Рішення № 71187394, 21.12.2017, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/1973/17

Провадження №2/718/743/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2017 року

Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

секретаря - Пітак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно укладеної 22.11.2016 року Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту в сумі 19396,97 гривень на платіжну картку на умовах сплати 24% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач порушив зобов`язання за вказаною угодою і станом на 14.08.2017 року загальна сума заборгованості становить 25843,84 гривень, з яких: 17126,97 гривень заборгованість за кредитом, 2208,30 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2740,28 гривень заборгованість за пенею та комісією, а також 3768,29 гривень штраф згідно п.2.2 Генеральної угоди, які просив стягнути з відповідача.

Представник позивача подав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, подавши письмове заперечення проти позову, вказуючи, що анкету-заяву та Умови і Правила надання банківських послуг він не підписував, належних і допустимих доказів, які б підтверджували отримання ним коштів, позивачем не надано, коштів він не отримував.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що згідно укладеної 22.11.2016 року Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту в сумі 19396,97 гривень на платіжну картку на умовах сплати 24% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 14.08.2017 року загальна сума заборгованості відповідача становить 25843,84 гривень, з яких: 17126,97 гривень заборгованість за кредитом, 2208,30 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2740,28 гривень заборгованість за пенею та комісією, а також 3768,29 гривень штраф згідно п.2.2 Генеральної угоди.

Згідност.526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як передбачено статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост.536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Згідно ч.1ст.610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Згідност.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно дост.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникамис справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявлені позивачем вимоги, зокрема укладенням між сторонами Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості від 22.11.2016 року відповідачем не спростовано.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем нараховано і пеню та комісію у розмірі 2740,28 гривень, а також штраф згідно п.2.2 Генеральної угоди у розмірі 3768,29 гривень.

Устатті 611 ЦК Українизазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч.1ст.546 ЦК Українивиконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідност.549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3ст.549 ЦК).

За змістом статті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної 21.10.2015 року при розгляді справи № 6-2003цс15, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених уст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

При здійсненні розрахунку заборгованості стосовно нарахованої пені та комісії у розмірі 2740,28 гривень позивачем не розмежовано та не надано суду відповідного розрахунку стосовно розміру пені та стосовно розміру комісії.

Позивачем в порушенняпередбачених статтею 61 Конституції України вимог, неправомірно застосовано подвійний вид відповідальності за порушення умов кредитного договору у виді пені та штрафів, а тому вимога в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2740,28 гривень задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1600 гривень. Позовні вимоги підлягають задоволенню на 89,40%, тому з відповідача належить стягнути на відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору в сумі 1430,40 гривень.

На підставі ст.ст.2,15,257, 261, 264, 526,530,536,546,549,551, 611, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 141, 223, 259, 263, 264, 265268, 353, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 23103,56 гривень, з яких: 17126,97 гривень заборгованість за кредитом, 2208,30 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3768,29 гривень штраф.

В частині заявлених вимог про стягнення заборгованості за пенею та комісією відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 1430,40 гривень у відшкодування понесених по справі витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: