Рішення № 71186804, 18.12.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8097/17

№ провадження 2/646/2320/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.17 року місто Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Сорока О.П.,

за участю секретаря Кравчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь моральну шкоду, завдану незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування, в розмірі 50000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що донька позивача, ОСОБА_2, яка, зі слів позивача, страждає на психічне захворювання, спричинила їй в приміщенні Фрунзенського районного суду м.Харкова тілесні ушкодження, у звязку з чим, позивач 24.05.2017 року звернулась до слідчого Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області з клопотанням про вчинення ряду слідчих дій, проте в порушення ст.220 КПК України вона не отримала від слідчого письмових повідомлень або постанов щодо розгляду її клопотання. Бездіяльність слідчого була встановлена ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 23.06.2017 року, якою слідчого було зобовязано розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.05.2017 року. Вказана ухвала слідчим виконана не була, у звязку з чим, позивач звернулась до суду зі скаргою. Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18.07.2017 року слідчого було зобовязано виконати ухвалу суду від 23.06.2017 року. В той же час, на даний час обидві ухвали слідчим не виконані. Вказаною бездіяльністю слідчого Канібєр О.Г. було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 50000,00 грн.

Позивач в судове засідання не зявилась з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.

Представники відповідачів в судове засідання не зявились, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи. Представник відповідача Державної казначейської служби України подав заперечення проти позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24.05.2017 року ОСОБА_1 звернулась до слідчого Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області з клопотанням про направлення її доньки ОСОБА_2 на примусове лікування до ПНД № 3; допитати в якості свідків помічника та/або секретаря судді Бондаревої І.В., які були свідками спричинення їй тілесних ушкоджень 25.04.2017 року; витребувати із Фрунзенського районного суду м. Харкова відео з камер спостереження за 25.04.2017 року; провести слідчий експеримент для повного зясування правопорушення у Фрунзенському районному суді м. Харкова; надати їй для ознайомлення матеріали кримінального провадження; встановити план та строки слідчих дій; видати їй витяг із ЄРДР; направити їй повістку для допиту в якості потерпілої та надати постанову про прийняте рішення за даним клопотанням.

У звязку з нерозглядом в порядку ст.220 КПК України клопотання, позивач звернулась до Фрунзенського районного суду м.Харкова зі скаргою, в якій просила визнати бездіяльність слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 по розгляду її клопотання від 24.05.2017 року.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 23.06.2017 року у справі № 645/2347/17 було визнано бездіяльність слідчого Немишлянського відділу поліція ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 по розглядуклопотання від 24.05.2017 року у кримінальному провадженні № 12017220460000898 від 26.04.2017 року та обовязано слідчого Немишлянського відділу поліція ГУНП в Харківькій області ОСОБА_3В розглянутивказане клопотання.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18.07.2017 року у справі № 645/2347/17 було частково задоволено скаргу ОСОБА_1, визнано бездіяльність слідчого Немишлянського відділу поліція ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, яка полягає уневиконанні ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.06.2017 року, у кримінальному провадженні № 12017220460000898 від 26.04.2017 року та зобов'язати слідчого виконати вказану ухвалуФрунзенського районного суду м. Харкова від 23.06.2017 року.

Відповідно достатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідно дост. 1167 ЦК Українивідшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною - є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Аналогічна позиція викладена у пункті 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»в якому зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання позивача на звернення до суду із скаргами та винесення ухвал слідчим суддею про зобовязання слідчого вчинити певні дії є процесуальною дією учасника кримінального провадження в межах наданих повноважень.

Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування гарантованостаттею 303 Кримінального процесуального кодексу України.

Реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування, не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що внаслідок саме бездіяльності працівника поліції позивачу завдано моральної шкоди.

Позивач обмежилась лише загальними посиланнями на бездіяльність органів досудового розслідування та завданням такою бездіяльністю моральної шкоди, не довівши ні факту наявності такої шкоди, ні в чому вона полягає у відповідності достатті 23 ЦК України, ким та в якій мірі вона була завдана, наявність причинного зв'язку між протиправною бездіяльністю слідчого та можливим завданням такої шкоди.

Відповідно дост.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб даних органів.

Статтею 56 Конституції Українипроголошено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідност.1174 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Умовою застосування судом цивільно-правової відповідальності за вказаною правовою нормою, яка поширюється на недоговірні зобов'язання, що виникають із правопорушень (деліктні) правовідносини, є встановлення факту неправомірності рішення, дії чи бездіяльності службової або посадової особи зазначених органів.

Сам факт винесення слідчим суддею ухвали про зобовязання слідчого витини певні дії не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч.1ст.13ЦПК України судрозглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В позовній заяві зазначено, що протиправною поведінкою слідчого їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у нервових розладах та душевних стражданнях.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, передбачено законодавцем у ст. 23ЦК України.

Згідно зазначеної норми права моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Як роз'яснено в п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", з наступними змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачем взагалі не надано обґрунтування заявлення нею розміру моральної шкоди саме у розмірі 50000,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди є недоведеним та таким, що не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

У звязку з вищевикладеним, з урахуванням вищевказаних правових норм, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 за недоведеності спричинення їй моральної шкоди в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017220460000898.

На підставі враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.12,13,81,89, 263-265 ЦПК України, ст.ст.23,1167,1174ЦК України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.

Суддя Сорока О.П.