Ухвала суду № 71196889, 20.12.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/22019/17

н/п 2-з/766/439/17

УХВАЛА

20 грудня 2017 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, в якій позивач просить визнати договір поруки № 02-23-Ф080556П/Ф080557СП-847 від 24.02.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» припиненим з 19.05.2011 року.

Через канцелярію суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 а саме на газозаправний комплекс за адресою: Херсонська область, Олешківський район с Саги вул. Шляхова, 17, та заборонити Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та будь яким іншим особам провадити дії з відчуження, перереєстрації та реалізації у тому числі і на торгах нерухомого майна ОСОБА_1, а саме газозаправний комплекс за адресою: Херсонська область, Олешківський район с Саги вул. Шляхова, 17, оскільки є достатні підстави вважати, що після предявлення позову відповідачі можуть відчужити нерухомого майна на користь третіх осіб, що в подальшому може утруднити, зробити неможливим виконання рішення суду та ускладнити розгляд справи.

Ч. 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, цивільний процесуальний закон не зобовязує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у розі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, а також, що наявні передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову, суд вважає можливим застосувати забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно належне ОСОБА_1 із застосуванням заборони вчиняти певні дії, а тому суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149 -153 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 а саме на газозаправний комплекс за адресою: Херсонська область, Олешківський район с Саги вул. Шляхова, 17.

Заборонити суб'єктам реєстраційних дій, в тому числі, але не виключно: відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з нерухомим майном, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності, реалізацією у тому числі і на торгах та вносити відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його обтяжень у відношенні наступного нерухомого майна: газозаправний комплекс за адресою: Херсонська область, Олешківський район с Саги вул. Шляхова, 17.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: В.В. Прохоренко