Постанова № 71169911, 19.12.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" грудня 2017 р. Справа № 817/968/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гумінської Л.М.,

представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" вересня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ДЕЙЛ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Вест-Дейл» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2017 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість, винесені безпідставно, оскільки до перевірки були надані всі первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «Реалбуд-М». Всі товарно-матеріальні цінності були отримані від контрагента та використані у власній господарській діяльності позивача, про що зазначено вказано в акті перевірки. Крім того, акт перевірки не містить доказів неможливості реального здійснення ТОВ «Вест-Дейл» господарських операцій з контрагентом з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 11 квітня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ДЕЙЛ" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судовий збір у розмірі 2401 (дві тисячі чотириста одну) грн. 17 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що фактично ТОВ «Вест-Дейл» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) отримання товарів у ТОВ «Реалбуд-М». Первинні документи не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, оскільки відсутня господарська операція як певна дія або подія, в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Спірні податкові повідомлення-рішення у повній мірі відповідають вимогам законодавства і підстави для їх скасування в судовому порядку відсутні.

Позивач, ТОВ «Вест-Дейл», подав заперечення на апеляційну скаргу, в якій зазначив про безпідставність висновку податкового органу щодо відсутності здійснення ними господарських операцій з ТОВ «Реалбуд-М». Вважає, що всі здійснені ними господарські операції підтверджені первинними документами, які свідчать про рух активів та зміни в їх майновому стані.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції просить відхилити апеляційну скаргу відповідача, вважає судове рішення законним

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить розписка в отриманні поштового відправлення.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в період з 15.03.2017 по 21.03.2017 на підставі наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 15.03.2017 №222 та направлення від 15.03.2017 №03/17-00-14-01, згідно із пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, на підставі ст. 20 розділу 1, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, ст. 82, ст. 86 глави 8 розділу II ПК України була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Вест-Дейл» з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ «Реалбуд-М» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 (т. 1 а.с. 38).

За наслідками проведення такої перевірки відповідачем складено акт позапланової виїзної документальної перевірки №138/137-00-14-00/38342744 від 28.03.2017 (далі акт перевірки) (т. 1 а.с. 11-28).

У відповідності до висновків акту, перевіркою встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. ІІІ ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2016 рік на суму 67 798 грн. та п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 п. 200.4 ст. 200 п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до завищення суми відємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2016 року в сумі 75 331 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0002251401, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 84747 грн, з яких: 67 798 грн за податковими зобовязаннями та 16 950 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 11.04.2017 №0002261401, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 75331 грн та (т. 1 а.с. 9, 10).

Підставами для донарахування грошового зобовязання та зменшення відємного значення суми податку на додану вартість позивачу слугували обставини щодо нереальності господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «Реалбуд-М».

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольнив позов, оскільки вважав, що позивачем були здійснені реальні господарські операції з придбання товарів у ТОВ «Реалбуд-М», а тому ТОВ «Вест-Дейл» правомірно віднесено з цих операцій витрати та сформовано податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 розділу І ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із наступними змінами та доповненнями) передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із наступними змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обовязковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та звязку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Судом встановлено, що до перевірки та до матеріалів справи на підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «Реалбуд-М позивачем надано документи, а саме: Договір поставки №05-01 від 05.04.2016, видаткова накладна №0036 від 06.04.2016, видаткова накладна №0041 від 07.04.2016, видаткова накладна №0052 від 13.04.2016, податкова накладна №53 від 13.04.2016, податкова накладна №43 від 06.04.2016, податкова накладна №44 від 07.04.2016, витяг є Єдиного реєстру податкових накладних №302244, витяг є Єдиного реєстру податкових накладних №302165, платіжне доручення №214 від 07.04.2016, платіжне доручення №211 від 06.04.2016, платіжне доручення №219 від 13.04.2016, платіжне доручення №769 від 13.04.2016, видаткова накладна №124 від 28.03.2016 від ТОВ «СВП «Агрофірма «Дружба», інформаційний лист від 27.03.2016 від ТОВ «СВП «Агрофірма «Дружба», контракт №05-04-16 від 05.04.2016, укладений з P.Р.H.U/KAMPOL (Польща), заявка №09 від 05.04.2016 на транспортні послуги, заявка №12 від 05.04.2016 на транспортні послуги, заявка №10 від 05.04.2016 на транспортні послуги, заявка №08 від 05.04.2017 на транспортні послуги, заявка №16 від 12.04.2016 на транспортні послуги, акт №08 від 11.04.2016 здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт №10 від 12.04.2016 здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт №281 від 18.04.2016 здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт надання послуг №56 від 11.04.2016, акт надання послуг №57 від 11.04.2016, платіжне доручення №231 від 20.04.2016 про оплату транспортних послуг, платіжне доручення №794 від 29.04.2016 про оплату транспортних послуг, СМR №097657 від 06.04.2016, СМR №005918 від 06.04.2016, СМR №076991 від 07.04.2016, СМR №076992 від 07.04.2016, СМR №0016618 від 14.04.2016, митна декларація №20450002/2016/002381 від 07.04.2016, митна декларація №20450002/2016/002380 від 07.04.2016, митна декларація №20450002/2016/002897 від 13.04.2016, митна декларація №20450002/2016/002285 від 06.04.2016, митна декларація №20450002/2016/002284 від 06.04.2016, фітосанітарний сертифікат №75/17-041/ВХ- 562289 від 07.04.2016, фітосанітарний сертифікат №75/17-041/ВХ-562290 від 07.04.2016, фітосанітарний сертифікат №75/17-015/ВХ-576794 від 14.04.2016, фітосанітарний сертифікат №75/17-015/ВХ-561691 від 06.04.2016, фітосанітарний сертифікат №75/17-015/ВХ-561690 від 06.04.2016, сертифікат EUR.1 №204.000474 від 07.04.2016,сертифікат EUR.1 №204.000475 від 07.04.2016, сертифікат EUR.1 №204.000508 від 14.04.2016, сертифікат EUR.1 №204.000472 від 06.04.2016, сертифікат EUR.1 №204.000471 від 06.04.2016, податкова накладна №1 від 06.04.2016, податкова накладна №2 від 06.04.2016, податкова накладна №3 від 07.04.2016, податкова накладна №4 від 07.04.2016, податкова накладна №8 від 15.04.2016, оборотно-сальдові відомості по взаємовідносинах з ТОВ «Реалбуд-М» та інформаційна довідка Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №92241536 від 18.07.2017 року (т. 1 а.с. 53-147, 155-250, т. 2 а.с. 1-230).

Всі товарно-матеріальні цінності згідно вищезазначених документів були отримані та використані в господарській діяльності позивача.

Судом встановлено, що надані документи є первинними, оскільки розкривають зміст господарських операцій.

За формою та змістом первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому зауважень щодо форми та змісту таких документів відповідачем не зазначено.

Тому такі документи є обовязковими для врахування у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Вест-Дейл». Виписані продавцем товару податкові накладні також містять всі, передбачені ст. 201 розділу V ПК України обовязкові реквізити.

Згідно п. 201.8 ст. 201 розділу V ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на момент виписування податкових накладних, контрагент позивача був зареєстрованим платником податку на додану вартість, а тому мав право виписувати податкові накладні.

Також суд зазначає, що згідно з п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-ІV (із наступними змінами та доповненнями), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч. 2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Щодо встановленої перевіркою нереальності виконання господарських операцій між ТОВ «Вест-Дейл» та ТОВ «Реалбуд-М» слід зазначити таке.

Встановлено, що висновки перевірки стосовно нереальності здійснення операцій ґрунтуються на інформації з кримінального провадження №32016180000000088 від 16.09.2016 та аналітичної системи співставлень.

Разом з тим, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за спірними договорами, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів, а тому, таке твердження відповідача є необґрунтованими належними засобами доказування, припущеннями.

В акті перевірки відсутня інформація про наявність обвинувального вироку відносно ТОВ «Реалбуд-М». Крім того, в акті перевірки не зазначено про проведення зустрічних перевірок по взаємовідносинах позивача з контрагентом, а також в акті перевірки відсутня інформація про наявність судових рішень про визнання нереальними спірних господарських операцій.

Відповідно до п. 78.8 ст. 78 ПК України, порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Одночасно, наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745) затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі по тексту Порядок №727), згідно п. 5 Розділу ІІ якого зазначено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших субєктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, абз. 2 п. 4 Розділу ІІІ Порядку №727 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аналіз акту перевірки свідчить про невідповідність його загальної та описової частини вимогам, встановленим у Порядку №727, оскільки вони не відображають фактичних обставин справи та не містять чіткого обґрунтування і доказів порушення ТОВ «Вест-Дейл» податкового законодавства.

Крім того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 , заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 , заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 , заява №6689/03), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV (із наступними змінами та доповненнями) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на податковий кредит з податку на додану вартість за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, повязаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відтак, суд дійшов правильного висновку, що висновок перевірки про безпідставність віднесення ТОВ «Вест-Дейл» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по операціям придбання товарів у ТОВ «Реалбуд-М» не забезпечено належною доказовою базою.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень відповідно до ч.2 ст.71 КАС України не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 11.04.2017 №0002251401 та №0002261401.

Викладені ним доводи в апеляційній скарзі спростовані встановленими вище обставинами та висновками.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Ухвалу прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" вересня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

ОСОБА_2

Повний текст постанови виготовлено "21" грудня 2017 р.