Ухвала суду № 71169948, 12.12.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року м. Київ К/800/26041/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бухтіярової І.О., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2017 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року

у справі №815/7435/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Ітернешнл» (надалі - ТОВ «Олімпекс Купе Ітернешнл»)

до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - ГУ ДФС в Одеській області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ТОВ «Олімпекс Купе Ітернешнл» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 27.09.2016 року № 0007731402 та №0007741402

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій і прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

З огляду на звернення позивача до суду з клопотаннями від 14.11.2017 року та від 20.11.2017 року про прискорення розгляду касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області у даній справі, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2017 року призначено справу до розгляду в порядку попереднього провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Олімпекс Купе Ітернешнл» з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ «Тренд Консалт» за період листопад 2015 року, про що складено акт від 07.09.2016 року №278/15-32-14-02/20005502.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених при придбанні в Товариства з обмеженою відповідальністю «Тренд Консалт» аудиторських та консультаційних послуг згідно з договором від 01.09.2015 року №01/09/15, з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію контролюючий орган посилався на податкову інформацію щодо ТОВ «Тренд Консалт», де, зокрема, вказано про неперебування підприємства за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, неподання ним податкової звітності за листопад 2015 року, а також на відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності. Крім цього, ГУ ДФС в Одеській області зазначено про відсутність актів виконаних робіт та помилки у первинних документах.

На підставі зазначеного акта ГУ ДФС в Одеській області податкові прийнято повідомлення-рішення від 27.09.2016 року: №0007731402 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 4411788,00 грн. (2941192 грн. основний платіж, 1470596,00 грн. штрафні санкції); №0007741402, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 771045,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваної господарської операції, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ТОВ «Олімпекс Купе Ітернешнл» до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: договір, акти виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, платіжні документи. Крім того позивачем надано документи, що підтверджують експорт с/х продукції, щодо якої надані послуги з перевалки та зміст наданих аудиторських та консультаційних послуг.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано ГУ ДФС в Одеській області і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Олімпекс Купе Ітернешнл» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ТОВ «Олімпекс Купе Ітернешнл» реального характеру розглядуваних господарських операцій.

При цьому судові інстанції не обґрунтовано не взяли до уваги посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту надання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Суди попередніх інстанцій правильно відхилили доводи податкового органу про відсутність у позивача актів виконаних робіт та податкових накладних, оскільки, як встановлено судами, такі документи вилучено в ТОВ «Олімпекс Купе Ітернешнл» правоохоронними органами згідно з протоколом обшуку від 23.02.2016 року, а тому з огляду на положення п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України не можуть вважатись відсутніми у платника на час складення звітності.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ І.О. Бухтіярова

____ Ю.І. Цвіркун