Рішення № 71174782, 18.12.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16890/16-ц

Провадження № 2/161/2594/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Царюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів),

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» звернулося до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути із відповідача 49500,00 гривень безпідставно набутого майна (грошових коштів) та судові витрати з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 37.1.4. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Судом при розгляді справи встановлено, що 26 червня 2012 року, близько 02.00 годин, на 44 км автодороги Київ-Чоп, з вини водія ОСОБА_2 сталася ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок чого належний відповідачу транспортний засіб отримав механічні ушкодження.

Також судом встановлено, що 22 липня 2013 року довірена особа ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» з заявою № 0301/39/2072 про виплату страхового відшкодування (а.с. 7).

Також судом встановлено, що 15 жовтня 2013 року уповноваженими особами ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» був складений страховий акт № 1 0301/39/2072, яким визначено розмір страхового відшкодування, належного до виплати ОСОБА_1 49500,00 гривень (а.с. 22).

Також судом встановлено, що 17 жовтня 2013 року ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» було виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 49500,00 гривень (а.с. 24).

Також судом достовірно встановлено, що 08 листопада 2013 року в.о. голови правління ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» було складено розпорядження № 53 про скасування страхового акту № 0301/39/2072 та зобовязано уповноважену особу ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» вжити заходів для повернення страхового відшкодування (а.с. 77).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стосовно обовязковості застосування строків позовної давності, то у справі «Grafescolo S.R.L. проти Молдови»Суд вказав, що роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обовязковим для країн, які підписали конвенцію. Суди не повинні ігнорувати заяви про застосування позовної давності, і належним чином обґрунтовувати причини її незастосування.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Також судом достовірно встановлено, і це вбачається із письмових матеріалів справи, що 08 листопада 2013 року уповноваженим особам ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» було достовірно відомо про наявність порушеного, на їх думку, права, а саме відсутність в ОСОБА_1 права на отримання страхового відшкодування (а.с. 77).

При цьому позивач звернувся до суду лише 12 грудня 2016 року, що підтверджується відміткою поштового штампу на конверті (а.с. 37). Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду, який передбачений ст. 257 ЦК України. Отже, позивач звернувся до суду після спливу позовної давності, про застосування якої просить представник відповідача.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що строк позовної давності для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», що випливають з правовідносин щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування, сплинув. Оскільки вже 08 листопада 2013 року уповноваженим особам ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» було достовірно відомо про наявність порушеного, на їх думку, права, а саме відсутність в ОСОБА_1 права на отримання страхового відшкодування. Таким чином, строк звернення до суду у позивача сплинув у листопаді 2016 року, про що було відомо позивачеві. Оскільки позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності для звернення до суду, про застосування якої просить представник відповідача. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Європейського суду з прав людини «Grafescolo S.R.L. проти Молдови»,ст. ст. 256-261, 1212 ЦК України, ст. ст. 10-18, 263-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» в задоволенні його позовної заяви до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Cуддя: В.В. Ковтуненко