Ухвала суду № 71186848, 14.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/5325/13-ц Головуючий суддя І інстанції Крівцов Д. А.

Провадження № 22-ц/790/5277/17 Суддя доповідач Коваленко І.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа ОСОБА_2, про визнання недійсним кредитного договору,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року ПАТ «КБ Надра» звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 28.02.2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 6/4/26/2008/840-К/51, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов'язався відповідати за належне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором у повному обсязі, в тому числі: повернути кредит у сумі 35630,00 доларів США у строк до 10.02.2033 року, сплатити відсотки за користування кредитним коштами із розрахунку 12,99 % та сплатити інші платежі, передбачені Кредитним договором, а також можливі штрафні санкції (штраф, пеня). Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти шляхом видачі готівки. В забезпечення виконання умов Кредитного договору, між Банком та відповідачем ОСОБА_2, укладено Договір поруки № 6/4/26/2008/840-П/53 від 28.02.2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед Банком за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором. Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 27.11.2015 року у нього виникла заборгованість у розмірі 90034,45 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 27.11.2015 року становить 2124570,11 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 840771,87 гривень; заборгованість за процентами - 858252,52 гривень; заборгованість за пенею - 425545,72 гривень.

З урахуванням уточнених позовних вимог просили стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором № 6/4/26/2008/840-К/51 від 28.02.2008 року в загальному розмірі 2124570,11 гривень.

29.05.2013 року відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву до ПАТ КБ «Надра», третя особа - ОСОБА_2, в якій він з урахуванням наступних уточнень просить визнати недійсним кредитний договір № № 6/4/26/2008-840-К/51, укладений 28.02.2008 року між ним та КБ «Надра».

В обґрунтування зустрічного позову зазначав, що 28.02.208 року між ним та ПАТ КБ «Надра» було укладено Кредитний договір № 6/4/26/2008/840-К/51, відповідно до умов якого Банк надав йому Кредит у розмірі 35630,00 доларів США під 12,99 % річних на поточні потреби з графіком змін ліміту заборгованості з кінцевим терміном погашення 10.02.2033 року. Відповідач надав кошти, де стоїть підпис позивача, проте гроші він не отримував. Про існування вищевказаного Кредитного договору він дізнався наприкінці 2012 року, коли від Банку стали надходити листи з вимогами про погашення Кредиту. Позивач ці вимоги не визнає у повному обсязі, та вважає, що договір повинен бути розірваний з моменту його підписання, так як він у Банку гроші не брав, а чому в Договорі стоїть його підпис, він не розуміє. Крім того, Банк робить розрахунки з урахуванням курсу долара на даний час, а не на момент підписання договору. Позивач під час підписання Кредитного договору не міг керувати своїми діями, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, що є підставою для визнання кредитного договору недійсним, так як він підписаний під впливом тяжких обставин. Позивача оманливим шляхом група шахраїв з його однокласником Мунтяном відвезли у село в Харківській області у якийсь приватний будинок, пообіцяв роботу, без згоди позивача у нього незаконно забрали його документи, а потім спаювали та, як потім виявилося, у напої добавляли психотропні препарати і в такому стані возили до ПАТ КБ «Надра».

Представник банку в судовому засіданні позовні вимоги та доводи, викладені в первісному позові, підтримав в повному обсязі. Проти задоволення вимог за зустрічним позовом заперечував в повному обсязі, зазначивши, що ОСОБА_1 власноруч заповнив анкету-заяву клієнта на оформлення Кредитного пакету «Житлові рішення», де, зокрема, зазначено, що клієнт ознайомлений з умовами кредитування, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 Позивач з власної волі вступив у договірні відносини з Банком і тим самим прийняв на себе передбачені Кредитним договором цивільні права та кореспондуючи їм обов'язки. З моменту звернення з заявою на видачу кредиту до моменту підписання Кредитного договору, ОСОБА_1 мав достатній час для визначення необхідності отримання Кредиту саме в іноземній валюті та мав можливості звернутись до Банку за роз'ясненнями, запитами або з відповідними пропозиціями щодо укладення Договору. Тому твердження ОСОБА_1 про те, що він дізнався про існування Кредитного договору наприкінці 2012 року, є безпідставними та такими, що не підтверджуються жодним доказом.

ОСОБА_1 та його представники в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог за первісним позовом в повному обсязі. Зустрічну позовну заяву підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Проти задоволення вимог за первісним позовом заперечував в повному обсязі. Пояснив, що заперечує факт підписання ним Договору поруки, на який банк посилається як на підставу позовних вимог в даній справі.

При цьому ОСОБА_2, допитаний за його згодою в якості свідка, пояснив, що з ОСОБА_1 його познайомили перед підписанням документів в банку, до цього часу ОСОБА_1В він не знав. Його товариш ОСОБА_3 попросив його бути поручителем ОСОБА_1 для оформлення останнім кредиту на купівлю побутової техніки. В перший раз, коли вони приїхали до банку, там було двоє осіб, які їм пояснювали, які документи необхідно підписувати. Адресу банка він не памятає, оскільки їх привезли на автомобілі, банк знаходився в районі Олексіївки. Другий раз йому сказали підійти до Московського проспекту, 96-А, де його буде чекати машина. В машині вже сидів ОСОБА_1 Було двоє осіб, один з них, як їм пояснили, був начальником банку, а інший був його помічником. ОСОБА_1 казав, що в нього дуже болить голова, оскільки напередодні він вживав спиртні напої. Невідомий чоловік, який, на думку ОСОБА_4, був представником банку, приніс ОСОБА_1 пляшку горілки ємкістю 0,5 л. та напій. ОСОБА_1 почав пити горілку, сидячи в машині. В машині вони посиділи приблизно 20 хвилин, потім їх повезли до відділення банку, яке знаходиться десь на Олексіївці. Зазначити час, коли відбувалися вказані події, ОСОБА_2 не може, проте пам'ятає, що вже було темно на вулиці, було приблизно 17:00-18:00 годин. ОСОБА_2 пішов до банку, де йому дали на підпис документи, з текстом яких він не ознайомився. Зазначив, що в той день він був тверезий, а договір поруки не читав, оскільки, як йому пояснили, він буде лише поручителем та ніякої відповідальності не буде нести. Документи він підписував добровільно, без примусу. В той день одразу після їх приїзду в банк за ними закрили відділення та вони залишилися у відділенні одні. ОСОБА_1 весь цей час сидів в автомобілі та вживав горілку. Після того, як ОСОБА_2 підписав документи, в банк повели ОСОБА_1, який вийшов з приміщення банку через 20 хвилин, при цьому ні грошей, ні документів в руках у ОСОБА_1 він не бачив. Під час підписання ОСОБА_1 кредитного договору, ОСОБА_2 не був присутнім.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є його сином. ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями з 2004 року, з часу повернення з армії. В середині лютого 2008 року ОСОБА_1 прийшов ввечері додому та сказав, що їде на заробітки в Київ, зібрав всі документи, наступного дня вранці до нього прийшов якийсь хлопець та вони разом поїхали, за словами сина, в Київ. Сина не було вдома приблизно тиждень. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_1 на обліку у лікарів наркологів та психіатрів не перебуває, проте звертався до лікарів Харківської міської багатопрофільної лікарні № 18 у звязку з приступом епілепсії.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2017 року первісний позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» грошові кошти в розмірі 840771,87 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» понесені останнім судові витрати в розмірі 1361,73 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» та задовольнити його зустрічний позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з насутпного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Частиною першою статі 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Судом встановлено, що 28.02.2008 року між ОСОБА_6 (Продавцем) та ОСОБА_1 (Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу Будинку, відповідно до Умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність житловий будинок № 6 по вул.Садовий, в с.Лиман Зміївського району Харківської області. Зазначений Договір посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 503.

Також 28.02.2008 року між ОСОБА_6 (Продавцем) та ОСОБА_1 (Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу Земельної ділянки, відповідно до Умов якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність земельну ділянку площею 0,250 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована по вул.Садовий, в с. Лиман № 6 Зміївського району Харківської області. Зазначений Договір посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 507.

Крім того, 28.02.2008 року між ПАТ КБ «Надра» (Банком) та ОСОБА_1 (Позичальником) укладено Договір іпотеки № 6/4/26/2008/980-І/52, відповідно до умов якого в забезпечення зобов'язань за Кредитним договором № 6/4/26/2007/840-К/51 від 28.02.2008 року, ОСОБА_1 передає в іпотеку житловий будинок № 6 по вул.Садовий, в с.Лиман Зміївського району Харківської області, та земельну ділянку за вищевказаною адресою. З умов вказаного договору вбачається, що сума зобов`язання за Кредитним договором складає 35630 доларів США, строк - до 10.02.2033 року. Зазначений Договір посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 518.

Оскільки ОСОБА_1 заперечувався факт підписання ним вказаних вище договорів купівлі-продажу та іпотеки і заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи його підпису на вказаних договорах, судом за клопотання ОСОБА_1 ухвалою від 29.06.2016 року від нотаріуса було витребувано оригінали зазначених договорів, примірники яких зберігались у нотаріуса.

На виконання ухвали суду, нотаріусом було надано суду оригінали вказаних вище договорів купівлі-продажу та іпотеки, які були оглянуті судом та пред`явлені для огляду учасникам судового розгляду, в тому числі ОСОБА_1 та його представнику.

Після дослідження оригіналів вказаних договорів, в тому числі свого підпису на договорах, ОСОБА_1 відмовився від клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що ОСОБА_1 було підписано вказані вище договори купівлі-продажу та іпотеки.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 і його представник пояснили, що договори купівлі-продажу є дійсними і ними не оспорювались.

В Договорі іпотеки міститься посилання на факт укладення між банком і ОСОБА_1 Кредитного договору, а також на розмір зобов`язання за ним в сумі 35630 доларів США.

Оскільки в Договорі іпотеки, який посвідчений нотаріально, зафіксований факт наявності у ОСОБА_1 зобов`язання за Кредитним договором в розмірі 35630,00 доларів США, та ОСОБА_1 відмовився від експертизи свого підпису на вказаному договорі, суд першої інстанції дійшов обгрунтовного виснову про наявність у ОСОБА_1 зобов`язань у вказаному розмірі перед банком.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстнції дійшов обгрунтовного висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в розмірі 35630,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 27.11.2015 року складає 840771,87 грн..

Щодо поясненнь ОСОБА_1 стосовно того, що він кредит не отримував, заперечував свій підпис в Кредитному договорі та інших документах, відсутності у нього примірника Кредитного Договору, судом за клопотанням ОСОБА_1 було постановлено ухвалу від 26.11.2015 року, якою витребувано у ПАТ КБ «Надра» оригінал кредитної справи, а саме Кредитний договір № 6/4/26/2008/840-К/51 від 28.02.2008 року, а також документи, які підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів від ПАТ КБ «Надра».

Позивачем оригінали зазначених документів суду надано не було.

Як вбачається з пояснень, в тому числі письмових, представника позивача, оригінали всіх документів кредитної справи № 768302 за Кредитним договором № 6/4/26/2008/840-К/51 від 28.02.2008 року були вилучені прокуратурою Київського району м. Харкова на виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2008 року.

Суду надано копію протоколу вилучення від 17.12.2008 року, згідно якого представник міліції вилучив в ПАТ КБ «Надра» кредитні справи згідно опису, в тому числі і кредитну справу ОСОБА_1 в повному обсязі, включаючи всі документи, в тому числі Договір поруки.

Також суду надано копію листа Харківської місцевої прокуратури № 2, № 1976-08 від 23.12.2015 року, згідно якого у зв'язку із залиттям приміщень прокуратури гарячою водою 27.10.2012 року вилучені кредитні справи по кримінальній справі № 21080104, в тому числі кредитну справу № 768302 за кредитним договором № 6/4/26/2008/840-К/51 від 28.02.2008 року, було пошкоджено та повернути їх до ПАТ «КБ Надра» не вбачається можливим.

В звязку з наведеними обставинами ОСОБА_1 та його представником в судовому засіданні було зазначено, що на момент пред`явлення позову в 2013 році у позивача був відсутній оригінал кредитної справи, яка була фактично знищена в 2012 році, в зв`язку з чим представник позивача протиправно посвідчив вірність копій документів з кредитної справи, які були направлені до суду.

Як вбачається з наданих суду документів, відповідач ОСОБА_1 з самого початку не визнавав факт укладення Кредитного договору.

Так, ще до пред`явлення позову банком, 17.12.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Прокуратури Московського району м. Харкова із заявою про злочинні шахрайські дії з боку невідомих осіб, які від його імені взяли кредит, в тому числі для придбання будинку в селі. Відомості за вказаної заявою внесені до ЄРДР за № 1201220470001063 від 22.12.2012 року.

З пояснень представника банку, а такж матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 або ОСОБА_2 взагалі не сплачувалась заборгованість за Кредитним договором.

Згідно ч. 2 ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 28 Постанови пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК ) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд відповідно до правил частини четвертої статті 10 ЦПК сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо).

Всупереч вимог ст. 10, 60 ЦПК України, оригінал Кредитного договору та Договору поруки, суду не надано. При цьому, хоча позивачем надано документи, згідно яких кредитна справа в них була вилучена співробітниками правоохоронних органів, вказана обставина, виходячи із засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, а також положень ч. 2 ст. 64 ЦПК України, не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу позовних вимог, зокрема довести факт досягнення між сторонами згоди щодо умов кредитного договору, які визначають конкретний розмір процентів та пені.

Обов`язок доведення умов Кредитного договору в частині встановлення конкретного розміру процентів та пені, позивачем не виконаний, оскільки суду всупереч вказаних вище вимог законодавства не надано оригінал Кредитного договору.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстнції дійшов обгрунтованого висновку, що доводи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо непогодження ними умов Кредитного договору, зокрема в частині зазначеного позивачем розміру процентів та пені, не спростовано.

При цьому з незалежної від нього причини, а саме у зв`язку із ненаданням банком оригіналу Кредитного договору, ОСОБА_1 позбавлений можливості надати докази на підтвердження його заперечень та провести експертизу його підпису на Кредитному договорі, який наданий банком в обгрунтування вимог про стягнення процентів та пені. Так, як вбачається з листа ХНДІСЕ ім. Бокаріуса № Ч-170 від 15.06.2016 року, адресованого представнику ОСОБА_1, судові почеркознавчі експертизи проводяться за оригіналами об`єктів почеркознавчих досліджень.

С удом також враховано, що згідно Договору іпотеки розмір зобов`язань ОСОБА_1 за Кредитним договором визначено саме в сумі 35630,00 доларів США, які судом стягнуто з нього данним рішенням суду. Посилання на розмір процентів та пені в Іпотечному договорі відсутні.

Що стосується рішення суду в частині відмови у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору, то колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скавання рішення суду в цій частині.

В обгрунтування недійсності договору ОСОБА_1 посилався як на те, що він його не підписував, так і на перебування його на дату укладення договору в стані, коли він не усвідомлював значення своїх дій внаслідок вживання алкогольних напоїв, внаслідок чого не памятає обставини, пов`язані з укладенням Кредитного договору. Крім того, зазначав, що потрапляв до психіатричної лікарні у зв'язку з епілепсією. Вказані обставини могли істотно вплинути на можливість усвідомлювати ним змісту та значення документів, які він підписував.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 16 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року, правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК.

За клопотанням ОСОБА_1 ухвалою суду від 21.05.2014 року у справі було призначено судово-психіатричну експертизу.

Як вбачається з висновків ОСОБА_7 судово-психіатричного експерта № 709 від 05.08.2014 року, ОСОБА_1 в даний час виявляє ознаки стійкого хронічного психічного розладу у формі синдрому залежності від алкоголю. За своїм психічним станом здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. 28.02.2008 року ОСОБА_1 знаходився поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а був у стані вищевказаного психічного розладу, за своїм психічним станом був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Факт підписання ОСОБА_1 кредитного договору підтверджується даними Договору іпотеки, в зв`язку з чим судом першої інстанції не прийняті доводи ОСОБА_1 щодо недійсності кредитного договору з підстав того, що ним вказаний договір не підписувався.

Також обгрунтовано не прийняті судом першої інстнції доводи ОСОБА_1 щодо недійсності кредитного договору як такого, що укладений внаслідок омани, шахрайства тощо, оскільки всупереч вимог ст. 10, 60 ЦПК України ним не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин.

Надані ОСОБА_1 дані щодо числених звернень до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій відносно нього, судом обгрунтовано не прийняті, оскільки належним доказом на підтвердження вказаної обставини, згідно положень ч. 4 ст. 61 ЦК України, може бути обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили. Проте такого вироку суду не надано.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і апеляційною інстанцією не переглядалось.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального в процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді