Вирок № 71171249, 21.12.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

справа № 235/5502/17

провадження № 1-кп/235/693/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі Зубкової В.В.

за участі: прокурора Зубко О.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому провадженні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт по кримінальному провадженню , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2017 р. за № 42017051100000227 ,по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,громадянина України,мордвина, ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого,маючого на утриманні малолітніх дітей дочку ОСОБА_3,16.10.2003 рн.,синів ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4, Олега,ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого,військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А1994, командира взводу спостереження та технічних засобів розвідки військової частини А1994 ,старшого прапорщика ,учасника бойових дій , засудженого вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.07.2017 р. за ст. 413 ч.2, 75,76 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік ,зареєстрованого та проживаючого за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_6,б. 1,кв.100,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.425 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», статті 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій, та відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, - інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій а також виконання громадянами України свого конституційного обов»язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. У відповідності до нової редакції статті 425 КК України, внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини» та опублікованої у газеті Голос України від 4 березня 2015 року № 39, кримінальна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи служби, якщо це заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах особливого періоду, настає з наступного дня після опублікування вищезазначеного закону, тобто з 5 березня 2015 року.

Наказом командира військової частини А1994 (польова пошта В0798) від 30 березня 2015 року №30 ОСОБА_2 призначено на посаду головного сержанта 2-ї розвідувальної роти вказаної військової частини, в подальшому відповідно до наказу від 24 липня 2016 року №207 - командир взводу спостереження та технічних засобів розвідки, у військовому званні «старший прапорщик».

Проходячи військову службу, старший прапорщик ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 119, 120 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», зобовязаний додержуватись вимогКонституції України, Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження ним військової служби, командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає, зокрема, за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, за збереження і стан озброєння боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти). Зобовязаний стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності.

Відповідно до ст.ст.3, 7 Закону України «Про правовий режим майна у збройних Силах України» від 21 вересня 1999 року №1075-ХІV з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, притягаються до відповідальності згідно із законом.

Окрім того, згідно п.п. 3.1.1, 3.1.9, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 300 від 16.07.1997 року - усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності, організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі), здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням, постійно вживати заходів щодо удосконалення та розвитку військового (корабельного) господарства (служби), вивчати, узагальнювати та поширювати передовий досвід його ведення (роботи служби).

Таким чином, відповідно до пункту 1 Примітки до статті 425 КК України, ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем, який обіймав посаду командира взводу спостереження та технічних засобів розвідки військової частини А1994 польова пошта В0798), повязану з виконанням адміністративно - господарських обовязків, був військовою службовою особою.

Діючи всупереч наведених вимог законодавства, 15 квітня 2017 року старший прапорщик ОСОБА_2 вчинив злочин за наступних обставин.

Відповідно до накладної № 935 складу ракетно-артилерійського озброєння військової частини А 1994 (полова пошта В 0798), 5 вересня 2016 року старший прапорщик ОСОБА_2 отримав безпілотний авіаційний комплекс RQ -11 B «Raven» № UKR-03, для виконання завдань взводу спостереження та технічних засобів розвідки, зокрема, акумуляторні батареї до літального апарату - 9 шт. (№№547ЕРА260, 1547ЕРА368, 1547ЕРА369, 1547ЕРА263, 1547ЕРА360, 1547 ЕРА362, 1547ЕРА361, 1547ЕРА364, 1547ЕРА261), кожна вартістю 31549,42 грн.; універсальний зарядний пристрій №9203 - 1 шт. вартістю 150671,46 грн.; кліпси стабілізатора з болтами-10 шт., кожна вартістю 160,99 грн.; пропелер 10 шт., кожен вартістю 819, 61 грн.; ящик запасних частин літального апарату-1 шт., вартістю 1102,05 грн.; ящик для акумуляторної батареї-2 шт.; кожен 1509,55 грн.; ліва частина крила № 21372-1 шт., вартістю 19355,17 грн.; права частина крила № 20862-1 шт., вартістю 19355,17 грн.; центральна частина крила № 20954-1 шт., вартістю 23913,74 грн.; стабілізатор № 20820-1 шт., вартістю 11751,41 грн.; хвостова балка з каналом звязку № 28289 1 шт., вартістю 62443,82 грн.; болт з гайковим ключем 10 шт., кожен вартістю 105,36 грн.,загальною вартістю 486396,92 гривень (чотириста вісімдесят шість тисяч триста девяносто шість гривень 92 копійки).

Згідно бойового розпорядження командира військової частини ПП В0798 від 11 квітня 2017 року №77КП, старший прапорщик ОСОБА_2 у період з 14 по 15 квітня 2017 року перебував на виконанні бойового завдання. Для виконання поставленого завдання, вищевказані комплектуючі до безпілотного авіаційного комплексу RQ-11 B «Raven» № UKR-03 знаходились в багажнику вантажного пікапу марки «Mitsubishi L200», який перебував у користуванні останнього.

14 квітня 2017 року приблизно о 22 годині, старший прапорщик ОСОБА_2 повертаючись з м. Торецьк Донецької області до базового табору в м. Селидове Донецької області, на вантажному пікапі марки «Mitsubishi L200», зазнав ушкоджень у формі пробиття колеса. У звязку з чим звернувся до свого знайомого громадянина ОСОБА_5

Після ремонту вказаного автомобіля, 15 квітня 2017 року приблизно о 2 годині, старший прапорщик ОСОБА_2 та громадянин ОСОБА_5 почали вживати алкогольні напої за домашньою адресою останнього: Донецька обл., Покровський р-н, с. Гродівка, вул. Фрунзе, буд. 23.

При цьому, старший прапорщик ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного спяніння за вищевказаною адресою, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинен був і міг це передбачити, внаслідок не належного виконання своїх службових обов'язків, через недбале ставлення до них, не здійснив контроль за наявністю майна взводу вказаної військової частини та його зберіганням, не забезпечив збереження ввіреного йому для службового використання майна взводу - комплектуючих до безпілотного авіаційного комплексу RQ-11 B «Raven» № UKR-03, а саме акумуляторні батареї до літального апарату - 9 шт. (№№547ЕРА260, 1547ЕРА368, 1547ЕРА369, 1547ЕРА263, 1547ЕРА360, 1547 ЕРА362, 1547ЕРА361, 1547ЕРА364, 1547ЕРА261), кожна вартістю 31549,42 грн.; універсальний зарядний пристрій №9203 - 1 шт. вартістю 150671,46 грн.; кліпси стабілізатора з болтами-10 шт., кожна вартістю 160,99 грн.; пропелер 10 шт., кожен вартістю 819, 61 грн.; ящик запасних частин літального апарату-1 шт., вартістю 1102,05 грн.; ящик для акумуляторної батареї-2 шт.; кожен 1509,55 грн.; ліва частина крила № 21372-1 шт., вартістю 19355,17 грн.; права частина крила № 20862-1 шт., вартістю 19355,17 грн.; центральна частина крила № 20954-1 шт., вартістю 23913,74 грн.; стабілізатор № 20820-1 шт., вартістю 11751,41 грн.; хвостова балка з каналом звязку № 28289 1 шт., вартістю 62443,82 грн.; болт з гайковим ключем 10 шт., кожен вартістю 105,36 грн.,загальною вартістю 486396,92 гривень (чотириста вісімдесят шість тисяч триста девяносто шість гривень 92 копійки), та залишив їх без нагляду в багажнику вантажного пікапу марки «Mitsubishi L200».

Того ж дня, приблизно о 8 години 20 хвилин, старший прапорщик ОСОБА_2 прокинувшись, виявив відсутність вантажного пікапу марки «Mitsubishi L200», в багажнику якого знаходилась комплектуючі до безпілотного авіаційного комплексу RQ-11 B «Raven» № UKR-03. Вжиті першочергові заходи результатів не дали, про що було повідомлено командування військової частини

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні інкримінованого злочину визнав у повному обсязі та показав, що 14 квітня 2017 року він, повертаючись до базового табору на вантажному пікапі марки «Mitsubishi L200» з комплектуючими до безпілотного авіаційного комплексу, в сел..Гродівка Покровського району пробив колесо автомобіля. У звязку з чим звернувся до свого знайомого .Після ремонту вказаного автомобіля,він подзвонив командиру та повідомив , що із-за погодних умов не повернеться, на що командир дав свою згоду .Він та знайомий в сел.Гродівка почали вживати алкогольні напої, після чого він ліг спати, залишивши ключі від автомобіля на столі . Коли прокинувся , то не виявив автомобіля , його викрали. Потім автомобіль знайшли у ставку , матеріальні цінності зникли. Провадилося службове розслідування та встановлена нестача майна . Цивільний позов визнає у повному обсязі, просить зменшити суму позову на суму відшкодовану ним 12824,97 грн. У скоєному щиро кається.Просить звільнити від відбування покарання на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році» як учасника бойових дій

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме стосовно події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, проти чого не заперечували учасники судового провадження, при цьому з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи обєктивно з»ясовані обставини ,підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку , що дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.425 ч.3 КК України кваліфіковані правильно, т.я. він вчинив недбале ставлення військової службової особи до служби , що заподіяло істотну шкоду , вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України,складовими покаранняєне тількикара та виправлення засуджених, а і запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, такі іншими особами, що є найбільш актуальнимв обстановці, що склалася.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину ,особу винного та обставини ,які помякшують та обтяжують покарання . Особі,яка вчинила злочин , має бути призначене покарання , необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Визначаючи вид та міру покарання , суд враховує тяжкість скоєного обвинуваченим відповідно до ст. 12 КК України злочин ,передбачений ст.425 ч.3 КК України ,є тяжким злочином , характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали ,а також враховує особу обвинуваченого та обставини ,які помякшують та обтяжують покарання

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2, на момент вчинення злочину не судимий, засуджений вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.07.2017 р. за ст. 413 ч.2, 75,76 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік (а.п.53-54) ,військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А1994 (а.п.58,57,60),за місцем проходження військової служби характеризується негативно(а.с.60), учасник бойових дій (а.п.55 ), має на утриманні трьох неповнолітніх дітей..

В силу ст. 66 КК України обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченому , суд вважає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

В силу ст.. 67 КК україни, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд вважає вчинення злочину особою , що перебуває у стані алкогольного спяніння.

При обранні виду та міри покарання суд враховує досудову доповідь Покровського міськрайонного відділу уповноваженого органу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 01.12.2017 р. за №2/1-8109 ,відповідно до якої беручи до уваги інформацію , що характеризує особистість обвинуваченого , його спосіб життя ,а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів , що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень: контроль за поведінкою та мисленням , робота над формуванням стійкої емоційної сфери та усвідомлення наслідків своїх дій, повної відмови від вживання алкогольних напоїв.У разі якщо суд дійсде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням , орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обовязків відповідно до ч.2 ст.76 КК України (а.п. 26-30).

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у виді позбавлення волі у межах, встановлених санкцією частини статті Особливої частиниКримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Відповідно до п. 23 ч.2 Постанови Пленуму Верховного суд України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання»,зі змінами та доповненнями, передбачено, що у разі якщо особа ,відносно якої застосовано звільнення від покарання, у даному випадку ст.. 75 КК України, скоїла до постановлення вироку по першій справі інший злочин , за який вона засуджується до покарання , яке належить відбувати реально , застосування принципів поглинення, часткового або повного складення призначених покарань (за ст.70,72 КК України ) не допускається.При таких обставинах кожний вирок виконується самостійно.

В судовому засіданні встановлено , що ОСОБА_2 засуджений вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.07.2017 р. за ст. 413 ч.2, 75,76 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік (а.п.53).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку ,що вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.07.2017 р.,яким ОСОБА_2 засуджений за ст. 413 ч.2, 75,76 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік , повинен виконуватися самостійно

На підставі ст. 54 КК України , суд вважає можливим не позбавляти обвинуваченого ОСОБА_2 військового звання «старший прапорщик».

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоровя особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).

В судовому засіданні встановлено ,ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій , що посвідчується посвідченням серії АА № 217953, бере безпосередньо участь у проведенні антитерористичної операції (а.п.55 ).

Обвинувачений ОСОБА_2 надав заяву про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 р. » та звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 2 зазначеного Закону.

Враховуючи усі обставини справи,а також те, що злочин ,передбачений ст.425 ч.3 КК України є тяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України, суд приходить до висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6. ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення обвинуваченого від відбування покарання,призначеного вироком суду.

Відповідно до ст.. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням , завдано майнової та / моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду предявити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ст.. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди ,а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Заявлений прокурором в інтересах Військової частини А1994 (польова пошта В0798) цивільний позов (а.п.38-39) про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено , що внаслідок противоправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 військовій частині А1994 заподіяно матеріальну шкоду у розмірі вартості втраченого майна ,яка обчислена відповідно до вимог закону , на суму 1459190 грн. 76 коп. грн.

Ці обставини визнав у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та визнав цивільний позов у повному обсязі, зазначивши , що у відшкодування ним сплачено 12824,97 грн.

Факт сплати обвинуваченим частини заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 12824,97 грн. підтверджується довідкою Війської частини А1994.Не відшкодованою залишається грошова сума 1446365 , 79 грн ,яка підлягає стягненню з обвинуваченого .

Витрати на проведення експертиз , речові докази відсутні .

Керуючись ст.ст.369-391,392,395 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину , передбаченому ст.425 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді пяти років позбавлення волі .

В силу ст. 86 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного даним вироком покарання у виді пяти років позбавлення волі на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.07.2017 р.,яким ОСОБА_2 засуджений за ст. 413 ч.2, 75,76 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік ,виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,громадянина України, ІПН НОМЕР_1, на користь військової частини А1994 (33001 м.Рівне ,вул.Дубенська , буд.2 .ЄДРПОУ 26615681 ) у відшкодування матеріальної шкоди 1446365 грн. 79 коп.(один мільйон чотириста сорок чотири тисячі триста шістдесят пять грн.. 79 коп.)

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя :