛЄН-2001» ніяких повідомлень та актів не отримувало, поставок товару неналежної якості не здійснювало. Про акт про непридатність харчових продуктів від 10.07.2017 відповідачу нічого не відомо.

Відповідно до накладних № 2453 від 14.06.2017, № 2454 від 14.06.2017, № 2455 від 14.06.2017, № 2540 від 07.07.2017 поставка товару Замовнику була здійснена у строк, визначений у п. 5.2 Договору. Товар був переданий у власність замовника вчасно у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позовних вимог позивача, оскільки вважає їх безпідставними та не обґрунтованими.

Згідно з ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 14 грудня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

10 травня 2017 року між військовою частиною 1471 Державної прикордонної служби України (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Смілапостач (постачальник) було укладено договір за №153-17.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобовязався передати замовнику у власність яловичину заморожену 1 категорії (код 15110000-м'ясо), далі по тексту - товар, якість, кількість, асортимент і ціна якого, зазначені у специфікації, яка є невідємною частиною цього договору (додаток 1), а замовник зобовязався прийняти цей товар та оплатити на умовах цього договору.

Пунктом 5.2. договору визначено, що строк поставки товару за цим договором до товароодержувача складає 20 календарних днів відповідно до заявки замовника.

Заявка замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника. Постачальник зобовязаний в день отримання заявки замовника підтвердити отримання шляхом відправлення на електронну пошту замовника central baza@pvu.gov.ua, з підписом відповідальної особи про дату та час отримання на бланку заявки замовника, з подальшим письмовим підтвердженням на адресу замовника про початок та кінцевий термін поставки товару відповідно до отриманої заявки замовника.

Пунктом 5.7 договору визначено, що датою прийняття товару є дата вказана уповноваженою особою товароодержувача при отриманні товару в акті приймання-передачі товару на перевезення.

Право власності на товар переходить від постачальника до замовника після прийняття товару на склад замовника і підписання уповноваженими на це особами постачальника та замовника накладної (п.5.4 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2017 позивачем відповідачу було надіслано заявку на постачання продовольства за № 722-124 (а.с. 23), в якій позивач просив відповідача в період з 31 травня 2017 року по 20 червня 2017 року поставити яловичину заморожену 1 категорії.

Про отримання Заявки позивача від 31.05.17 № 722 - 124 свідчить підпис від 14.06.2017 представника відповідача ОСОБА_3 безпосередньо на Заявці позивача, яка діяла на підставі Доручення відповідача від 22.05.2017 (а.с. 25) та поштове повідомлення про вручення від 16.06.2017 року № 00198308 (а.с. 23).

В письмовому повідомленні від 20 червня 2017 року відповідач підтвердив отримання вищевказаної заявки на постачання товару за договором від 10.05.2017 № 153-17 в період з 31 травня 2017 року по 20 червня 2017 року. Водночас у вказаному повідомленні відповідач просив позивача про продовження терміну виконання заявки до 27.06.2017 включно (а.с.26).

29.06.2017 позивачем відповідачу було надіслано заявку на постачання продовольства за № 722-157 (а.с. 24), в якій позивач просив відповідача в період з 29 червня 2017 року по 19 липня 2017 року поставити яловичину заморожену 1 категорії.

Про отримання Заявки позивача від 29.06.17 № 722 - 1157 свідчить підпис від 05.07.2017 представника відповідача ОСОБА_4 безпосередньо на Заявці позивача, який діяв на підставі Доручення відповідача від 03.07.2017 (а.с. 28) та поштове повідомлення про вручення від 18.07.2017 № 00221768 (а.с. 27).

В письмовому повідомленні від 06 липня 2017 року відповідач підтвердив отримання вищевказаної заявки на постачання товару за договором від 10.05.2017 № 153-17 до 19 липня 2017 року (а.с.29).

Отже, відповідач зобов'язався поставити товар в кількості та строк зазначений в Заявці позивача, але при виконанні Договору, за доводами останнього, допустив прострочення строків поставки до військових частин Державної прикордонної служби України на різні терміни.

Так, за умовами Договору за заявкою позивача від 31.05.17 №722-124 відповідачу необхідно було здійснити поставку яловичини замороженої (далі - товар) до військових частин Держприкордонслужби в період з 31.05.2017 по 20.06.2017, в т.ч. на адресу військових частин:

- 1495 м. Житомир в кількості 1700 кг;

- 9937 м. Маріуполь в кількості 1900 кг;

- 2193 м. Могилів-Подільський в кількості 1 000 кг.

Відповідно до вимог п. 7.3 Договору за порушення строку поставки товару зазначеного у п.5.2 Договору Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0.1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки.

Поставка товару до військової частини 1495 м. Житомир в кількості 1700 кг за видатковою накладною від 14.06.2017 № 2453 відбулась 26.06.2017, що підтверджується копією акту приймання-передачі товару для перевезення від 14.06.2017 № 877 (а.с. 31) та копією видаткової накладної від 14.06.2017 №2453 (а.с. 30).

Таким чином, відповідачем було порушено строк поставки товару на 5 календарних днів, що призвело до нарахування пені в розмірі 586 грн. 50 коп.

Поставка товару до військової частини 9937 м. Маріуполь в кількості 1900 кг за видатковою накладною від 14.06.2017 №2454 відбулась 17.07.2017, що підтверджується копією акту приймання-передачі товару для перевезення від 14.06.2017 № 878 (а.с. 33) та копією видаткової накладної від 14.06.2017 № 2454 (а.с. 32).

Отже, відповідачем було порушено строк поставки товару на 26 календарних днів, що призвело до нарахування пені в розмірі 3408 грн. 60 коп.

Поставка товару до військової частини 2193 м. Могилів-Подільський в кількості 1000 кг за видатковою накладною від 14.06.2017 № 2455 відбулась 07.07.2017, що підтверджується копією акту приймання-передачі товару для перевезення від 14.06.2017 № 879 (а.с. 35) та копією видаткової накладної від 14.06.2017 № 2455 (а.с. 34).

Таким чином, відповідачем було порушено строк поставки товару на 13 календарних днів, що призвело до нарахування пені в розмірі 857 грн. 22 коп.

За заявкою Замовника віл 29.06.17 № 722 - 157, відповідачу необхідно було здійснити поставку яловичини замороженої до військових частин Держприкордонслужби в період до 07.08.2017 (згідно з листом Замовника «Про коригування строку поставки від 24.07.2017 №722/1026, а.с. 38), в т.ч. на адресу військової частини 9938 м. Старобільск в кількості 500 кг.

Поставка товару до військової частини 9938 м. Старобільск в кількості 500 кг за видатковою накладною від 07.07.2017 № 2540 відбулась 11.08.2017, що підтверджується копією акту приймання-передачі товару для перевезення від 07.07.2017 № 949 (а.с. 37) та копією видаткової накладної від 07.07.2017 № 2540 (а.с. 36).

Таким чином, відповідачем було порушено строк поставки товару на 3 календарних дні, що призвело до нарахування позивачем пені в розмірі 103 грн. 50 коп.

В зв'язку з порушенням умов Договору поставки товару, позивачем до відповідача були направлені листи-попередження від 02.08.2017 №722/1098 «Про виконання умов договору від 10.05.2017 року №153-17» (а.с.41) та від 21.09.2017 №722/1295 (а.с. 42). Відповідно до поштового повідомлення про вручення від 17.08.2017 відповідач отримав лист позивача від 02.08.2017, однак відповіді не надав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобовязання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як зазначалося вище за порушення строків виконання зобовязання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.

Так, з урахуванням вищенаведених умов договору позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 5064 грн. 62 коп. пені.

В пункті 3 листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року №01-06/249 Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів зазначено, що право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (постанова від 22.11.2010 N 14/80-09-2056).

Згідно з абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В пункті 2 вищевказаного листа зазначено, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови від 06.12.2010 N 42/563; від 20.12.2010 N 06/113-38).

В пункті 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 6 грудня 2010 року в справі N 3-4гс10, від 20 грудня 2010 року у справі N 3-41гс10, від 28 лютого 2011 року у справі N 3-11гс11.

Сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац третій частини другої статті 551 ЦК України, частина перша статті 231 ГК України) (п. 2.3. вищевказаної постанови ВГСУ).

Згідно з ч. 2 ст. 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Таким чином, позивач є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.

Враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що нарахування пені в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару не суперечить вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню 5064 грн. 62 коп. пені.

Також позивачем заявлено 2622 грн. 00 коп. штрафу за поставку недоброякісної продукції.

10 липня 2017 року комісія у складі працівників позивача склала і підписала акт без номеру про непридатність харчових продуктів (а.с.39-40). У цьому акті зазначено, що комісія військової частини 9937 м. Маріуполь здійснила огляд продукції (м'ясо заморожене яловичини 1-ї категорії), завезеної ТОВ "Талєн-2001" згідно з договором від 10.05.2017 № 15317 та прийняла рішення на підставі Акту від 10.07.2017 про непридатність харчових продуктів та повернення товар відповідачу в повному обсязі 1853,00 кг, через його невідповідність вимогам розділу 8.2 ДСТУ 6030:2008, а саме: відсутність клейма, сортового штампа та «Правилам перевезення швидкопсувних продуктів». В акті вказано, що водій відмовився давати свої особисті дані та підписувати акт.

Складений комісією позивача акт про непридатність харчових продуктів (м'ясо заморожене яловичини 1-ї категорії) від 10.07.2017 без номеру не є належним і достатнім доказом поставки відповідачем товару за Договором взагалі і неналежної якості поставленого товару зокрема через те, що не є двостороннім актом приймання товару, передбаченим Договором, не встановлює невідповідності поставленого товару вимогам державних стандартів, а містить лише висновок комісії про сумнів щодо такої відповідності.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, із вказаних позивачем у позові та розрахунку стягуваних сум пені та штрафів за прострочення відповідачем поставки товару та поставки товару неналежної якості, доказаними є лише обставини прострочення відповідачем поставки товару, за що позивач має право на стягнення з відповідача передбачених п. 7.3 Договору пені у сумі 5064 грн. 62 коп.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1054 грн. 22 коп. пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Талєн-2001" (вул. Рози Люксембург, буд. 177, м. Черкаси, Черкаська область, 18003, р/р 26000051523797 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО : 354347, код ЄДРПОУ 31489416, ІПН: 314894123016) на користь Військової частини 1471 Державної прикордонної служби України (с. Савинці, Рокитнянський район, Київська область, ідентифікаційний код 23311530, р/р 35219078017870 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172) 5064 грн. 62 пені та 1054 грн. 22 коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 21.12.2017.

Суддя О.В.Чевгуз