Рішення № 71202038, 21.12.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.2017 Справа № 920/1155/17

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації Сумигаз, м. Суми

до відповідача Державного професійно-технічного навчального закладу

Путивльський професійний ліцей, м. Путивль, Сумська область

про стягнення 42 821,03 грн.

Суддя Заєць С. В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 30/113 від 30.12.2016);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 847 від 2012.17)

при секретарі судового засідання Малюк Р.Б.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 42 821 грн. 03 коп., в тому числі: 34004 грн. 34 коп. основного боргу, 4 466 грн. 99 коп. пені, 3 374 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 975 грн. 61 коп. 3% річних, а також судовий збір.

Відповідно до ухвали від 21.12.2017 суд проводить розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

21.12.2017 позивачем подано заяву, в якій останній позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні наддав усні пояснення в обґрунтування позовних вимог та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.12.1027 надав усні пояснення щодо предмету позову та зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд встановив:

1 січня 2016 року між сторонами було укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання № 094202F7BXBTO16 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015.

Позивач вказує, що взаємовідносини, що виникли між сторонами регулюються договором розподілу природного газу та Кодексом газорозподільних систем затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494.

Договір розподілу природного газу, який є договором приєднання та у відповідності до п. 1.1 якого зазначений типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 2.1 договору позивач зобов'язується надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити їх вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.

Оплата вартості послуг позивача з розподілу природного газу здійснюється відповідачем за тарифом встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( п. 6.1. договору).

Пунктами 6.3, 6.4 договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється відповідачем, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку. Якщо згідно із законодавством відповідач має сплачувати позивачу за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідача на поточний рахунок позивача кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться відповідачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно пункту 6.6. договору надання позивачем послуги з розподілу природного газу відповідачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформляється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Факт виконання позивачем договірних зобовязань з розподілу природного газу відповідачу та факт його отримання останнім підтверджується матеріалами справи, а саме актами надання послуг розподілу природного газу, а саме:

- № СУМ00015885 від 30.11.2016 на суму 27298,72 грн.;

- № СУМ00018169 від 31.12.2016 на суму 6705,62 грн.;

Зазначені акти належним чином підписані та скріплені печатками обох сторін.

Згідно з п. 6.1. Договору оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п. 6.3 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пункт 6.4 Договору вказує, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється Споживачем, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до пункту 7.2 договору позивач має право отримувати від відповідачу оплату за цим договором, а відповідно до пункту 7.4 договору відповідач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, проте відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати послуг з розподілу природного газу, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 30.11.2017 становить 34004 грн. 34 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З матеріалів справи, а саме акту звіряння взаємних розрахунків від 30.09.2017 та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, вбачається, що відповідач суму заборгованості, що становить 34004 грн. 34 коп. визнає в повному обсязі.

Судом встановлено, що факт надання позивачем відповідачеві послуг з розподілу природного газу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем позов визнається в повному обсязі, проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати отриманого товару (газу), у звязку з чим, його заборгованість перед позивачем складає 34004 грн. 34 коп., тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 34004 грн. 34 коп. заборгованості за отриманий природний газ, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені відсотки є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Згідно з поданим позивачем розрахунком 3% річних складають 975 грн. 61 коп., інфляційні збитки - 3374 грн. 09 коп.

Відповідач в цій частині позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 975 грн. 61 коп. - 3% річних та - 3374 грн. 09 коп. інфляційних збитків.

В обґрунтування позовних вимог, в частині стягнення з відповідача пені, позивач зазначає, що відповідачем послуги отримані в повному обсязі, без будь-яких зауважень, однак в порушення умов укладеного договору останнім не було своєчасно здійснено оплати за поставлений природний газ.

Відповідно до п. 8.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 4466 грн. 99 коп.

Відповідач суму нарахованих штрафних санкцій визнав в повному обсязі.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4466 грн. 99 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. ст. 129-130 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Згідно зі ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищезазначене, та беручи до уваги, що позивач заявою від 21.12.2017 до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 800 грн. 00 коп. судового збору та про повернення позивачу з державного бюджету 800 грн. 00 коп. (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 130, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей» (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Б. Хмельницького, буд. 20, код 02547429) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, вул. Береста, буд. 21, код 03352432) 34004 грн. 34 коп. основного боргу, 3374 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 975 грн. 61 коп. - 3% річних, 4 466 грн. 99 коп. пені, 800 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3.Повернути Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, вул. Береста, буд. 21, код 03352432) з державного бюджету м. Суми (отримувач коштів - УДКС у м. Суми; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37970593; банк отримувача ГУ ДКСУ у Сумській області; код банку отримувача (МФО) 837013; рахунок отримувача 31218206783002; код класифікації доходів бюджету 22030101) суму судового збору в розмірі 800 грн. 00 коп., сплаченого відповідно до платіжного доручення від 30.11.2017 № 3054, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.12.2017.

Суддя ОСОБА_3