Ухвала суду № 71181930, 21.12.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7594/17 Головуючий у І інстанції Омельченко М. М.Провадження № 11-кп/780/1362/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 19 21.12.2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Гриненка О.І.,

суддів Дриги А.М., Миколюка О.В.,

за участю:

прокурора Черкашина І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

секретаря судових засідань ОСОБА_6,

провівши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційний розгляд за скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року про повернення прокурору обвинувального акта за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

-у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.171, ч.1 ст.186 КК України, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2017 року за № 12017110200001243,

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у незаконному вилученні зібраних журналістом матеріалів та технічних засобів, якими він користується у звязку із своєю професійною діяльністю, а також у відкритому викраденні чужого майна, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.171, ч.1 ст.186 КК України.

30 жовтня 2017 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 171, ч.1 ст.186 КК України, - повернуто прокурору Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області у звязку з його невідповідністю вимогам кримінального процесуального закону, а саме ст.291 КПК України. Зокрема, на переконання місцевого суду, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_2 сформульоване за ч.1 ст.171 КК України обвинувачення не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. На переконання суду першої інстанції, дії обвинуваченого слід було кваліфікувати за ч.3 ст.171 КК України. Також, як на підставу повернення обвинувального акта прокурору, суд послався на порушення органом досудового розслідування процедури залучення ОСОБА_7 в якості потерпілого у кримінальному провадженні.

Цією ж ухвалою залишені без розгляду клопотання захисника обвинуваченого про витребування речей та документів, а також скарги на рішення та дії слідчого і прокурора.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор та захисник ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Підставою для скасування ухвали місцевого суду прокурор та захисник зазначають істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам ст. 370 КПК України щодо її законності та обґрунтованості. Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянти вказують про те, що всупереч висновків суду, у обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, з посиланням на положення закону і частини статті КК України, та які повністю відповідають сформульованому обвинуваченню. Крім того, на переконання апелянтів, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 314, 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання вдався до аналізу та оцінки обставин, які підлягають доказуванню, що є недопустимим на даній стадії судового провадження. Також, захисником обвинуваченого в апеляційній скарзі наведені доводи щодо необґрунтованості, на його думку, залишення без розгляду судом першої інстанції поданих ним скарг на рішення та дії слідчого і прокурора.

До початку апеляційного розгляду прокурор, в порядку реалізації свого права, передбаченого ст.403 КПК України, відмовився від апеляційної скарги на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року про повернення прокурору обвинувального акта, складеного відносно ОСОБА_2

Представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 подав письмові заперечення на апеляційну скаргу захисника, в яких просив ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року про повернення прокурору обвинувального акта, складеного стосовно ОСОБА_2, - залишити без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, обвинуваченого та прокурора, які підтримали апеляційну скаргу захисника, доводи представників потерпілих, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанціїї законною та обґрунтованою, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як видно зі змісту оскаржуваної ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року, підставою для повернення прокурору обвинувального акта, складеного відносно ОСОБА_2, є порушення вимог ст. 291 КПК України, а саме неправильна кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 171 КК України та порушення процедури залучення потерпілого ОСОБА_7 під час досудового розслідування.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, так як вони не ґрунтуються на вимогах чинного кримінального процесуального законодавства та не відповідають матеріалам кримінального провадження відносно ОСОБА_2

Зі змісту обвинувального акта, складеного у кримінальному провадженні за ознаками вчинення громадянином ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.1 ст.171, ч.1 ст.186 КК України, видно, що вказане процесуальне рішення складене слідчим слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області у відповідності до вимог ст. 291 КПК України. Зокрема, обвинувальний акт, складений щодо ОСОБА_2 містить всі необхідні відомості, передбачені кримінальним процесуальним законом, а саме: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого та потерпілих; прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які помякшують покарання обвинуваченого; дату та місце складення і затвердження обвинувального акта. При викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, зазначені місце, час, мотив інкримінованих обвинуваченому злочинів. До обвинувального акта додані реєстр матеріалів досудового розслідування, а також розписка підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника про отримання копії обвинувального акта. Обвинувальний акт затверджений прокурором.

Таким чином, всупереч висновків суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній ухвалі, обвинувальний акт, складений стосовно ОСОБА_2, повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому правові підстави для його повернення прокурору, відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у суду першої інстанції були відсутні.

Висновки суду першої інстанції щодо невідповідності кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, без проведення судового розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому главою 28 КПК України, на переконання колегії суддів, є передчасними та такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 314, 315 КПК України.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, єдиною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а саме ст.291 КПК України, а тому зазначення судом першої інстанції в якості підстави повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_2 - порушення процедури залучення особи в якості потерпілого, - не ґрунтується на законі. Більш того, суд не має правових перешкод для позбавлення особи статусу потерпілого у кримінальному провадженні в разі невідповідності особи критеріям, встановленим у ст.55 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апелянта в частині безпідставного повернення обвинувального акта прокурору є обґрунтованими, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо незаконності, на думку апелянта, ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року в частині прийнятих рішень за поданими ним клопотанням про витребування речей та документів, а також за скаргами на рішення та дії слідчого і прокурора, не заслуговують на увагу, так як відповідно до ч.4 ст.314 КПК України, судові рішення за наслідками підготовчого судового засідання, в цій частині не оскаржуються.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року про повернення прокурору обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.171, ч.1 ст.186 КК України, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2017 року за № 12017110200001243, скасувати.

Призначити новий розгляд обвинувального акта у суді першої інстанції.

Судді:

__ ___ __

ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10